Актуально
15664 перегляди
 |
Глава держави має право самостійно визначати, коли саме звертатися до парламенту. Минулого року він зробив це у листопаді, на річницю початку подій на Майдані.
Цьогоріч послання прозвучало на початку червня, під річницю інавгурації Петра Порошенка, за день до його великої прес-конференції.
Політтехнолог Тарас Березовець каже, що головна причина, чому президент вирішив вийти з промовою до парламенту саме зараз, – це уникнути нападок, які він може почути, зокрема, від журналістів у п’ятницю.
"Як досвідчений політик він зіграв на випередження, розкритикувавши сам себе", – каже він.
"Народ усіма нами дуже не задоволений… Ви, депутати, міністри, як і я, президент, - точно не ті, кому зараз в країні найважче", – фраза Петра Порошенка, озвучена ним на самому початку спічу, показала, що лідер держави не плекає ілюзій стосовно результатів першого року свого президентства.
"Головне наше досягнення за рік, що минув: всім смертям наперекір… всі ми зберегли Україну", – заявив пан Порошенко після нагадування про апокаліптичну картину стану справ в державі рік тому.
"Сьогодні наше спільне завдання – подвоїти й потроїти зусилля заради змін в країні", – додав він.
"До кінця року"
Попри те, що саме "реформи" назвав ключовим словом у своєму посланні Петро Порошенко, у цій сфері від нього пролунало найменше конкретики та найбільше образності.
Він заявив, що реформи в Україні "ще не на фініші, але вже й не на старті".
Він також твердить, що, з одного боку, "п’ять-шість місяців – це занадто малий термін для того, щоб відчути результати", але з іншого боку, "чаша терпіння у людей переповнена".
Президент згадав про створену його указом Національну раду реформ, зазначив, що сам "прискорює процеси, як тільки може президент в рамках парламентсько-президентської республіки".
"До кінця року перші зміни обов’язково мають стати помітними для суспільства", – резюмував він.
Зірки з газового чаду
І якщо найважчою реформою Петро Порошенко назвав підвищення комунальних тарифів, котре вже стало реальністю, то серед першочергових, найважливіших змін він назвав боротьбу з корупцією, деолігархізацію та демонополізацію.
Національне антикорупційне бюро, за його оцінками, уже в жовтні цього року може почати власні повноцінні розслідування.
Президент анонсував й інші незвичні наразі для України методи боротьби з корупцією – запровадження "угод зі слідством, коли хабарник нижчого рівня має можливість пом’якшити покарання, якщо допоможе викрити більш високопоставлених корупціонерів" та легітимізація "провокації хабаря".
"Інструмент багато ким вважається суперечливим, але він однозначно посилить тиск на корупціонерів: сам факт того, що люди знають, що хабар може бути спровокованим, в декого забере бажання ризикувати", – констатував пан Порошенко.
У сфері демонополізації президент пообіцяв діяти з рішучістю Теодора Рузвельта, котрий "на основі антитрастового законодавства припинив зловживання олігархів і повернув у США економічну конкуренцію".
Стосовно деолігархізації тези пана Порошенка були жорсткими.
"З непрозорого газового чаду більше не запалюватимуться зірки рейтингу Forbеs, вугільними дотаціями з бюджету ми не будемо годувати вугільно-металургійних баронів", - заявив він, додавши, що курс на деолігархізацію вже викликав потужний спротив, бо "кожен, хто підлягає деолігархізації" або "гатить по президентові з усіх інформаційних "Градів", або ж використовує власний "ручний, залежний і лояльний політичний проектик".
При цьому президент не згадав про власний великий бізнес, котрий він обіцяв продати ще рік тому, а депутатам Володимирові Парасюку та Андрію Денисенку не дали повісити на балконі сесійної зали баннер, який мав нагадати пану Порошенку про наявність у нього бізнесу в Росії.
"Наступ ворога"
Стосовно відносин зі східним сусідом президент Порошенко не сказав у своєму посланні нічого принципово нового.
Він озвучив чисельність "кадрових російських військовослужбовців", котрі, за його даними, зараз перебувають на території України: йдеться про "14 батальйонно-тактичних груп чисельністю в понад 9 тисяч військовослужбовців".
"Концентрація російських військових поблизу державного кордону – у півтора рази більша ніж рік тому", - додав пан Порошенко.
Президент заявив, що бойові зіткнення в районі Мар’їнки напередодні відбувалися за безпосередньої участі російських солдатів, і повідомив, що засідання Ради Федерації РФ, котре, за повідомленнями ЗМІ, могло бути скликано у середу, мало у порядку денному пункт про дозвіл на застосування російських військ на території України.
"Без будь-якого дозволу… Росія цинічно та публічно свої війська на території України вже застосовує", – заявив він.
Москва послідовно заперечує свою причетність до конфлікту на Донбасі та звинувачує Київ в організації провокацій біля Мар’їнки.
Петро Порошенко закликав українських військових "бути готовими як до відновлення наступу ворога на Донбасі, так і до повномасштабного вторгнення по всьому периметру кордону з РФ".
Українські дипломати отримали завдання не допустити зняття санкцій проти Росії до врегулювання ситуації на Донбасі та повернення Криму, а міністр фінансів Наталія Яресько почула, що у бюджеті на наступний рік витрати на оборону будуть збільшені.
Жодних нових тез президент не озвучив і щодо Донбасу.
Політичний діалог з його "законно обраними" представниками президент обіцяє почати лише після місцевих виборів, організованих за українським законодавством. Виплати пенсій та інших соцвиплат мешканцям непідконтрольних Києву територій – а їх президент вважає "полоненими, захопленими загарбниками" – не відновляться "до відчутного прогресу у виконанні Мінських угод".
Вибори і Конституція
А поки ситуація на Донбасі залишається нестабільною, на решті території України Петро Порошенко обіцяє провести децентралізацію, котра, вкотре наголошує він, не матиме нічого спільного з федералізацією.
Президент сподівається, що конституційна комісія "ось-ось" закінчить роботу над проектом змін до Конституції, і парламент уже на поточній сесії відправить їх до Конституційного суду з тим, щоб восени ухвалити остаточно.
Це означає, що проект змін до Основного Закону має надійти до Ради, пройти широке обговорення та отримати підтримку 226 парламентарів протягом наступних шести тижнів.
У своєму посланні пан Порошенко не деталізував подробиць майбутньої конституційної реформи, зазначивши лише, що залишається на платформі президентсько-парламентської республіки і "стане першим президентом, який не збирає повноваження під себе, а ділиться ними з громадами".
Президент заперечив інформацію про те, що місцеві вибори, які за законом мають відбутися у жовтні цього року, можуть перенести.
"Раніше – будь ласка. Пізніше – зась", - заявив він.
Одразу після цього він ще згадав Москву, котра, за його даними, планує активно втручатися у виборчий процес, причому як на боці проросійських проектів, так і фінансуючи крайні праві українські партії.
"Ці задуми приречені… Час, коли відбуватимуться вибори, - це золота українська осінь, а не кривава "русская весна", – заявив Петро Порошенко.
Ротації в Кабміні
"Від президента чекали більших нападок на голову уряду. Думали, перекладатиме відповідальність на Яценюка. Він цього не зробив. Це був серйозний крок, який можна поважати", – заявив ВВС Україна політтехнолог Тарас Березовець.
Попри те, що урядові в промові не було приділено значної уваги, експерти звернули увагу на те, що він натякнув на можливість змін у його складі вже цієї осені.
"Здійснювати переформатування Кабінету Міністрів – це не є мої повноваження. Я не знімаю і не призначаю урядовців та міністрів. Але якщо цього не зробить сама коаліція, кадрових змін може зажадати суспільство", – заявив він, одразу додавши, що бачить ці ротації лише в рамках збереження чинної парламентської більшості.
Політолог Володимир Фесенко у розмові з ВВС Україна припустив, що восени, ближче до місцевих виборів і по мірі наростання соціально-політичної напруги в суспільстві, відносини між складовими коаліції можуть погіршитися. У перспективі мова може зайти навіть про проведення дострокових виборів до Верховної Ради.
"Це може дати Порошенкові інструменти для оновлення уряду і для посилення свого впливу на процес реформ. Думаю, він почав уже до цього готуватися – хоч би призначенням Саакашвілі в Одесу. Він розуміє, що від успіху чи невдачі з реформами, боротьбою з корупцією і відновленням економічного розвитку залежатиме його подальша доля. Тому цим доведеться займатися", – говорить політолог.
Англійська для всіх
А наразі президент сподівається, що наступний рік стане роком повоєнної відбудови і початку економічного зростання.
На 2016 рік він прогнозує скасування візового режиму з ЄС і обіцяє, що особисто контролюватиме виконання вимог, встановлених Євросоюзом.
З оригінальнішого – Петро Порошенко заявив, що виступає за бюджетне фінансування політичних партій, яке дозволить їм стати незалежними від олігархів, та виступив на підтримку ініціативи Go Global, яка, зокрема, визначає вивчення англійської мови одним з пріоритетів стратегії розвитку України.
Модерновість президента та його послання мало підкреслити те, що безпосередньо перед прибуттям пана Порошенка до парламенту депутатам роздали стильні флешки з аналітичними матеріалами Національного інституту стратегічних досліджень.
"Це не лише свідчить про стурбованість екологічними проблемами, але й символізує перехід до електронного урядування", – з гордістю промовив Петро Порошенко.
Його емоції з цього приводу поділяли не всі.
"Простіше було б не брелки нам давати, а електронною поштою кожному вислати і не витрачати гроші", – заявив журналістам у кулуарах парламенту позафракційний депутат, колишній губернатор Донецької області Сергій Тарута.
І уже за кілька годин після того, як президент залишив Раду, його речник Святослав Цеголко зазначив: кошти на флешки витрачалися не державні, їх закупили за гроші фонду Петра Порошенка.
Публiкацiї за темою «Політика»:
