Актуально
18895 переглядів
 |
Прибічники підвищення кажуть, що це потрібно для того, аби на ринок прийшли нові гравці. Противники вважають, що без зміни ситуації на ринку підвищення тарифів принесе мало користі.
За підрахунками Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, рахунки за електрику зростуть від 4,5 до 17 грн.
"З 1 вересня 2015 року вартість електричної енергії для населення збільшується ... в середньому за умови споживання на місяць:
50 кВт-год - на 4,50 грн;
100 кВт-год - на 9 грн;
150 кВт-год - на 17 грн", - ідеться у повідомленні комісії.
При цьому у НКРЕКП наголошують, що 60% домогосподарств споживають менше ніж 150 кВт на місяць.
Перший етап підвищення тарифів відбувся 1 квітня цього року. Тоді тарифи на електрику зросли від 5% до 50% залежно від категорії споживачів.
Нині середнє підвищення становить 23%. Загалом у комісії розраховують, що за 5 етапів підвищення тарифів до 1 березня 2017 року вини мають зрости до економічно-обґрунтованого рівня, і населення платитиме за електрику стільки ж, скільки і промисловість.
Нині, кажуть ініціатори підвищення тарифів, промисловість, яка платить за електрику і газ значно більше за населення, фактично, субсидує його.
Саме цю причину - "поетапну ліквідацію перехресного субсидіювання і вирівнювання цін на природний газ та електричну енергію" - назвали у НКРЕКП при підвищенні тарифів і цього разу, пославшись також на коаліційну угоду, укладену політсилами, що нині представлені в уряді.
Втім, на відміну від квітневого підвищення тарифів, НКРЕКП поки що вирішила не підвищувати ціни на газ.
Прибрати нерівність, створити конкуренцію?
Побороти різницю в тарифах для населення і промисловості особливо важливо зараз, коли український енергетичний ринок може бути реформований, каже експерт коаліції "Енергетичні реформи" Андрій Перевертаєв.
Зараз, за його словами, готовий до подання на розгляд парламенту законопроект про ринок електроенергії, і у вересні цей розгляд може відбутися. Одним із головних принципів цього закону є те, що споживач зможе обирати постачальника електроенергії.
"Кращого методу зниження тарифів, ніж конкуренція, не існує", - твердить експорт, але водночас нагадує, що від 2000 року тарифи для промисловості виросли у вісім разів, а тарифи для населення – лише вдвічі.
І тепер, коли на український ринок могли би зайти нові гравці і створити більш конкурентні умови роботи на цьому ринку із можливою перспективою покращення якості послуг і навіть зниження цін для кінцевих споживачів, великий, але дотаційний ринок послуг для населення їх відлякує.
"Якщо НКРЕКП витримає тиск громадськості та втілить ідею поетапного підвищення тарифів, ця модель дасть можливість новим постачальникам виходити на ринок і, таким чином, створювати конкурентне середовище. Як наслідок, на нас чекає підвищення якості послуг, які отримує кінцевий споживач", - вважає Андрій Перевертаєв.
З іншого боку, каже експерт, українська промисловість, особливо за нинішнього стану економіки, не може і надалі субсидувати населення, сплачуючи більшу ціну за електрику й газ. Нині, за словами Андрія Перевертаєва, так зване "перехресне субсидування" через різницю в тарифах становить близько 35 млрд грн на рік.
"Якщо залишиться перекіс між тарифами для населення і тарифами для промисловості, ніякий ринок ніколи не зможе запрацювати", - каже експерт, і додає, що субсидії збережуться, але будуть адресними, і їх отримуватимуть лише ті верстви населення, які справді потребують підтримки держави.
Створити конкуренцію, прибрати нерівність?
Водночас, як каже директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський, досвід попереднього, квітневого підвищення показав, що воно принесло мало користі галузі.
Загальне збільшення кожної платіжки за електрику після останнього підвищення становитиме 10-15 грн, і, здавалося б, є не надто критичним для більшості споживачів. Більшою проблемою є те, як будуть використані ці кошти в масштабах країни, а це - мільярди, каже Валентин Землянський.
"Як свідчить практика попереднього підвищення, на жаль, ми не отримали ефекту, на який очікували, оскільки ті 6 мільярдів гривень, які додатково зайшли в ринок через підвищення тарифів, не були використані ефективно", - каже експерт, нагадуючи про кризу в тепловій енергетиці та недостатні запаси вугілля і газу напередодні початку нового опалювального сезону.
Валентин Землянський також вважає, що наразі реформування енергетики починається і завершується виключно підвищенням тарифів, а аргументи щодо того, що ринок потребує економічно обґрунтованих тарифів, є взагалі нерелевантними, бо ринок передбачає існування альтернативи, а в Україні у сфері енергетики працюють винятково монополісти, які штучно завищують свої витрати при розрахунку тарифів, вважає експерт.
"Коли кажуть про ринкову ціну, то ринок передбачає альтернативу. Споживач повинен мати можливість змінити постачальника послуги, якщо його щось не влаштовує. А ви спробуйте, наприклад, у Києві, змінити "Київенерго" на якогось іншого постачальника. Нічого не вийде. Бо реформа, про яку багато говорять, не проводиться, крім того, що розпочато процес підвищення тарифів", - каже Валентин Землянський.
На його погляд, урядові варто було би повернути соціальні тарифи при споживанні електрики до 150 кВт на місяць, бо навіть заощаджуючи, середня родина не споживає менше ніж 120 кВт на місяць, і ніяк не може втриматися у рамках найдешевшого тарифу для тих, хто споживає менше за 100 кВт.
"Тоді гострота проблеми і соціального напруження в суспільстві суттєво знизиться, а за цей час в уряду буде можливість за рахунок того ж підвищення тарифів вирішити проблеми із диспропорціями та заборгованістю у галузі генерації і провести ті реформи енергоринку, про які так багато говорять", - каже експерт.
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
