Актуально
65141 перегляд
|
Відомий іспанський художник Сальвадор Далі і його дружина Гала були дуальною парою. Вона стала єдиною жіночої моделлю і головним сюжетом натхнення художника. |
Хочеш бути щасливим - будь ним!
«Надя, хто тобі сказав, що ми неодмінно повинні бути щасливі?»
Осип Мандельштам
Всі люди мріють про щастя. Ми хочемо бути щасливими і прагнемо цього, але як воно виглядає, це щастя? Адже не знаючи, що саме ми шукаємо, навряд чи ми зможемо його вчасно розпізнати. Часто щастя вже буває у нас в руках, а ми всі мчимо вперед за міфами, які нам щедро згодовує світова поп-культура у формі шаблонних мелодрам і книжок кишенькового формату. Хто з нас може сказати: «сьогодні я щасливий» або «цей рік я живу щасливо?». Це якось завжди бачиться постфактум, в ретроспективі, і часто - з жалем про щось безповоротно згаяне. Як зрозуміти, що це і є той момент, коли потрібно зупинитися і насолоджуватися?
«Людина створена для щастя, як птах для польоту». Напевно, так воно і є, - от тільки не всі про це знають. Якщо ви прокидаєтеся вранці і вам не хочеться йти на роботу тому що вас там ніщо не радує - це погано. А якщо ввечері вам не хочеться повертатися додому до сім’ї - це ще гірше. Якщо вам хочеться завести сім’ю, але ви цього не робите, бо боїтеся помилитися, - ви щось втрачаєте, життя проходить мимо. Якщо ви вважаєте, що можете бути щасливим самі по собі, - ви брешете собі. Людина - істота соціальна, і найбільші радощі й прикрощі ми відчуваємо, перебуваючи поруч з кимось ще.
Кожен розуміє щастя по-своєму. Самореалізація є для людей суттєвим складовим щастя. Але найчастіше щастя нерозривно пов’язано саме з сім’єю.
Коли ми вибираємо собі пару для шлюбу, то ірраціонально сподіваємося, що статистика розлучень обійде нас стороною. Адже ця статистика справді гнітюча. У середньому в Україні на два шлюби припадає одне розлучення. І це зовсім не означає, що ті, хто зберіг свій шлюб, живуть щасливо. Головна причина розлучень - міжособистісні конфлікти. Чи можна їх якось уникнути?
Якщо ви ще не створили сім’ю, вам варто задуматися, яких відносин ви хочете і чого очікуєте від партнера. Комусь потрібна неземна любов, коли «метелики в животі і мурашки по шкірі», а комусь щоб поруч була приємна людина, яка здатна допомогти там, де у нас самих не надто все вдається. Чи потрібна вам пристрасть, обожнювання, самопожертва або ж взаємодопомога і прикриття тилів, щоб відновити сили в колі сім’ї перед викликами нового дня? І якщо ви більше схиляєтеся у бік останнього, то можна припускати, що ви вже готові до сімейного життя. Залишилося тільки вибрати майбутнього партнера. І тут у нас виникає проблема вибору критеріїв, якими ми повинні керуватися під час цього вибору.
Всім знайома ситуація: дві порядні людини, розумні, красиві, працюють, хочуть створити сім’ю, а зійшлися разом і сваряться так, що пух та пір’я летить. Але кожний окремо - чудові люди! Чи може бути так, що люди просто не підходять одне одному? Хтось вважає, що над взаєминами потрібно працювати, потрібно поступатися і підлаштовуватися, «притиратися». Почасти - так і є. Будь-які стосунки потрібно будувати, ось тільки побудувати їх вдається далеко не з кожним. Чи не пропаде ваша праця даремно? Чи принесе вона відчутні позитивні результати? Або ж цей позитив буде мізерно малий і, в кінцевому рахунку, коли ви втомитеся підлаштовуватися, все просто розвалиться?
Наука про стосунки
Людство досягло силу-силенну за час свого існування. Ми навчилися лікувати страшні хвороби, користуватися електрикою і літати в космос, але так і не змогли знайти формулу кохання та щастя! Психологи не втомлюються роздавати поради про те, як створити гармонійні стосунки, але зростаюча кількість розлучень каже, що зиску з цих порад не багато. В жодній школі ніхто вам не розповість, як будувати взаємини з людьми. І це тим більше дивно, бо наука, яка вивчає це питання, насправді існує! Більше того, вона дає надзвичайні результати на практиці.
Ласкаво просимо у світ соціоніки!
Ця наука з’явилася у другій половині минулого століття з робіт знаменитого австрійського психолога Карла Густава Юнга. І на сьогодні це єдиний існуючий інструмент для побудови свого щастя і повноцінного життя.
Кілька простих істин, які нам потрібно зрозуміти, перш ніж продовжити. Ми відрізняємося одне від одного, ми різні. Не так щоб зовсім уже унікальні, ми швидше - типові. Кожного з нас можна зарахувати до певного типу людей. Напевно у кожного знайдеться кілька знайомих, які разюче нагадують одне одного жестами, мімікою, жартами, та й просто зовні. При цьому ці люди можуть навіть не бути знайомими між собою.
Людина, як окремий вид, з’явилася близько двох мільйонів років тому. Весь цей час люди жили групами, в співтоваристві таких само людей. У різних умовах для виживання такої групи потрібні різні якості. Іноді потрібні витривалість і працьовитість, іноді спритність і кмітливість, іноді жорстокість і войовничість. Природа створила для кожного з нас свою спеціалізацію, щоб забезпечити нашу виживаність як групи.
У соціоніці все різноманіття людей ділиться на 16 психологічних типів. Свій тип ми набуваємо з самого народження, і він залишиться з нами до кінця нашого життя. Це - наш генетичний код, який визначає особливості роботи нашого мозку. Різні типи створюються комбінацією певних психологічних ознак: екстраверсія-інтроверсія, логіка-етика, сенсорика-інтуїція, раціональність-ірраціональність. Тобто людина може бути або екстравертом, або інтровертом, але не може бути і тим і іншим одночасно. Принаймні, поки ми говоримо про психічно здорових людей.
Розглянемо ці ознаки докладніше.
Перша вісь - це ознака екстраверсія-інтроверсія. Фізіологічно вона пов’язана з переважанням в регуляції мозкової діяльності будь-якої з двох наявних в мозку опозиційних регуляторних систем - ерготропної (енерговитратної) або трофотропної (енергозберігаючої).
Друга важлива вісь - це ознака ірpаціональность-раціональність. У раціоналів добре розвинені контролюючі їх поведінку функції нової лобової кори (неокортексу). В ірраціоналів переважає активність більш давніх підкіркових структур мозку, що тісно пов’язані з інстинктивної діяльністю. Раціонали помітно більш соціально орієнтовані і відповідальні, більш планомірно, менш імпульсивні, краще пригнічують і контролюють свої первісні «тваринні» інстинктивні імпульси, постійно в «фоні» оцінюють ситуацію, контролюють і планують свою поведінку. Але у ірраціональних - свої переваги, у тому числі більш висока психічна рухливість, більш висока швидкість реакції, дар імпровізації, вони менш схильні до розумової та емоційної «жуйки» будь-яких видів.
Третя вісь поділяє людей на сенсориків та інтуїтів. Сенсорики більш прагматичні і більш конкретні, мають хорошу м’язову моторну спритність, слух, окомір, для них більш важливі їжа, секс, приємні тілесні відчуття, влада над реальним навколишнім простором. У інтуїтів ж розвинена уява, фантазія. Вони володіють такими здібностями до абстракції, узагальнення, аналогій і асоціаціям, яких немає і не може бути у сенсориків. На фізіологічному рівні ця ознака пов’язана з балансом певних нейромедіаторних систем мозку, важливу роль у передвизначенні того, ким стане людина - інтуїтом або сенсориком - грає мозковий гормон серотонін.
Нарешті, четверта вісь - це вісь логіків-етиків. У логіків переважає холодний розум, у етиків - емоції. Ця ознака пов’язана як з відмінностями півкуль головного мозку у людей, так і з балансом жіночих і чоловічих статевих гормонів, естрогенів і андрогенів. Зовні, як у жінок, так і у чоловіків, вона відображається в голосі, в жвавості інтонацій, в піднесеності брів (у етиків), ну і, звичайно, в колі життєвих і професійних інтересів.
Всі ці ознаки виникли в процесі еволюції. Наприклад, коли пташка прилітає клювати зерно, в її мозку одночасно вмикаються два процеси: раціональний - терпіння монотонно клювати зерно, і ірраціональний - відстеження можливої небезпеки, яка може набути форми кота, що невідомо звідки виник. Одна ділянка мозку допомагає нам справлятися з рутинною роботою, інша - адекватно реагувати на ситуацію, що змінилася. Але ці дві ділянки мозку не бувають розвинені однаково добре. Хтось спокійно переносить нудну рутину, а комусь обов’язково і досить часто потрібні струси і зміна обстановки.
Визначивши, які з ознак відносяться саме до вас, ви можете визначити свій соціонічний портрет. Наприклад, якщо ви ірраціональний інтуїтивно-логічний екстраверт, то ваш тип називається Дон Кіхот. Це типаж такого собі навіженого вченого з науково-фантастичного фільму. До цього типу належали, наприклад, Альберт Енштейн і Стівен Джобс. Таблиці типів, які допоможуть вам визначити ваш тип, можна легко знайти в Інтернеті або на цьому сайті (або скористатися експрес-ідентифікатором). А, визначивши свій тип, ви можете отримати про себе масу цікавої інформації.
Навіщо знати свій тип?
«Мене типувати? Та як це можна! Я - особистість! Я - жива людина!» Приблизно так реагує більшість людей. Насамперед - змиріться. Люди не вміють ширяти в повітрі, але все-таки якось з цим давно звиклися. Так само і нам варто визнати свою «різницю». Крім того, соціонічний тип - це тільки загальна структура психіки. Чим ця структура наповнена, залежить від багатьох чинників - виховання, освіти, прочитаних книжок. Це як несучі стіни будинку, які ви не можете знести, не зруйнувавши себе як особистість. Є стіни, але меблі і колір шпалер у кожного за смаком. Немає двох повністю однакових людей навіть в рамках одного типу.
Приймаючи себе таким, яким вас створила природа, ви рятуєтеся від безлічі комплексів, починаєте розуміти, що ваші «недоліки» - це особливості вашого типу. І є люди, яким ви потрібні саме такими. Коли людина реалізує свої сильні сторони, вона виглядає гармонійною і здоровою, спокійною і впевненою у собі. Більшість проблем з самооцінкою виникає, коли у нас з’являються амбіції по нашим слабким функціям, які ми ніколи не зможемо повністю розкрити. Знаючи тип інших людей, ми стаємо толерантніше до їхніх особливостей, дізнаємося, чому вони поводяться саме так, вчимося розуміти їх і визнаємо їхні переваги в інших сферах.
Як застосувати соціоніку в особистому житті?
Популярні журнали не втомлюються давати нам поради щодо вибору партнера, вигадувати різні класифікації і нав’язують стереотипи. Наприклад, широко відомий міф про те, що партнери повинні постійно погоджуватися одне з одним. «Ах, як чудово - вони навіть зовні схожі!» І зовсім це не чудово. Стосунки між двома людьми одного типу швидко приїдаються. У соціоніці такі взаємини називаються тотожними. Такі пари розлучаються швидко і без жалю. Серед друзів тотожні взаємини зустрічаються вкрай рідко. Ну не тягне нас до наших копій, хоч ми і говоримо, що шукаємо повного взаєморозуміння.
Для постійного спілкування на близькій дистанції, наприклад в сім’ї, найкраще підходять дуальні стосунки. Це стосунки двох, що майже у всьому відрізняються людей, але мають спільні цінності і ритм життя. Наступними за рівнем комфортності вважаються відносини активації, дзеркальні і тотожні, сюди ж можна віднести і напівдуальні стосунки. Менш комфортні міражні, родинні, ділові, відносини повної протилежності, суперего, квазітотожні і замовлення. Найбільш несприятливими вважаються відносини конфлікту, ревізії, підревізного і підзамовленого. Якщо ваші стосунки потрапляють в дві останні групи вам варто подумати про їхнє припинення та пошуку чогось кращого.
Найбільш міцні і комфортні сім’ї утворюються саме дуальними парами. Дуали сприймають одне одного як надійного партнера в будь-якій справі - чи йде мова про роботу або про сімейне життя.
Кілька прикладів дуальних пар.
Катерина Максимова і Володимир Васильєв - видатні радянські та російські артисти балету, балетмейстери, хореографи, педагоги - прожили більше 50 років у шлюбі. Вони були разом майже все життя. Спільне дитинство в балетній школі, спільна кар’єра, спільний успіх. Їх назвали великим дуетом і в житті, і на сцені. Їхньому таланту аплодували в 120 країнах світу.
Відомий іспанський художник Сальвадор Далі і його дружина Гала. Вона стала єдиною жіночої моделлю і головним сюжетом натхнення художника, який не припинив її вихваляти і представляти її як живий міф і сучасну ікону. Зі свого боку, Гала взяла в свої руки фінансові справи чоловіка і змогла змусити їх приносити дохід. Вони прожили понад 50 років у шлюбі. Після смерті Гала Далі прожив ще 7 років, але він вже не торкався до полотна і пензлів.
Королева Великобританії Вікторія і принц Альберт також були дуальної парою. Вони прожили разом 20 років і виховали дев’ятьох дітей. На початку їхнього шлюбу Альберт, в ролі скромного порадника допомагав юній дружині вирішувати державні справи, далі фактично направляв їх. Під його сильним впливом цілком склався стиль «вікторіанської епохи», якому королева незмінно слідувала і упродовж наступних 40 років після смерті гаряче коханого чоловіка. Після його смерті (помер він у 42 роки від раптового тифу) - Вікторія уставила всю країну пам’ятниками принцу Альберту.
Якщо ви обзавелися сім’єю до того, як познайомилися з соціонікою, і вам не пощастило вчасно зустріти свого дуала, то доведеться підлаштовуватися, боротися з собою, уникати гострих кутів. Це життя на мінному полі. І так, це втомлює. І ще починайте звикати, що з часом все залишиться як є. Ці стосунки будуть такими ж і через десятки років, хіба що накопичиться взаємне роздратування. Один чоловік, який в 46 років познайомився з жінкою-дуалом, написав цілу історію, про те які чудові у них стосунки, як він радий, що вони знайшли одне одного, і як шкода, що стільки часу в житті було витрачено даремно. Сумно, але могло бути і гірше. Багато хто так і не знаходять своїх «половинок» і схожі на людей що загинули від спраги в десяти кроках від криниці. Адже досить просто ввести в пошуковому рядку інтернет браузера слово "соціоніка" щоб зробити крок назустріч своєму щастю.
Як визначити свій тип?
Можна звернутися до професійних соціоніків, які допоможуть вам з типуванням і дадуть потрібні рекомендації. Хороша школи соціоніки є в Києві. Там можна знайти прекрасних фахівців.
Але свій тип можна визначити і самостійно, прочитавши літературу (або, як ми вже згадували, скористатися експрес-тестом на основі розробок саме київської школи соціоніки). Ми радимо вам піти саме цим шляхом і витратити час на вивчення соціоніки. Можливо, це стане вашою найціннішою інвестицією в своє майбутнє. Вивчивши основи соціоніки і навчившись користуватися нею у своєму житті, ви зможете поліпшити стосунки з близькими, знайти роботу собі до душі, припините страждання через свої комплекси і навчитеся користуватися своїми сильними сторонами. Соціоніка допомагає ще в дитинстві виявити здібності дітей і розвинути їхні таланти. Це чудовий інструмент не тільки для створення сім’ї, але й для саморозвитку, профорієнтації, формування ефективних робочих груп, де взаємна підтримка і грамотний розподіл обов’язків забезпечать високі результати і дружню атмосферу.
Удачі вам, і щастя!
Переклад українською - «Гармонія»
До теми:
