Тендер відбудеться через тиждень. У ньому побажали взяти участь всього 8 компаній. При цьому тільки на 2 родовища подано більш ніж одну заявку. А Першотравнева нафтогазоносна площа в Криму була проігнорована інвесторами взагалі. ...
Всього на конкурс виставлено шість ділянок: дві нафтогазоносні площі, що знаходяться у віданні держпідприємства «Чернігівнафтогазгеологія», три родовища компанії «Західукргеологія», і одне — «Кримгеології».
Найбільший інтерес викликали Берестівська і Боханівська площі «Чернігівнафтогазгеології». Заявки на їх вивчення подали три компанії. «Інтек-гео» має намір витратити на дослідницькі роботи 11,8 млн. грн., «Техпромізделія» — 20 млн. грн., а «Металтрейд-2000» — 48 млн. грн. Дві з цих компаній також подали заявки на вивчення Боханівської нафтогазової площі: «Інтек-гео» із заявленою сумою інвестицій в 28,6 млн. грн., і «Металтрейд-2000», в планах якої – 85 млн. грн. Три родовища , що знаходяться на заході, не викликали конкуренції серед учасників. Семігинівське нафтове родовище цікавить тільки фірму «Енергія», яка має намір витратити на його вивчення 162,7 млн. грн. На Межречинську нафтогазоносну площу претендує «Агронафтотехсервіс» з 45 млн. грн. інвестицій, а Страшевіцька нафтоносна площа приглянулася компанії «Западенергобуд», яка має намір вкласти в дослідження 13,5 млн. грн.
Вся здобута в процесі вивчення ділянок продукція, розподілятиметься в співвідношенні 50/50 між інвесторами і державою. “Після того, як запаси будуть вивчені, на ці ділянки буде проведений конкурс з продажу ліцензій на промислову здобич. Пріоритетне право на її отримання матиме компанія, яка проводила вивчення цього родовища”, — пообіцяв Сергій Тригубенко, заступник голови правління НАК “Надра України”.
Всі потенційні інвестори — українські компанії. Хоча Сергій Тригубенко не виключає, що за деякими з них стоять іноземні гравці.
“Геологорозвідка — дуже ризикована справа. Іноземці не брали участь в конкурсі, в першу чергу через те, що були запропоновані ділянки мало вивчені й не дуже перспективні”, — вважає Сергій Куюн, виконавчий директор компанії UPECO, що спеціалізується на вивченні нафто-газового сектора економіки.
Окрім технологічних ризиків, на думку експерта, зарубіжні компанії відлякують і політичні ризики. “Досить пригадати результати співпраці Regal Petroleum з тими ж «Надрамі України». Тепер ще невизначеність з Vanco”, — додав Сергій Куюн.
Від “Аратти”:на цьому тлі реальності дуже дивно виглядають пропагандистські заяви уряду щодо покращення інвестиційного клімату в Україні, а головне - нібито існуючого ажіотажного попиту серед іноземних інвесторів на розвідку та розробку українських нафтогазових родовищ. Ми, ні в якому разі, не припускаємо, що родовища в Україні не цікаві іноземним інвесторам. Їм, оцим іноземцям, не цікаві й не зрозумілі українські чиновники й політики, їхня практика "кришувань" та "відкатів". Особливо в той час, коли вони, оці чиновники й політики, поступово й неминуче штовхають власний народ до страшної енергетичної та економічної кризи.