Наші пращури у процесі своєї життєдіяльності не часто користувалися терміном «бог», а використовували термін «кумир», тобто той, хто веде до миру, на противагу ідолу, котрий веде до долу.Один з старовинних язичницьких постулатів говорить «Немає зовнішніх Кумирів». Цей постулат можна зрозуміти тільки з огляду на праці К.Г. Юнга, з яких випливає, що Кумирами є Архетипи Поля Свідомості.
При цьому, К. Юнг Поле Свідомості називає «колективним несвідомим». Отже, варто акцентувати увагу на тому, що
наші пращури, як і сучасні містики, вважали Поле Свідомості єдиним для всього живого, тобто для людини, тварини, рослини та мінералу. Таким чином,
Поле Свідомості є колективним надбанням й існує поза матерією. Не дарма один з постулатів Квантової механіки говорить, що Свідомість творить матерію, а не матерія Свідомість.
Змістом колективного несвідомого К. Юнг вважав
архетипи. Саме поняття архетипу не було новим, воно зустрічається в працях містиків та християнських вченнях. У роботі Л. Леві-Брюля поняття "representations collectives", використане для позначення символічних фігур у первісному світотворенні, також має архетипову природу.
К. Юнг не претендує на те, що архетипи є його особистим винаходом, навпаки в своїй роботі «Про архетипи колективного несвідомого» він підкреслює давність цього поняття, тим самим даючи зрозуміти, що передові мислителі людства здавна приходили до ідеї їхнього існування.
Якщо буквально розуміти поняття «архетип», його можна прирівняти до поняття
«первісна модель», як деякий потужний первісний психічний образ. Він визначає суть, форму та спосіб зв’язку спадкових несвідомих первообразів та структур психіки, що передаються з покоління в покоління. Їхня функція – забезпечення основи поведінки та структурування особистості, розуміння світу, забезпечення внутрішньої єдності та взаємозв’язку культури та порозуміння між індивідами.
Архетипи змушують людей сприймати, переживати та реагувати певним чином на події. Вони не є спогадами, чи цілісними образами.
Вони - фактори, що є передумовою поведінки, заснованої на універсальній моделі сприйняття, мислення та дій у відповідь на якусь подію, чи об’єкт.
Вродженою, у цьому випадку, є тенденція емоційно, когнітивно та поведінково реагувати на конкретні ситуації, наприклад раптові зустрічі з батьками, коханими, незнайомими людьми та інші.
До ідеї архетипів колективного несвідомого К. Юнг прийшов через вивчення та філософське переосмислення міфів різних народів. Йому вдалося вичленити в них спільні мотиви та образи, такі як чоловік, жінка, дитина, Бог, мудрець тощо.
Архетипи, за К. Юнгом, проявляються в повсякденному житті індивідів. Ці прояви, крім безпосередньо міфів, що є вираженням архетипів, зустрічаються у сновидіннях. К. Юнг вважав, що сон – нормальне психічне явище, що передає несвідомі реакції, чи спонтанні імпульси свідомості особи, тому багато снів може інтерпретувати їх власник, використовуючи метод вільних асоціацій та переповідаючи сюжети снів. Але існують випадки, коли сон виступає як нав’язливий стан, чи має підвищене емоційне забарвлення, тоді недостатньо лише вільних асоціацій того, хто його бачив, так як у сні проступають елементи вже не індивідуального, а колективного змісту. Такі елементи спостерігав і З. Фройд, називаючи їх «архаїчними рештками». На основі цього К. Юнг приходить до висновку, що
існує аналогія між образами снів сучасної людини та продуктами примітивної свідомості: «колективними образами» і міфологічними мотивами. Архетипи, за висловом К. Юнга, створюють міфи, релігії й філософії, що справляють вплив на цілі народи й історичні епохи, що характеризують їх.
Отже, Архетип є певною первісною моделлю, певним потужний первісний психічним образом, створеним розумною живою істотою.
Історія нам говорить, що люди, щоб захистити себе від руйнівних сил природи, у своїй уяві творили богів і наділяли їх надможлвостями.
Наразі ми знаємо, що саме людина, як колективна істота, творить певні психополя, котрі сьогодні називають «Егрегорами» і в котрих сконцентровані потужні психічні енергії, і що ці Егрегори домінують над людиною. Не дарма містики сьогодні говорять: «Егрегор не вибирають, вибирає завжди Егрегор». Дійсно, Егрегори наразі виконують певні енергетичні функції на нашій планеті і навіть дехто їх називає богами. Натомість варто подивитися глибше на цю проблему і звернутися до нашої історії.
|
Слов’янська спільнота людей мала певний Великий Пантеон Кумирів |
Історія говорить, що
слов’янська спільнота людей, а точніше спільнота ятв’язів-венедів, мала певний Великий Пантеон Кумирів, який нараховував: 4 стихії (вогонь-Ярило, вода-Купайла, земля-Макоша та повітря-Стрибог), 12 місяців, 4 сторони Світу, 7 Континентів, 9 Енергоцентрів землі (сьогодні чакри) та ще 72 Кумири, котрі мали певні енергоінформаційні функції. Весь цей Великий Пантеон Кумирів ділився на 9 Пантеонів, які очолювали Господарі Пантеонів, котрі, у свою чергу, мали також певні енергоінформаційні функції. При цьому, всі Кумири були «прив’язаними» до певних дат на Колі року. Тобто,
Великий Пантеон наших Кумирів був потужним енергоінформаційним фактором Архетипів Поля Свідомості, психічно живити котрий могло високоорганізоване (духовне) суспільство.
Саме за енергоінформаційним принципом був побудований Коло-дар (календар) наших пращурів. Цю інформацію несли у собі волхви, мольфари, вайделоти, криве-кривійти і організовували певним чином спосіб Життя родових спільнот, які вони очолювали. В такому Бутті жило наше Трипілля, в такому Бутті існували й Мохенджо-Даро, Месопотамія, Аратта, Троя та багато інших високоорганізованих суспільств минулого.
Україна за таким Родовим устроєм жила аж до кінця 17 століття. На превеликий жаль,
розвал Родового устрою Буття українців почався з так званого Богданового об’єднання з Московією, звідки до нас вкотилася грецька релігія (ортодоксія), котру московський патріарх Никон у 1652 році підступно перейменував у Православ’я,
використавши імена наших Кумирів і, таким чином, ввівши в оману пересічного українця. Натомість
певний Родовий устрій Буття наше село зберігало аж до 19 століття, кінець якому більшовизм поклав Голодомором 1933/34 р.р.
Будь-яка релігія має два інструменти впливу на Свідомість пересічного індивіда – віру та брехню. Впровадження релігії грецького штибу почалося з підступного брехливого перекладу юдейської Біблії, де їхніх, юдейських Кумирів – Саваота, Єгову, Адоная, Єлохіма, Шема та інших, брехливо назвали іменем нашого Кумира БОГ.
БОЖ (Бог) був Кумиром Патеону Дажбо і ніс функції та енергії любові. Не дарма
українська мова зберегла у своєму словникові слово «обожнювання», тобто найвищий рівень любові.
З історії нашої держави Русі ми також знаємо, що наші пращури називали себе «онуками Дажбожими», а свого улюбленого князя Буса (розіп’ятий на хресті Вінітарієвими готами у 376 році) називали Бус-Бож. Тобто, Кумир Бог був для них таким самим рідним, як і Господар Пантеону Дажбо. Цим і скористалася підступна юдо-християнська церква, приховавши у своїй Біблії імена юдейських Кумирів і встромивши туди ім’я нашого Кумира Бога (Божа), проголосивши просту істину, що Бог є любов. Проти цього ніхто з українців не заперечував. Єдина правда, котра проголошується церквою – це те, що Бог один. Це дійсно так, бо це є один з Кумирів, тобто одним з Архетипів Поля Свідомості, котрий несе енергії любові.
Не дарма один з юдейських Кумирв у біблії проголошує: «Не створи собі Кумира». Адже
наші високодуховні люди самі творили Кумирів, живили їх та отримували від них дієву допомогу. Надалі
грецько-московська церква, запровадивши церковно-прихідські школи в Русі-Україні, у пень винищила освіченість українських людей. Є історичні свідчення, що
освіченість Української спільноти до Богданового об’єднання сягала 80%, а за 50 років по тому – 20%. Саме одуренням людей, знищенням у психіці людей контакту з нашим Великим Пантеоном Кумирів та приведенням їх Свідомості тільки до одного Архетипу – Бога, відсікло психіку людей від енгерго-інформаційного впливу всього Великого Пантеону Кумирів і, таким чином, включило механізм перетворення людей на рабів храмовників Міцраїму (Єгипту) – носіїв магії.
В часи великих перетворень, а саме зараз, ми спостерігаємо величезний інтерес до відродження наших древніх Знань, в тому числі і знань Архетипів Свідомості та відновлення практик спілкування з цими Архетипами. На жаль, дуже багато українців, повертаючись до нашого історичного Буття, тягне за собою старий тягар юдо-християнської релігії, називаючи Кумирів Великого Пантеону богами та створюючи новітні релігії.