Майстренко прийшов у вівторок на нараду. Йому там вийняли мозок, «розклали по блюдечкам і почали їсти», прицмокуючи і взагалі висловлюючи всіляке схвалення. Начальник Майстренка, Недозайчук, завбачливо роздав присутнім десертні ложечки. І почалося.
- Колеги, - говорить Гичкіна, - перед нашою організацією повстало масштабне завдання. Нам надійшов на реалізацію проект, в рамках якого нам потрібно зобразити декілька червоних ліній. Ви готові взяти на себе це завдання?
- Звичайно, - говорить Недозайчук. Він директор, і завжди готовий взяти на себе проблему, яку доведеться нести комусь з колективу. Втім, він тут же уточнює: - Ми ж це можемо?
Начальник відділу малювання Малярчук квапливо киває:
- Так, зрозуміло. Ось у нас якраз сидить Майстренко, він наш найкращий фахівець в галузі малювання червоних ліній. Ми його спеціально запросили на нараду, щоб він висловив свою компетентну думку.
- Дуже приємно, - говорить Гичкіна. - Ну, мене ви всі знаєте. А це - Оленка, вона фахівець з дизайну в нашій організації.
Оленка покривається фарбою і ніяково посміхається. Вона нещодавно закінчила економічний, і до дизайну має таке ж відношення, як качконіс до проектування дирижаблів.
- Так ось, - каже Гичкіна. - Нам потрібно намалювати сім червоних ліній. Всі вони повинні бути жорстко перпендикулярні, і крім того, деякі потрібно намалювати зеленим кольором, а ще деякі - прозорим. Як ви вважаєте, це реально?
- Ні, - каже Майстренко.
- Давайте не будемо поспішати з відповіддю, пане Майстренко, - говорить Малярчук. - Завдання поставлене, і його потрібно виконати. Ви ж професіонал, Майстренко. Не давайте нам приводу вважати, що ви не професіонал.
- Бачите, - пояснює Майстренко, - термін «червона лінія» має на увазі, що колір лінії - червоний. Намалювати червону лінію зеленим кольором не те, щоб неможливо, але дуже близько до неможливого...
- Майстренко, ну що означає "неможливо"? - Запитує Малярчук.
- Я просто змальовую ситуацію. Можливо, є люди, які страждають на дальтонізм, для яких дійсно не буде мати значення колір лінії, але я не впевнений, що цільова аудиторія вашого проекту складається виключно з таких людей.
- Тобто, в принципі, це можливо, ми правильно вас розуміємо, Майстренко? - запитує Гичкіна.
Майстренко усвідомлює, що переборщив з образністю.
- Скажімо простіше, - говорить він. - Лінію, як таку, можна намалювати абсолютно будь-яким кольором. Але щоб вийшла червона лінія, слід використовувати винятково червоний колір.
- Майстренко, ви нас не плутайте, будь ласка. Тільки що ви говорили, що це можливо.
Майстренко мовчки проклинає свою балакучість.
- Ні, ви неправильно мене зрозуміли. Я хотів лише сказати, що в деяких, вкрай рідкісних ситуаціях, колір лінії не буде мати значення, але навіть і тоді - лінія все одно не буде червоною. Розумієте, вона червоною не буде! Вона буде зеленою. А вам потрібна червона.
Настає нетривале мовчання, в якому чітко прослуховується тихе напружене гудіння синапсів.
- А, що якщо, - осяяний ідеєю, вимовляє Недозайчук, - намалювати їх синім кольором?
- Все одно не вийде, - хитає головою Майстренко. - Якщо намалювати синім - вийдуть сині лінії.
Знову мовчання. На цей раз його перериває сам Майстренко.
- І я ще не зрозумів... Що ви мали на увазі, коли говорили про лінії прозорого кольору?
Гичкіна дивиться на нього поблажливо, як добра вчителька на відсталого учня.
- Ну, як вам пояснити?.. Майстренко, ви хіба не знаєте, що таке «прозорий»?
- Знаю.
- І що таке «червона лінія», сподіваюся, вам теж не треба пояснювати?
- Ні, не треба.
- Ну ось. Ви намалюйте нам червоні лінії прозорим кольором.
Майстренко на секунду завмирає, обдумуючи ситуацію.
- І як вигляд повинен мати результат, будьте ласкаві, опишіть будь ласка? Як ви собі це уявляєте?
- Ну-у-у, Майстре-е-енко! - говорить Малярчук. - Ну давайте не будемо... У нас що, дитячий садок? Хто тут фахівець по червоних лініях, Гичкіна чи ви?
- Я просто намагаюся прояснити для себе деталі завдання...
- Ну, а що тут незрозумілого-то?.. - встромляє свої «п’ять копійок» в розмову Недозайчук. - Ви ж знаєте, що таке червона лінія?
- Так, але...
- І що таке «прозора», вам теж ясно?
- Зрозуміло, але ...
- Так що вам пояснювати? Майстренко, ну давайте не будемо опускатися до непродуктивних суперечок. Завдання поставлене, завдання зрозуміле та чітке. Якщо у вас є конкретні питання, тож задавайте.
- Ви ж професіонал, - додає Малярчук.
- Гаразд, - здається Майстренко. - Бог з ним, з кольором. Але у вас там ще щось про перпендикулярність?..
- Так, - з готовністю підтверджує Гичкіна. - Сім ліній, всі строго перпендикулярні.
- Перпендикулярні до чого? - уточнює Майстренко.
Гичкіна починає переглядати свої папери.
- Е-е-е, - каже вона нарешті. - Ну, як би... До всього. Між собою. Ну, чи як там... Я не знаю. Я думала, це ви знаєте, які бувають перпендикулярні лінії, - нарешті знаходить відповідь.
- Так звичайно знає, - змахує руками Малярчук. - Професіонали ми тут, чи не професіонали? ..
- Перпендикулярні можуть бути дві лінії, - терпляче пояснює Майстренко. - Усі сім одночасно не можуть бути перпендикулярними по відношенню одна до одної. Це геометрія, 6 клас.
Гичкіна струшує головою, відганяючи примару давно забутої шкільної освіти, що раптом почала вимальовуватися. Недозайчук ляскає долонею по столу:
- Майстренко, давайте без ось цього: «6 клас, 6 клас». Давайте будемо взаємно ввічливі. Не будемо робити натяків і скочуватися до образ. Давайте підтримувати конструктивний діалог. Тут же не ідіоти зібралися.
- Я теж так вважаю, - говорить Малярчук.
Майстренко підсовує до себе листок паперу.
- Добре, - каже він. - Давайте, я вам намалюю. Ось лінія. Так?
Гичкіна ствердно киває головою.
- Малюємо іншу... - каже Майстренко. - Вона перпендикулярна до першої?
- Ну-у...
- Так, вона перпендикулярна.
- Ну ось бачите! - радісно вигукує Гичкіна.
- Почекайте, це ще не все. Тепер малюємо третю... Вона перпендикулярна до першої лінії?..
Вдумливе мовчання. Не дочекавшись відповіді, Майстренко відповідає сам:
- Так, до першої лінії вона перпендикулярна. Але з другою лінією вона не перетинається. З другою лінією вони паралельні.
Настає тиша. Потім Гичкіна встає зі свого місця і, обійшовши стіл, заходить Майстренку з тилу, заглядаючи йому через плече.
- Ну... - невпевнено вимовляє вона. - Напевно, так.
- Ось у цьому й річ, - каже Майстренко, прагнучи закріпити досягнутий успіх. - Поки ліній дві, вони можуть бути перпендикулярними. Як тільки їх стає більше...
- А можна мені ручку? - просить Гичкіна.
Майстренко віддає ручку. Гичкіна обережно проводить декілька непевних ліній.
- А якщо так? ..
Майстренко зітхає.
- Це називається трикутник. Ні, це не перпендикулярні лінії. До того ж їх три, а не сім.
Гичкіна стискає губи.
- А чому вони сині? - раптом запитує Недозайчук.
- Так, до речі, - підтримує Малярчук. - Сам хотів запитати.