Для матріархальної жінки чоловік - не більше ніж набір опцій. Таке собі тіло з комплектом корисних і непотрібних, а іноді і шкідливих для жіночки функцій.Корисні: слухняність, успішність + щедрість, гарний зовнішній вигляд, високий статус, уміння в ліжку. Щоб все дозволяв, нічого не змушував робити і нічого не вимагав. Доглядав, домагався, завойовував, ублажав, догоджав. Увесь час присвячував любасці.
Марні: успішність без слухняності і щедрості (гроші є, та дзуськи!), різні хобі, а також робота, яка забирає час від залицянь за любаскою.
Шкідливі: самодостатність (не залежить від любаски - немає важелів для маніпуляшок), незалежність у мисленні і вчинках (не вдасться маніпулювати), цілеспрямованість (на першому місці має бути любаска, а не якась там Мета!), розуміння основ жіночої поведінки (всі інстинкти і маніпуляшки бачить!!!), уміння поводитися з капіталом (інвестує у справу замість того, щоб купити шубу любасці!!!), вміння тримати удар (не вженеш в депресію скандалом!) і т.п. Загалом, всі якості високорангового й особливо низькопримативного чоловіка.
Тому матріархальна жінка міркує як покупець в магазині. Їй потрібен товар, в якому було б максимум корисного і мінімум шкідливого. До чоловіка вона теж відноситься, як до товару. Його можна повернути упродовж 14 днів, якщо не сподобався, і поміняти на іншого. Взяти третього за тією ж схемою. Якщо другий гірше першого, то ніхто не забороняє повернутися до першого зразку. Або до третього після шостого. Просто поставити шостий товар на полицю і взяти з неї третій, який з усього випробуваного асортименту сподобався найбільше. Третій, зрозуміло, тільки й чекає, коли його виберуть. Він безсловесний і бездушний. Адже товар, залізяка.
Вірність, чуйність, страх нашкодити чоловікові матріархальній жінці не властиві.
Матріархальна жінка завжди знаходиться в стані пошуку. Навіть коли у стосунках. Єдиний період, коли вона поза пошуку - гормональний угар, який через непорозуміння називають коханням. Цей період триває до півтора року (частіше - набагато менше). Характеризується величезним викидом гормонів у кров (і медіаторів у мізки) і проявляється типовою картиною засліпленого кохання. Жінка без розуму від чоловіка, вважає його коханням всього свого життя, не помічає недоліків. Він для неї ідеальний. Саме в цей період жінка поводиться так, як того хоче чоловік, підлаштовується під нього (та сама демо-версія). Ось саме і тільки в цей період матріархальна жінка знаходиться поза стану пошуку. Повторю, що триває цей період до півтора року. Найчастіше, менше.
Обривається період гормонального угару не раптово. Він сходить нанівець поступово, і так само поступово оголюється справжній характер жінки. Просто рівень гормонів повільно знижується. Одночасно з цим в голові жінки з’являються сумніви, головний з яких коротко можна сформулювати так: «А чи тому я дала? Чи не прогадала я, зв’язавши себе з Іваненком?».
Це відбувається через декілька причин. Домовимося, це буде
варіант А.
1. Жінка починає бачити, що в Іваненка є не тільки суцільні чесноти, але й недоліки. Він і зростом не гвардійської статі, на відміну від Петренка. І заробляє, не як Сидорчук. І не такий щедрий і слухняний, як Костенко. У жінки потихеньку наростає внутрішнє невдоволення Іваненком, а до трьох інших виникає інтерес. Причому, чим більше недоліків, реальних чи вигаданих, матріархальна жінка бачить в Іваненкові, тим сильніший її інтерес до Петренка, Сидорчука і Костенка.
2. Жінка вже давно з Іваненком і встигла вивчити його вздовж і впоперек. Іваненко просто набрид жінці. Ті самі теми для розмови, той же секс, те саме проведення часу. А панянці хочеться новизни. Нових гострих відчуттів. Адже вона не знає, який у ліжку атлет Петренко. Але судячи з біцепсів, в штанах є за що потриматися. А як заманливо фліртує серцеїд Сидорчук! А який ввічливий і багатообіцяючий Костенко! Не те що буденний Іваненко.
Інтерес до Петренка, Сидорчука та Костенка тільки наростає.
3. Матріархальні жінка не має тями, як поводитися з чоловіком. Вона не вміє будувати серйозні, тривалі взаємини з ним.
На початку гормональна буря і потік потягу до Іваненка допомагали їй поводитися, як нормальній жінці. Бути ніжною, люблячою, вірною, покірною. Але коли гормональний вибух, любовний угар зійшов нанівець, стримувати свою істинну, стервозну, примхливу, химерну вдачу стає все важче і важче.
Поганий стервозний характер, старанно виплеканий в доньці розлученою матусею, рветься назовні і починаються сварки з колись обожнюваним Іваненком. Матріархальне виховання, агресивне бабське домінування бере гору і над коханням, і над прихильністю, і над усім іншим. Іваненко, зрозуміло, обороняється або навіть переходить у наступ, намагаючись урозумити розгнуздану тітку. І як ти думаєш, кого у всіх цих скандалах дамочка звинувачує? Себе? Хрін тобі, Іваненко! Адже він чоловік, він повинен. А вона - прекрасна квітка, до якої так красиво намагається залицятися Костенко. І на який так брутально і багатообіцяюче поглядає Петренко.
4. Звичайні бабські таргани в голові і бродіння розуму. Починаються порівняння, нічні фантазії, солодкі мрії - і все не на користь Іваненка.
І одного разу жіночка раптом усвідомлює, що Іваненка вона не кохає. А кохає Петренка / Сидорчука / Костенка (потрібне підкреслити).
Що робить дамочка? Якщо залишилися хоч якісь сліди совісті, то мирно розлучається з Іваненком. Якщо ні, то рве стосунки через скандал або навіть зраду.
Втім, є й інший сценарій. Без Костенків та Сидорчуків. Коли у жіночки любовний угар зникає і проявляється ниций характер, починається пора скандалів з наростаючою амплітудою. Спочатку дрібні, потім більші, а закінчується критичними витівками жіночки аж до рукоприкладства. Жодних сторонніх чоловіків тут не потрібно. Дамочка власноруч, своєю поганою вдачею, ламає стосунки, що закінчується розривом. Наступних чоловіків вона шукає вже після розставання.
Домовимося, що це буде
варіант Б.
Втім, це все зрозуміло. Найцікавіше починається далі.
Пройшовши через декількох партнерів у варіанті А або витративши довгий час на безплідні пошуки і невдалі знайомства у варіанті Б, жіночка розуміє, що втратила в особі Іванова чудового чоловіка. Вона усвідомлює, що даремно пішла від нього, спокусившись на Петренка і Сидорчука. Даремно розвалила стосунки скандалами. Найчастіше, до таких думок призводить самотність, коли нормальних, бажаних чоловіків навколо або немає, або вони самі не цікавляться жіночку.
Вона все частіше і частіше згадує Іваненка і розуміє, що треба б повернутися до нього.
Існує хибна думка, що повертаються завжди до першого мужчини. Це не вірно.
Повертаються до того, хто в даний момент задовольнив би найважливіші потреби жінки. Якщо у неї брак якісного інтиму (сучасною мовою "недотрах"), вона спробує повернутися до того, хто кращий у ліжку. Якщо у неї спрага солодкого життя, то - до найбільш щедрого. Якщо туга за сильним чоловічим духом, за лідером, то до найбільш рангового. Якщо бажання красивих і різноманітних залицянь, то до найбільш слухняного.
Отже, пройшовши через кількох партнерів або погорювавши на самоті, жіночка вирішує повернуться до Іваненка. Як вона це буде робити, залежить від її характеру. Та, що зрозуміла свою провину, настраждалася, впаде в ноги, просячи прощення, з клятвами, що надалі вона буде ідеальною жінкою. Зазіркана принцеса, котрій бляшана корона заважає визнати провину, буде робити вигляд, що нічого не трапилося. Муляти Іваненку очі, кидати нічого не значущі штучки-дрючки типу есемесок або балаканини ні про що. У надії, що Іваненко сам зробить перший крок за старою пам’яттю.
Поведінка дамочки можна охарактеризувати такою фразою: «Я натрахалась з іншими і зрозуміла, що ти кращий. Тому пишайся цим і прийми мене назад».
Зрозуміло, нормальний чоловік відреагує на це відмовою. Не вистачало ще приймати назад дурепу, яка вирішила пострибати по чужим хрінам. Тим більше, якщо таке бажання було раніше, воно неодмінно виникне знову. З тим же результатом.
ВАЖЛИВО!
Виняток із правила.
Буває, що на початку взаємин у когось з партнерів трапляється який-небудь бзик. Чому я кажу тільки про початок? Тому що саме на початку взаємин люди притираються, придивляються, пристосовуються одне до одного і часом не знають, як поводитися з партнером в даній ситуації. Сюди ж додаються всілякі болісні сумніви («чи дійсно він мене кохає, або тільки робить вигляд?», «Чи є в нього плани на сім’ю, або тільки на разовий секс?», «Що за баба у нього на сторінці в контакті весь час вештається? Чи не коханка його?» і т.п.). Це бродіння в мозку підвищує ймовірність закидона.
Тому обидва партнери косячат, де можуть. Іноді при цьому роблять дуже погані косяки, які призводять до розриву. До прикрого розриву людей, які в принципі могли б бути разом. Якби не цей косяк однієї зі сторін.
Найчастіше косяки видають жінки через їхню емоційність й інстинктивність. Вони в стані любовного стресу і всіляких бродінь не можуть тримати своїх тарганів всередині голови і дають їм волю.
Проходить якийсь час, і винуватиця розуміє, що накосячила. Зазвичай це усвідомлення приходить швидко, упродовж декількох днів - тижнів. Ну максимум місяць-півтора.
Вона розуміє, що:
1. Вона винна.
2. Вона дійсно кохає чоловіка і хоче його повернути.
3. Вона готова докласти всіх зусиль, щоб виправити ситуацію і повернути довіру партнера.
ПРИ ЦЬОМУ вона не намагається вступити в нові стосунки, а шукає спосіб примирення з тим, з ким посварилася через власні закидони.
У цьому випадку їй можна дати другий шанс за умови виконання нею трьох вищевказаних пунктів. Докладніше - в статті про
прощення.
Якщо вона не робить цього, а шукає нові стосунки, ситуація з винятку переходить до теми статті. Її повернення вже буде не наслідком любові і каяття, а наслідком того, що вона не змогла знайти нормальну заміну тому, з ким посварилася. «Гаразд, раз поки нікого підходящого немає, то і ти згодиться до пори, до часу».
Наведу
приклад обох ситуацій.
1. Одна дівиця на тлі цілком нормальних взаємин раптом заявила, що хоче розлучитися. Але на мої розпитування нічого виразного сказати не змогла. Минуло два з половиною роки (!!!). Бачу від неї повідомлення в контакті: «Зрозуміла, що кохаю тільки тебе і більше ні з ким бути не можу». Я навів довідки і з’ясував, що у неї за два з половиною роки було як мінімум шість більш-менш тривалих стосунків. Щоб зрозуміти, що вона кохає саме мене, їй знадобилося спати з шістьма як мінімум. Ось так кохання!
Дівуля була послана.
2. На одному з початкових побачень (на 3-4) жінка перенервувала, гарненько загналася, безпричинно розревілася, викликала таксі і поїхала додому. На мої розпитування - нуль відповіді, тільки сльози. Я, знаючи, що моєї провини немає, заспокоївся - хіба мало розривів в житті буває. Почав придивлятися до інших жінок.
Через три тижні колишня партнерка зателефонувала мені, вибачилася і сказала, що поводилася як дурепа і хоче повернутися. Що дуже страждала і не знала, як підійти до мене і що сказати. Нарешті набралася сміливості і зателефонувала. Пообіцяла зробити все можливе, щоб я повірив їй. Я вагався, але все-таки вирішив помиритися. І правда, вона намагалася з усіх сил. Вона не тільки говорила, що кохає (слова - фуфло). Її кохання можна було бачити і відчувати. Помітно було, що сварка і розлука були для неї реально болісною подією і вона робить все можливе, щоб мене не втратити знову.
За час розлуки вона не тільки не намагалася знайти нового чоловіка, - вона взагалі не реагувала на чоловіків. Настільки була сильна біль від втрати. Інформація достовірна, тому як у нас було багато спільних знайомих, які бачили її повсякденну поведінку.
Я жодного разу не пошкодував, що дав їй другий шанс і помирився з нею.
Якщо в першому випадку жіночку треба гнати поганою мітлою, то в другому до жінки варто придивитися, якщо немає інших, критичних косяків типу зради, стервозностіі і тому подібного.
З книги "Жіночі маніпуляції"
Актуально
21192 перегляди
Публiкацiї за темою «Психологія та стосунки»:
