Актуально
27830 переглядів
 |
Для заводу Nuvotronics у місті Дарем, штат Північна Кароліна, розмір має значення, і що менше, то краще. Компанія, заснована 2008 року, випускає мініатюрні радіочипи для реактивних літаків та супутників за допомогою технології, подібної до тривимірного друку. Зазвичай такі пристрої мають розміри шоколадного батончика; але вироби Nuvotronics дрібніші за м’ятний льодяник. Інновація є дуже вигідною: наприклад, зменшення ваги апарата на 1 кг дає змогу заощадити $15 тис. під час запуску супутника. Компанія входить до кластера високотехнологічних, завдяки яким ВВП на особу в Даремі від 2001 року зріс на 28%. Хоча показник усієї Північної Кароліни за той самий час — лише на 3%. Успіх Дарема відображає нову тенденцію: суперуспішні міста (й розміщені в них компанії) нарощують відрив від решти економіки.
Міста вже давно стали найефективнішими зонами ведення бізнесу, бо саме там можна зібрати докупи фірми, замовників і працівників. У Нью-Йорку банкір може доїхати до своїх клієнтів на таксі; новий ресторан відразу має 8,4 млн потенційних відвідувачів. Де збираються розумні люди, там з’являються інновації. І, схоже, де успішніше місто, там більше переваг. 2001 року 50 найбагатших американських міст із прилеглими районами виробляли продукції на особу на 27% більше, ніж в США загалом. Нині найбагатші міста випереджають решту аж на 34%. Якщо дивитися за сукупним обсягом ВВП, то розмежування видається ще більшим, адже вони затягують до себе в неймовірних кількостях американців, котрі перебираються із глибинки. Упродовж 2010–2014 років населення США зросло на 3,1%, міське — на 3,7%. Але півсотні найбагатших міст — аж на 9,2%.
Дарем, де жителів за цей період побільшало приблизно на 7%, допомагає зрозуміти, щó саме сприяє процвітанню того чи того місця. Він має вдале географічне положення поблизу трьох провідних університетів: Дюкського, Університету штату Північна Кароліна й Університету Північної Кароліни. Завдяки завбачливому плануванню в 1959 році на базі Дарема та його найближчих сусідів — міст Ралі й Чапел-Хілл було створено науково-дослідний парк. Задум полягав у тому, щоб переманити вчених із вишів у бізнес. Це вдалося: сьогодні тут працює 50 тис. осіб.
На відміну від великої частини США в цьому районі не відмовлялися від інвестицій в інфраструктуру. Аеропорт «Ралі — Дарем» реконструйовано з допомогою місцевих підприємців. Дороги в хорошому стані, хоча й дещо перевантажені. Мер Білл Белл сподівається розробити для міста систему монорейкового транспорту; у 2011 році виборці схвалили збільшення податку з продажів, щоб допомогти профінансувати цей проект. Інвестиції оживили й зубожілий центр. Більшу частину своєї історії Дарем виробляв тютюн і текстиль. У другій половині ХХ століття ці галузі почали занепадати, а відтак на їхньому місці з’явилася пустка. Але за останній десяток років вакуум заповнився. Висотна будівля колишньої фабрики American Tobacco, прикрашена логотипом Lucky Strike, стоїть і досі. Хоча саме підприємство перетворилося на «студентське містечко» з барами, ресторанами й технологічними компаніями, у чиїх офісах персонал роз’їжджає на самокатах. Через дорогу мистецький центр з одним із чотирьох найбільш відвідуваних театрів у країні. За словами мера, значна частина інвестицій надходить від спільних проектів приватного та державного секторів.
Дарем — незвичний приклад, бо він не зміг вплинути на рівень доходів штату загалом. Частка економічно активного населення в Північній Кароліні (61%) дуже низька навіть за американськими мірками. Деінде наявність (або відсутність) багатих міст визначає економічне благополуччя. Доходи штатів, у яких є котресь із нинішніх 50 найбагатших міст, від 2001 року зросли на 13% у перерахунку на особу. У 18 інших, що не мають такого міста (переважно південних і південно-західних), — лише на 7%. Як результат — за останні півтора десятка років нерівність між регіонами переважно збільшувалася (див. «Місце, місце, і ще раз місце»).
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
