![]() |
Нинішня нова злодійська влада, з її брехливим європейським курсом, при якому всім бандитам представлена повна свобода, патріотам гарантовані тюрми, олігархам даровано рай, над бідними нависла голодоморна клямка, пенсіонерам влаштовано яреськами-яценюками податкове рабство, усе це, помножене на абсолютно бездарну кумівську рошенізацію управлінських структур, яка опинилися під копитом цинічних бариг типу кононенків, луценків, грановських, гройсманів підвели молоду державу до краю прірви.
Вибори в Кривому Розі показали, що народ готовий на руках понести вчорашніх, цебто, «попєрєдніков» - (агов, де ви, ніколай яновіч?) – не лише Вілкула, а, мабуть, януковичів, клюєвих, сівковичів, пшонок за дармових п’ятсот гривень, тільки б не допустити до влади безтолкових та нетямущих у масхалатах. Я тепер розумію, чому минулого тижня В. Путін, проводячи у Кремлі закриту зустріч з мільярдерами найближчого свого оточення попросив їх ще трішки почекати, позаяк начебто в Києві ось-ось має помінятися влада.
Спершу подумалось, що Путлєр заготував військовий переворот. За такого безладу, який допустили Порошенко з Яценюком в Україні, розкрадаючи один з поперед іншого державу, забувши при цьому про всі безпекові норми і стандарти проти засилля рашівських шпигунів та диверсантів, можна не лише сформувати поблизу Печерських пагорбів потужну «п’яту колону», але, мабуть, і «шосту» - з озброєними до зубів загонами окупантів, яких ми уже бачили у повній своїй кривавій «красі» два роки тому в Донецьку, Луганську, у Харкові. Одначе у Москві, либонь, краще всіх наших політичних гравців знають електоральні настрої української глибинки. Яка вже задихнулася від нестерпного смороду постійних обманів настроїв людей баригами від нової влади. Людей які з кров’ю, тисячними жертвами патріотів очистилися від одних бандюків, а інші прийшли ще цинічніші. Ще зухваліші. Утворивши свою візантійську сімку, відверто похерили Конституцію держави, всі закони, стали правити на свій, часто до нічних діареї, п’яний лад.
Події останніх днів усе переконливіше доводять той факт, що влада деградувала остаточно. Команда Яценюка і його «еНФе» діє, як зграя шакалів, які з апетитом пераній обглодують до білих кісток економічний остов держави, при цьому займаючись божевільним словоблуддям. Удавано проявляючи начебто інтерес про людей, фактично влаштували для країни рукотворний форс-мажор: привласнили, попри відсутність будь-якої електоральної підтримки їхньої політичної сили, пост прем’єр-міністра. Ось уже місяць створюють жах у державі, вимагаючи за словоблуддям продовжити третій термін для керування Кабміном нікчемним економістом і державним стратегом А. Яценюком, який остаточно розвалить усе, що ще тримається купи в державі.
Стає просто нестерпно слухати регулярні повтори безумних фраз цього знавця англійської про те, що це начебто не він влаштував безумство, в яке скотилася держава, котра при його ручному управлінні стала рекордсменом у світі з інфляції, падіння рівня життя людей, доведення більшість населення до справжнього голодомору, через що Україна займає друге місце в світі зі смертності населення, при райському збагаченні глави держави, очільника його адміністрації та групки наближених до них олігархів. Я вже мовчу про мільярдні надбання самого Яценюка на посту керівника уряду, як про це заявляють від початку минулої осені ряд народних депутатів України (зокрема, Сергій Каплін) з усіх трибун і телеефірів.
Думаю, що викурити А. Яценюка і його бригаду з Кабміну можна лише справою Миколи Гордієнка, колишнього керівника Державної фінансової інспекції України, який першим заявив про масштабну корупцію під патронатом нового прем’єр-міністра. Тоді, понад рік тому, лише при побічному розгляді актів перевірок фінінспекторів, генпрокуратура заявила про масове розкрадання з держбюджету А. Яценюком та приведеними ним у владу його друзями, на понад 600 мільйонів гривень. Аби погасити ту пожежу, А. Яценюк швиденько добився того, щоб документи на розгляд від М. Гордієнка з генпрокуратури потрапили слідчим відомства МВС, тридцятьом з яких заробітну плату рішенням Кабміну підвищив до 30 тисяч гривень. Одне слово, за наш з вами рахунок, купив пройдисвітів-міліціянтів, дав їм хабара і вони позакривали злодійські справи на мільярди гривень втрат для держави.
Якщо в Україні є нині Національне антикорупційне бюро, а справа стосується персонально глави виконавчої структури влади, то це точно його парафія на розслідування. Зачувши про витребування матеріалів з МВС до НАБУ «актів М. Гордіїнка», будьте певні, пан Яценюк сам мерщій прибіжить на напів зігнутих циркулях з заявою про звільнення, лиш би його не чіпали. Але що від того виграє Україна? Ви гадаєте Гройсман це рятівник України? Смішно, чи не так?
При первинному плані коронування певними силами П. Порошенка на найвищий пост у державі, власне, так і планувалося, що у разі, коли «однотуровий» перемагає, то прем’єром при ньому стає міський голова Вінниці. Вважалося, що цей молодий чоловік мав проскочити на очільника Кабміну за рахунок того, що його ніхто в столиці не знає. А довіряють П. Порошенку, який заручився підтримкою понад п’ятдесяти відсотків виборців. Справи в обласному центрі пан Гройсман вів непогано: вмів безконфліктно узгодити поділ місць під кіоски, задовольнити запити забудовників, облаштувати вчасне вивезення сміття і все таки інше, що стосувалося побуту городян. Але справу несподівано зруйнував неймовірний успіх «еНФе» Яценюка-Турчинова.
Отож, голосування в парламенті за Гройсмана прем’єра, яке попередньо очікується буцімто у четвер, 31 березня 2016 року, це мовбито, друзі, повернення всіх нас у травень червень 2014-го. Але якщо говорити про нинішнього претендента на папаху глави уряду, то ми вже всі тепер можемо добре знати, хто її має приміряти, що насправді являє собою цей протеже Петра Олексійовича. Гройсман зарекомендував себе на посту спікера парламенту, як найбільш злісний в історії Верховної Ради порушник Конституції і всіх неймовірних регламентів, положень, законів, котрими опосередковується робота вищого законодавчого органу держави. Як я розумію, в угоду начальнику, який сюди його заслав.
Якщо по великому рахунку, то Гройсману-спікеру вже давно потрібно, за мірками європейської держави, відбувати та ще й не один строк покарання за публічну злісну наругу над українськими законами під час відправлення головуванням українським парламентом.
Чого лишень вартий фінт, учинений ним та генеральним прокурором В. Шокіним, за участі лідера фракції БПП Ю. Луценка, які утрьох зуміли в одну мить показати сумнівне відео щодо начебто злочину народного депутата-радикала І. Мосійчука, і тут же проголосувати за позбавлення недоторканності нардепа: щоправда, я зовсім не стверджую, що фігурант справи не брав у «клієнтів» грошей, не оповіщав їх про розцінки за депутатські труди при оформлені заяв та звернень, тобто, не вчиняв протиправних діянь. Але це різні речі.
Думаю, що навряд чи можна віднайти в історії Верховної Ради, ніж за часів головування В. Гройсмана, коли б ще так цинічно, зухвало, безбожно, на очах усього українського народу ґвалтувалося публічно національне законодавство. Буквально через десятки протиправних голосувань назад-уперед натягувались очки для позитивного результату на парламентському табло. Закривалися очі на те, що стало однією з причин дочасного переобрання парламентів попередніх скликань, які допускали голосування за народних депутатів, відсутніх у сесійній залі. Це до болю точно нагадувало спонтанні і хамські дії наперсточників, які «об’єгорюють» своїх клієнтів на лавочці біля пам’ятника Остапу Бендеру на станції Жмеринка, що встановлений якраз навпроти громадського клозету.