«Наташа, давай до побачення!..»

Цей безжальний текст був опублікований на сайті Cosmopolitan 7 червня і викликав такий скандал, що редакція вирішила його видалити. Але, як відомо, Google пам’ятає все.

В статті мова йде про російських жінок, але написане значною мірою має відношення і до українських жінок, - все через спільну радянську і імперську спадщину, яка тягнеться своїм корінням в середньовічний прісновідомий «Домострой».

* * *

Ти все ще вважаєш, що російська дружина - межа мріянь будь-якого іноземця? На жаль, але ми змушені тебе розчарувати, пише журнал Cosmopolitan: російські жінки, здається, виходять з моди. Зараз розповімо, чому...

Вийти заміж для російської жінки - святе

Будемо чесними: мало кому подобається відчувати себе об’єктом, а не суб’єктом. Але чоловік для російської жінки - саме об’єкт: її мета - вийти заміж. Одягти біле плаття і отримати заповітний штамп в паспорті. Чоловік сам по собі її мало цікавить, її цікавить тільки власне становище: заміжня вона, чи ні.

На початку нульових, коли за кордон раптом ринув цілий потік «російських наречених», іноземці раділи: ось же вони, ідеальні жінки! Жінки, поки ще здатні щиро і чесно кохати! Жінки, які пробачать коханому практично будь-які недоліки: кохаю - і баста! Вийду заміж! Не те що феміністична європейки і американки: цим же подавай перевірку почуттів, багаторічне партнерство і тільки потім - шлюб. Можливо. Якщо чоловік буде ідеальним. Російська жінка не така. Російська жінка - ідеальна дружина!

Але потім стало зрозуміло, що ця прекрасна казка - дійсно казка. Росіянці потрібен не сам чоловік, їй потрібен шлюб. Чим швидше вона стане «мужньою дружиною» - тим краще, і тому вона згодна на все. І в той момент, коли нерозбещені жіночою ласкою іноземці врешті зрозуміли, що відбувається насправді, - російські дружини почали виходити з моди. Тому, що мало хто хоче пов’язати життя з жінкою, для якої ти - не людина, а статус. Умовний чоловік. Безкоштовний додаток до печатки та обручки.

Російська жінка не здатна на партнерські стосунки

Чоловік завжди щось винен їй, на тій простій підставі, що він чоловік. Більшість росіянок все ще прагнуть наділяти чоловіків певними якостями («добувач», «захисник», «кам’яна стіна»), не запитавши, власне, самих чоловіків. Те, як середньостатистична росіянка розуміє визначення «спільний бюджет» - яскрава ілюстрація таких взаємин: її гроші - це її гроші, а його гроші - це «наші». Російська жінка впевнена, що вона заробляє «собі на шпильки», а всю фінансову відповідальність за сім’ю зобов’язаний нести чоловік. І, окрім цього, він зобов’язаний оплачувати всі її великі покупки (ту саму шубу - неодмінно!).

Але, втім, справа не тільки в грошах. Справа в рівному партнерстві взагалі, яке російська жінка заперечує. «Чоловік - голова, жінка - шия». «Мудра жінка знає, як домогтися свого», і так далі. Чесні, відкриті стосунки на рівних - не її історія. Їй потрібно створити видимість відносин Батько-Дитина, де Батько - відповідальний за все чоловік, а вона - безпорадна Дитина. Начебто. Насправді вона бажає керувати чоловіком, але так, щоб він у жодному разі не здогадався, що відбувається. Ця незграбна гра, зрозуміло, помітна відразу, але російських чоловіків вона зазвичай влаштовує. Іноземців - абсолютно ні. Вони вважають подібну поведінку маніпуляцією, і вони абсолютно праві, зрозуміло.

Російська жінка не знає жалю до чоловіка

Абсолютно не знає жалю. Російські жінки і самі вірять в міф про власну жертовність, про свою готовність прийняти чоловіка будь-яким, тільки вони не кидають нікчемних чоловіків: алкоголіків, безробітних, домашніх тиранів і навіть божевільних. Тільки вони готові терпіти, що завгодно, заради збереження шлюбу і в ім’я того кохання, з якого колись почалися стосунки. От раніше вона кохала цього чоловіка, а тепер їй його шкода. Він же без неї пропаде! Хіба хтось ще, окрім російських жінок, здатний на таке?

Насправді це називається співзалежністю. Чоловік повинен бути поганим, щоб жінка могла бути хорошою. Він повинен бути нестерпним, щоб всі навколо її жаліли, він повинен страждати, щоб вона втішала, але в той же час бути злочинцем, щоб вона стала суддею. У білому пальто.

Цими болючими взаєминами російська жінка насолоджується десятиліттями - замість того, щоб займатися своїм власним життям. Так що, власне, російська жінка не рятує залежного чоловіка - вона його топить в залежності, щоб мати можливість «нести свій хрест». А то гепнеться з плечей ще, - і що вона тоді має робити?

Російська жінка виходить заміж разом з усією родиною

Іноземець, який вирішив пов’язати життя з російською жінкою, повинен розуміти, що відтепер він буде тісно пов’язаний з усією її родиною. В першу чергу - з її мамою. Анекдоти про тещу - це реальність, абсолютно незрозуміла людині, яка живе в іншій парадигмі. Середньостатистичний європеєць або американець «вилітає з гнізда» досить рано і більше туди не повертається. Він дружить з батьками, але живе своїм життям, російська жінка ж залишається «маминою донькою» до тих пір, поки у неї є мама. І це означає, що у її чоловіка теж буде мама. Її мама. Маму треба утримувати, навіть якщо у мами є чоловік, який ніби як їй винен, - адже він, швидше за все, той самий «тяжкий хрест», який мама все життя несе. Маму треба берегти, адже вона виховуватиме онуків. Не можна просто так взяти і найняти няню, з дитиною повинна бути рідна людина, навіть у тому випадку, якщо ця найрідніша людина виховує твою дитину зовсім неправильно, не смій заперечувати: це ж мама!

А окрім мами є тато, брати і сестри, бабусі і дідусі - повний комплект, якщо дуже не пощастить. Не пощастить чоловікові російської жінки, звичайно. Бо сім’я - її, а піклуватися про неї повинен тепер він. Власне російська жінка, повісивши родичів на шию чоловіка, бажає не допомагати, а отримувати допомогу. В першу чергу, звичайно, від мами, у якої в момент народження першого онука повинне остаточно і безповоротно закінчитися особисте життя.

Російська жінка - мати-героїня

При цьому материнство російська жінка сприймає як щоденний подвиг. Вона ж мати! Вона зробила героїчний вчинок! Уже сам факт народження дитини нібито дає їй право трохи покритися бронзою, але це тільки початок: тепер вона покладе життя на вівтар материнства і вимагатиме почестей. І при цьому вона буде ревниво оберігати дитину від батька: дитині потрібна мати! Вона жахається від поняття «батько у відпустці по догляду за дитиною». Це неможливо! У цій відпустці повинна знаходитися тільки вона, - причому до тих пір, поки дитина не закінчить початкову школу. До цього часу, до речі, можна народити другу, таким чином продовживши свою відпустку на ще одне десятиліття.

Сучасні батьки бажають брати участь у вихованні дітей. Їх не лякають ні безсонні ночі, ні брудні підгузки, ні дитячі хвороби, ні перші битви в пісочниці. «Тато може!» - цей факт російська жінка старанно ігнорує, але гірше інше: вона відмовляється розуміти, що тато ще й хоче.

Сучасний тато, що виріс за межами Росії, дійсно найчастіше хоче бути повноцінним батьком своїм дітям і відмовляється задовольнятися роллю донора сперми і добувача матеріальних благ. Але російська жінка цього не дозволить: материнство для неї - єдина можливість реалізуватися. Вона всерйоз називає його «головним призначенням жінки», а чоловік ніби і не бере участі. Материнство в Росії є, батьківства - немає. Є тільки безбатченки (часто «При живому-то батькові!» - і хто, питається, в цьому винен, га?). Російська жінка не дозволяє чоловікові бути батьком, тому що влада над дитиною - єдина доступна їй влада. Реалізовуватися інакше вона не вміє, тому що не хоче вміти. Так що чоловік, який вибрав в дружини росіянку (а поклавши щиро руку на серце, - і українку), повинен бути готовий до того, що діти будуть ніби і не його. Вони тільки мамині. І цілком природно, що сучасних чоловіків категорично не влаштовує такий стан речей, - якщо вони не росіяни, звичайно.

Російська жінка не вміє бути щасливою

І це - найголовніше. Щастя для російської жінки - не стан, а мета. Мета, яку вона ніколи не досягає, тому що щастя в принципі не може бути метою. Це процес, а не результат. Але у російської жінки все інакше: «У верблюда два горба, тому що життя - боротьба». Їй увесь час потрібно приносити якісь жертви. «Краса вимагає жертв». «Над стосунками потрібно працювати». «Материнство - важка, але почесна праця». «Жінка повинна...» Російська жінка бажає бути схожою на кішечку, але насправді вона дикобраз: щось не так, - і вона стовбурчить голки, обороняючись від цього жорстокого, бездушного світу. І не можна сказати, що вона в цьому винна: буття визначає свідомість.

Але зате можна сказати з упевненістю, що російська жінка нічого не бажає змінювати. Вона не вміє і, головне, не хоче працювати над собою, не бажає визнавати свої проблеми і всерйоз розбиратися з причинами і наслідками. Вона бажає читати низькопробну літературу на зразок «Як вийти заміж за іноземця і стати щасливою», де зрозумілою мовою написано: хитри і маніпулюй, домінуй і принижуй. Тобто не змінюй в собі нічого, продовжуй робити те, що вже вмієш.

І знаєте, що найдивніше? При цьому російські жінки впевнені, що вони - най-най: найкрасивіші в світі, найкращі дружини, і кордони Росії давно обсідають натовпи іноземців з обручками в зубах. І дуже дивуються, коли виявляється, що «іноземні недожінки» - некрасиві, недоглянуті, ті, що мають сміливість вимагати рівноправного партнерства, - чомусь знову опинилися бажанішими, ніж вони, - ідеальні російські дружини. Як же так?!

2 квітня 2025, середа

utmx_section("Headline")«Наташа, давай до побачення!..»

«Наташа, давай до побачення!..»