Останній акорд, яким російський парламент завершив свою каденцію, виявився гучним. У той час як увесь світ сперечається про наслідки референдуму у Великобританії, депутати Держдуми в останній день своєї роботи, у п‘ятницю, 24 червня, ухвалили пакет суперечливих законопроектів. Офіційно йдеться про боротьбу з тероризмом, але набагато частіше ці закони критикують саме за наступ на громадянські права та свободи. Багато хто вважає, що головною метою цих ініціатив є боротьба з опозицією. "Фактично йдеться про знищення тих, хто не згоден з владою", - написав у соціальній мережі Facebook незалежний депутат і критик Кремля Дмітрій Гудков.
Ініціатива "яструба"
Коли у 2011-му році обирали нинішній склад Державної Думи, у Москві почалися масові протести проти фальсифікацій на виборах. Легітимність депутатів було поставлено під сумнів. Проте демонстрації не мали успіху.
Відтоді Держдума ухвалила низку законів, які унеможливлюють повторення протестів. Новий парламент Росії буде обрано у вересні 2016 року.
Так званий пакет антитерористичних законів до парламенту серед інших подала депутатка Ірина Ярова, неофіційно його навіть назвали її іменем. Колись ця 49-річна жінка-політик належала до ліберального табору, але відколи Ярова приєдналась до провладної "Єдиної Росії", то зажила слави послідовного "яструба". 2012-го року Ірина Ярова стала співініціаторкою розкритикованого закону про неурядові організації (НУО). Відтоді російські НУО, які отримують іноземне фінансування і чию діяльність можна визначити як політичну, змушені реєструватися "іноземними агентами" і вважають себе тим самим обмовленими.
Під прицілом - підлітки
Нові закони потрібні, щоб захистити Росію "від терористів і особливо небезпечних злочинів," - заявила Ярова. Нововведення передбачають посилення штрафів, а також запроваджують нові підстави для кримінального переслідування. Так, вже найближчим часом у Росії можна на все життя опинитися на ґратами за статтею "тероризм".
За фінансування тероризму каратимуть ув’язненням на 15 років, досі максимальний термін становив десять років. За законом переслідуватимуть і тих, хто володітиме інформацією про терористичну діяльність, але не повідомить про це владу. Ще одна нова стаття - це "допомога в екстремістській діяльності", яка також стане кримінальним злочином у Росії.
Крім того, вік, з якого настає кримінальна відповідальнсть, знижується до 14 років. Йдеться не лише про тероризм. Підлітків суворо каратимуть і за "участь у масових заворушеннях". Цю деталь наче навмисно додали, щоб запобігти масовим протестам, схожим до тих, які відбулися взимку 2013-2014 років в Україні.
Більше контролю в інтернеті
На відміну від підконтрольних державі ЗМІ, інтернет в Росії досі залишається зоною відносної свободи. Після того, як нові закони наберуть чинності, свобода слова постраждає й у мережі. За "екстремістську діяльність" в інтернеті відразу ж відправлятимуть у в’язницю, можливості відбутися штрафом більше не буде.
Поширення "екстремістських" фотографій у соціальних мережах також загрожуватиме тюремним ув’язненням. В останні місяці в Росії почастішали випадки обвинувальних вироків за висловлення власної позиції у соціальних мережах.
Інтернет-провайдери також будуть зобов’язані упродовж шести місяців зберігати все листування користувачів, а також надати до нього доступ органам безпеки. Низка галузевих асоціацій висловили протест, адже нововведення загрожують безпеці і недоторканності приватного життя громадян. Мобільні оператори також звернулися з проханням не ухвалювати ці зміни.
Критика правозахисників
"Закони Ярової" були піддані різкій критиці ще до голосування у першому читанні у травні 2016-го року. Вони не сприятимуть зниження терористичної загрози, а значить, не виконають свого головного завдання, заявили у Раді з прав людини при президентові РФ. Мета цих законів - "суттєво ослабити гарантії конституційних прав громадян", йдеться у поясненні Ради, яка рекомендувала відправити ініціативи на доопрацювання.
Відомий московський правозахисник Лев Пономарьов виступив з відкритим драматичним зверненням: "Закони Ярової" поставили усіх критиків нинішньої російської влади перед вибором: втеча або в’язниця. Оскільки виїзд за кордон будь-кому можна суттєво ускладнити, йдеться про "фактично залізну завісу", написав Пономарьов.
Зміни в останній момент
Особливо гостру критику викликала пропозиція позбавляти російського громадянства. Спершу це мало стосуватися засуджених за терористичну діяльність, але також і осіб, котрі працювали на закордонні спецслужби, суди чи армії. Однак напередодні голосування, в четвер, 23 червня, цей пункт терміново змінили. Як повідомила державна інформаційна агенція ТАСС, усі норми про позбавлення громадянства вилучили. Ймовірно, депутати російського парламенту зрозуміли, що зайшли надто далеко.