Актуально
22357 переглядів
 |
Наразі напруга між Північноатлантичним альянсом і Росією знову зростає, як у роки холодної війни. Анексія Криму і участь російських військ у конфлікті на сході України цілком змінили, з точки зору НАТО, стратегічну ситуацію в Європі.
Польща, яка вступила в НАТО відносно недавно, перебуває на передовій цього протистояння. Тому не дивно, що на саміті центральним є питання про те, що робити з загрозою з боку Росії.
Яка природа цієї загрози? Відповісти на це питання складно. В наші дні мало хто передбачає, що російські танки раптово почнуть рухатися на Захід. В НАТО значно більше побоюються так званої "гібридної" війни.
Стратеги НАТО вже неодноразово розглядали і відпрацьовували різні сценарії можливих російських дій проти трьох країн-членів НАТО в країнах Балтії - наприклад, Естонії, де є значна російськомовна меншина.
Зазвичай такий сценарій передбачає наступну послідовність подій. Серед російськомовного населення починаються хвилювання, спалахують заворушення. З’являються перші жертви. Одного дня вранці в командуванні НАТО дізнаються, що до Нарви ввели російські миротворчі сили з метою захисту місцевого населення. Що в такому випадку робитиме Атлантичний союз?
Військові експерти вважають, що балтійські держави буде майже неможливо захистити від вторгнення російських сил швидкого розгортання.
Тому метою цьогорічного саміту є надіслати Москві сигнал про те, що в НАТО дуже серйозно сприймають нову небезпеку, і що проблемі колективної безпеки приділяють наразі повноцінну увагу. А це означає виділення коштів і посилення військової присутності.
На саміті НАТО в Уельсі два роки тому обговорювали реакція союзу у відповідь на агресивні дії Росії на сході України. Тоді ухвалили рішення про розширення сил швидкого розгортання НАТО з метою підвищення їхньої боєготовності, а також про розширення масштабів і кількості військових навчань сил союзу.
З того часу США почали розміщувати нові додаткові контингенти військ і бойову техніку в Європі. Багато країн НАТО почали поволі підвищувати свої витрати на оборону.
Сигнал Росії
Варшавський саміт має ухвалити нові рішення у тому ж напрямку. Будуть оголошені подробиці розгортання чотирьох багатонаціональних батальйонів у Польщі і трьох балтійських країнах.
Ці підрозділи на чолі з командувачами з Британії, США, Німеччини і Канади мають розгорнути до літа 2017 року. Їхня чисельність становитиме лише три тисячі військових. Однак вони є сигналом для Росії про те, що у разі її агресивних дій на кордоні, НАТО дасть їм колективний опір.
Буде також вжито нових заходів щодо зміцнення обороноздатності НАТО у південно-східній Європі. Румунія зобов’язалася створити багатонаціональну бригаду за участі американських і інших союзних сил.
Також є побоювання щодо зростаючої активності російських ВПС і ВМС у Чорному морі. Передбачається, що після саміту буде продовжено роботу над розробкою узгодженого плану дій у цьому регіоні.
В своїй реакції на рішення саміту Москва наполягає на тому, що розширення НАТО на Схід є справжнім джерелом напруги, до чого додалися наразі майже безперервні маневри і навчання НАТО у східній Європі і Балтійському морі.
НАТО відкидає цю позицію. Організація нагадує, що саме Росія винна в захопленні і анексії території суверенної держави. Керівництво НАТО вважає, що дії альянсу спрямовані насамперед на заспокоєння стурбованих членів союзу на його східних кордонах шляхом зміцнення потенціалу стримування агресивних дій з боку Росії.
При цьому всередині НАТО зберігаються серйозні розбіжності щодо цього питання. Достатньо згадати заяву міністра оборони Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайера про "брязкання шаблями".
Незабаром після завершення саміту у Варшаві відбудеться чергова зустріч НАТО-Росія, при цьому в Берліні і Парижі розраховують на те, що російські дипломати погодяться на заходи щодо зниження напруги і зміцнення контактів з Росією.
Сигнал для Москви з Варшави буде двоїстим - з одного боку, рішучість протистояння, а з іншого - щира готовність до діалогу.
Друга лінія розламу проходить в НАТО в сфері поділу на "північ" і "південь" - тобто на ті країни, які побоюються російської загрози, і на ті, які більш стурбовані хаосом і нестабільністю на південному фланзі союзу, в басейні Середземного моря.
У зв’язку з цим особливу увагу приділятимуть зміцненню співробітництва в галузі безпеки з такими країнами північної Африки, як Туніс і Йорданія.
НАТО готується до початку військової підготовки іракських військових на території самого Іраку - союз вже проводить таку підготовку в Йорданії. Розвідувальні літаки НАТО з радарними станціями AWAKS мають приєднатися до дій проти так званої "Ісламської держави", хоча вони будуть діяти тільки над Туреччиною і в межах міжнародного повітряного простору.
НАТО також створить окрему сферу операцій в галузі кібербезпеки, разом з традиційними сферами дій на землі, воді і в повітрі. Оборона в сфері кібербезпеки в майбутньому займатиме більш помітне місце у військовому плануванні альянсу. Це особливо важливо при можливому використанні Росією гібридних методів військових дій проти балтійських держав.
Питанню про співпрацю між НАТО і ЄС також приділятимуть на саміті значну увагу. Як зауважив один з дипломатів, це питання далеке від героїзму, воно скоріше належить до сфери бюрократичної співпраці. Але така співпраця є важливою з політичної точки зору і буде нарощуватися в майбутньому.
Це питання набуває особливого значення в випадку виходу Британії зі складу ЄС. Британія є найбільш впливовою військовою державою серед членів ЄС. Вона також залишається активним членом НАТО.
Однак існують побоювання, що рішення про вихід з ЄС може бути сприйнято як ознака слабкості в той час, коли Захід прагне до об’єднаних дій проти потенційних загроз.
Тому все, що сприяє зміцненню зв’язків НАТО з ЄС, має, на думку учасників саміту, зміцнювати також і всю систему європейської оборони.
Публiкацiї за темою «Політика»:
