![]() |
Чому такої «сталінської» поваги до кремлівського правителя не виявляють ні в Москві, ні в Петербурзі, ні в інших регіонах Російської Федерації?
Звичайно, не може. Пам’ятників Путіну в Москві, Петербурзі, Ярославлі або Владивостоці немає з тієї простої причини, що Москва, Петербург, Ярославль або Владивосток ‒ це Росія. А Крим ‒ ні. Зрадникам, які перейшли на бік окупанта і не можуть бути впевнені в своєму майбутньому, необхідні додаткові докази своєї легітимності і зв’язку з господарем. Їм потрібно прив’язати до себе господаря так, щоб він їх не зміг кинути. Саме так ‒ вони його, а він них. Тому вони хочуть поставити йому пам’ятник з тих же самих міркувань, з яких зрадники, які віддавали свободу своїх міст Риму, негайно прикрашали міські площі імператорськими статуями. Мовляв, не можеш же ти, імператор, кинути нас напризволяще! Тут же твої статуї стоять! Прийдуть вороги ‒ сплюндрують.
І, між іншим, численні статуї Леніна і Сталіна, які сприймалися радянськими людьми, як самі собою зрозумілі статуї, теж були не більше ніж знаками окупації. Більшовики, як відомо, захопили владу винятково в Петрограді ‒ а потім, після розгону Установчих зборів, завойовували її на всій решті території Російської імперії. Так ось, завоювавши, вони негайно ставили свого бовдура ‒ щоб ні у кого сумнівів не було, чия тут влада.
Те, що в Криму так і не знесений пам’ятник Леніну, чиї бузувіри буквально потопили півострів у крові, зустрінеться з пам’ятником Путіну, чиї найманці організовують на контрольованій території жорсткий репресивний режим, означає тільки те, що одна окупація змінила іншу. І ті, хто вибравши сторону окупанта, зрадили Україну і Крим, чудово про це знають.
Інакше ідея про пам’ятник Путіну просто не прийшла б їм у голову.