Оприлюднення статків через е-декларації більш ніж 100 тисяч українських депутатів та чиновників, прокурорів та поліцейських, податківців та митників, суддів та працівників найрізноманітніших державних інспекцій у різних галузях та сферах діяльності (фінансів, різних видів транспорту, екології, фітосанітарії, ядерного регулювання, архітектури та будівництва, ба навіть культурної спадщини, освіти, науки і спорту та інших) викликало в суспільстві моральний шок, співставний хіба що зі станом після Чорнобильської катастрофи та занурило широкий громадянський загал у стан фрустрації. Суспільство зіткнулося із духовним Чорнобилем політичної, державно-службової, прокурорсько-поліцейської та суддівської, митарської «еліт»: лицемірством, цинізмом, скопідомством, клептоманією, хворобливою жадобою до накопичування та кічу в середовищі, пізнало ницість морально-етичного падіння тих, кому народ делегував свої повноваження з надією на розвиток та процвітання держави.
«Колекції» квартир, земельних ділянок, будинків, автомобілів, годинників, картин, стародруків, монет, марок, вин, церква та житловий будинок у вигляді церкви, проживання з мощами святого – частинами тіла праведної людини, яка століттями раніше відійшла у небесні світи, мільйони в банках і тонни готівки переважно в іноземній валюті виявили провалля морального зубожіння «державно-політичної верхівки». І вся ця безсоромність «державної еліти» відбувається на тлі жебрацького стану абсолютної більшості українських громадян, мужності та безкорисливості українських воїнів, добровольців, волонтерів, які воюють та вмирають за свободу та незалежність України на фронті.
Велика кількість готівки і банки
Правової та етичної оцінки потребують чисельні факти зберігання депутатами та висопосадовцями левової частки нажитих непосильною працею грошей в іноземній валюті, а не у гривні та ще й не в українських банках, а в «мішках» готівкою. Адже народні депутати, згідно з повноваженнями, наданих їм Конституцією України, призначають на посаду та звільняють з посади голову Національного банку України за поданням президента України, половину складу Ради НБУ та здійснюють парламентський контроль за їхньою діяльністю. Виключно законами народні обранці встановлюють засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків України та статус національної валюти. Солідарну відповідальність за діяльність основного фінансового регулятора держави несе також президент України, бо призначає та звільняє другу половину складу Ради НБУ. Аналогічно й Кабінет міністрів, який зобов’язаний «забезпечувати проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики…» в державі. Згідно з Основним законом України головний тягар щодо забезпечення стабільності грошової одиниці України, досягнення та підтримки цінової стабільності в державі, сприяння фінансовій стабільності, в тому числі й банківської системи, лежить на плечах Національного банку.
Перераховані обрані та призначені високопосадовці, як і всі без винятку державні службовці, зобов’язані не лише самовіддано, як воїни на фронті, виконувати свої посадові обов’язки, але й власним прикладом демонструвати в тому числі довіру до гривні та національної банківської системи. Однак штиб валютного-готівкового життя, задекларований владоможцями, дискредитує фінансово-банківську систему держави, в геометричній прогресії поглиблює недовіру до української гривні та українських банків, підриває основоположні підвалини держави, розхитує фінансово-економічну систему в часи воєнної агресії Росії та економічної кризи. Хто інвестуватиме в Україну, якщо посадові особи, в руках яких доля гривні та української банківської системи, демонструють тотальну недовіру до національної грошової і банківської системи? Також готівка, перебуваючи на рахунках у банках, а не на руках у чиновників та депутатів, всі ці роки могла б працювати на національну економіку, наповнюючи бюджет, створювати нові робочі місця та забезпечувати гідну роботу тисячам українців, які вимушені, щоб прогодувати свої сім’ї, батракувати за кордоном.
Низка експертів стверджують, що декларування великої кількості грошей у броньованих скринях – далекоглядне оприлюднення «заколядованого» у 2016 році, а владодержці задекларували лише від 10 до 25 відсотків від реальних статків. Підтвердження «гіпотези» лише свідчитиме, що наші можновладці і не планують припинити розпилювати бюджет та сідлати корупційні схеми. Злі язики подейкують, що й Національне агентство з питань запобігання корупції – головний орган уповноважений законом на проведення контролю та повної перевірки е-декларацій, через «прозорий і чесний конкурс» далекоглядно наводнили нащадками податківців та прокурорів, які виживають випадкових чесних працівників та вже встановили тарифну сітку за «позитивні висновки ревізування» декларацій.
Який же вихід? Насамперед необхідно в якнайкоротші терміни провести перевірку достовірності задекларованих статків усіх без винятку е-декларантів першого етапу декларування, їхнє походження та сплату податків. Чому усіх? Бо мультимільйонерами виявилися не лише високопосадовці, а й пересічні прокурори, слідчі, податківці, інспектори чисельних в Україні інспекцій та інші. Також МВФ зголосився сприяти перевірці декларацій майнових та фінансових активів українських чиновників за кордоном, оскільки фахівці фонду засумнівалися в достовірності частини декларацій.
Фахівці НАЗК ламають сьогодні голову, в який спосіб перевірити декларантів. Ми пропонуємо законодавчо зобов’язати усіх без винятку е-декларантів зберігати заощаджені грошові кошти у сумі від 100 тисяч гривень виключно на рахунках державних українських банків, попередньо перевівши 80 відсотків коштів на приватних банківських рахунках у гривню. Такий підхід уможливить перевірку наявності задекларованої готівки через розміщення на банківських рахунках, укріплення банківської системи та активізацію економіки. А зберігання своїх кровних грошей у гривні гарантуватиме, що депутати та держслужбовці всім миром докладатимуть максимум зусиль для стабільності національної грошової одиниці. За відмову виконувати закон – негайне звільнення з держслужби.
Ми пропонуємо також внести зміни в закон України «Про запобігання корупції», зобов’язавши декларантів разом із електронними деклараціями публікувати річні фінансові звіти підприємств, в яких вони є кінцевими бенефіціарами, та які зареєстровані в Росії й інших країнах.
Сьогодні в руках громадян-виборців доленосна та відповідальна місія – вичистити українську владу від морально звироднілих посадовців, депутатів, мерів, прокурорів, поліцейських, суддів та інших чиновників, вперто і послідовно змінювати духовні сутності та механізми функціонування державної системи. Інакше ми втратимо державу, власну гідність і майбутнє своїх дітей. Інакше не переможемо агресора, не відновимо цілісність нашої держави.