Актуально
27417 переглядів
 |
Нещодавно чеський аналітичний центр Evropske hodnoty оприлюднив дослідження «Як європейські країни реагують на російську агресію?» (How do European democracies react to Russian aggression?), в якому зокрема розглядалося ставлення країн ЄС до загроз з боку Російської Федерації. Під час дослідження було розглянуто більше 450 документів та звітів з 28 європейських країн.
За даними звіту, всі загрози країнам ЄС з боку Росії можна розділити на три основні категорії. До першої належать військова агресія РФ, а саме війна проти України, яка розпочалася у 2014 році та проти Грузії в 2008. При цьому окупація частини української території мала найбільш вагомий вплив на діяльність європейських безпекових організацій. Другою категорією є військові провокації проти країн ЄС (зокрема, польоти російської авіації). Такі загрози виявлені в першу чергу в країнах Балтики, але нерідко трапляються і у Данії, Фінляндії та Швеції. Третя категорія – це спроби Росії розвалити європейську єдність та політичний консенсус у таких питаннях, як наприклад, санкції. Для цього з допомогою дезінформації та інших методів впливу підтримуються проросійські політики. Важливість такого типу загроз зростає, особливо в тих країнах, що не відчувають активності другої категорії, наприклад, як в Німеччині.
Автори дослідження підкреслюють, що є певні розбіжності у розумінні цих загроз серед окремих країн Європи. Зазвичай, в більшості східноєвропейських держав та Скандинавії, інформація про ворожу активність розповсюджується серед представників національних оборонних організацій та більшості політичного істеблішменту. В той же час, як в західноєвропейських країнах часто існує розділення між сферою безпеки та політикою, що інколи призводить до певної наївності у поглядах щодо дій Кремля. Наприклад, французькі та італійські військові беруть активну участь в діяльності Центру стратегічних комунікацій НАТО, хоча в той же час їхні політичні лідери дуже невпевнені у своїй позиції з цього питання. Тому, часто саме розвідувальні та контррозвідувальні спільноти вимушені взяти на себе провідну роль в цій боротьбі. Вони дуже активно розповідають про поведінку Росії, в першу чергу, про спроби втручання у внутрішні справи своїх країн. Деякі керівники розвідувальних органів навіть виступають публічно, що абсолютно незвично для них. попереджуючи громадян в своїх інтерв’ю про можливу небезпеку.
За словами одного з авторів дослідження, заступника директора цього центру Якуба Янди, відповідно до реакції керівництва всі країни ЄС можна розділити на наступні групи:
- шість країн дуже стурбовані міжнародною політикою РФ і зараз знаходяться на передовій європейської відповіді на агресивну поведінку Москви. Це Естонія, Данія, Латвія, Литва, Польща та Велика Британія;
- ще п’ять держав (Чехія, Фінляндія, Німеччина, Нідерланди та Швеція) значно змінили свою політику з початком війни в Україні;
- практично не мають відносин з Росією (Ірландія, Мальта, Португалія);
- намагаються уникати цього питання в своїй політиці (Австрія, Бельгія, Франція, Люксембург, Іспанія, Словенія);
- ухиляються від підтримки боротьби з російською агресією три країни, серед яких Болгарія, Хорватія та Румунія;
- використовують дії Росії у власних інтересах (Угорщина, Словаччина);
- підтримують політику Кремля (Кіпр, Греція та Італія).
При цьому тринадцять країн ЄС розуміють небезпеку російської дезінформації і тому беруть участь в різних проектах, спрямованих на протидію цим загрозам. Однак, в цій боротьбі поки що відсутній лідер, адже Велика Британія на шляху виходу з ЄС, Німеччина все ще утримується від відкритої конфронтації з Росією, а Польща упустила свій шанс через неконструктивну поведінку власного уряду. Крім того є Італія, яка тримається найбільш дружньої по відношенню до Москви позиції, відкрито виступаючи проти розширення санкцій у зв’язку із подіями в Україні та Сирії. На думку авторів, кардинально змінити ситуацію зможе нова коаліція в уряді Німеччини, у якої є два варіанта. Перший – заспокоєння Кремля та скасування санкцій. Другий – дотримання принципової позиції канцлера Ангели Меркель щодо протидії агресії Кремля на всіх рівнях від України до інформаційних загроз.
Публiкацiї за темою «Політика»:
