Актуально
29933 перегляди
|
Поштова листівка “Мапа України”. Вид-во “Вісті з Запоріжжя”. Львів. 1910-і рр. |
Останні національні конфлікти у Російській Федерації, життя української громади на півдні РФ та майбутнє Козацької автономії на Кубані, Ставропільщині та Ростовщині стали основними темами розмови із заступником Голови Української культурної автономії півдня Російської Федерації Ігорем Жугою, уродженцем міста Чугуєва Харківської області. Нині п. Ігор мешкає у м. Ростові-на-Дону.
- Скажіть будь-ласка, чи представлена українська громада у Ростові організаційними формами?
- Українська громада півдня Росії була зареєстрована у 2004 році. Зараз громада об’єднує 300 тис. українців – і це тільки офіційно зареєстрованих у Ростові та Ростовській області. До цієї цифри не входять етнічні українці, що мешкають тут століттями. Якщо ви побуваєте на півночі області, ви побачити повністю україномовні станиці та села, такі як Мілерове, Юшенська. В останній існує українська школа при Юшенському санаторії.
- Чи впливають події в Україні на українську діаспору півдня РФ?
- Так, зараз українська громада має дві політичні течії – одна частина підтримує Партію регіонів, інша – національні сили. До речі, ПРУ підтримував і генеральний консул України в Ростові-на-Дону Андрієнко, який був змінений після Помаранчевої революції. Будучи консулом він виступав проти української національної ідеї. Приміром, у грудні 2004 року була проведена прес-конференція за участі губернатора Ростовської області Чуба, мера міста Чернишова та консула України Андрієнка, на якій він заявив про необхідність введення танків на майдан Незалежності у Києві та „закатати в асфальт” усіх учасників Помаранчевої революції.
- В наслідок чого виник такий поділ українців за кордоном?
- Це є наслідком російської пропаганди, яка є по своїй суті антиукраїнською загалом та дуже насиченою й постійною. Як приклад подібних планомірних дій кремлівської влади можна назвати виступ депутата Держдуми Затуліна по телеканалу НТВ у лютому 2005 року, коли цей представник влади висловив ідею розділу України та приєднання південно-східних регіонів до РФ. Показовою є і ситуація довкола Криму, коли державні та місцеві ЗМІ фактично підтримують заяви про силове захоплення Криму в України та включення до складу Російської Федерації. Звичайно це впливає на думку українців за кордоном. Як на мене, то як відповідь Україна має заявити свої претензії на Кубань.
- Наскільки зараз є чисельною українська громада Кубані, Ставропольського краю та Ростовської області?
- Якщо взяти у відсотковому відношенні, то корінні українці складають близько 60% населення Кубані.
- З кого складається громада, чи була нова хвиля імміграції?
- Для прикладу, у кубанському місті Єйськ, що на Азові, корінні мешканці вільно володіють українською мовою. На півночі Кубані є станиці Тернопільська, Ужгородська, місто Корсунь (зараз має назву Кореневськ), де люди пам’ятають своє історичне коріння. Ще у 1930-40 рр. на Кубані були українські школи а українська мова була домінуючою. Крім корінного українського народу Кубані є нова хвиля міграції після розвалу СРСР – це українці, що повернулися або переїхали до своїх родичів.
- Чим займається зараз Українська культурна автономія?
- Зараз вирішується питання відкриття у Ростові-на-Дону філії Міжрегіональної академії управління персоналом, і це дає надію, що інші українські ВНЗ відкриють тут філії. Адже у Ростові багато молоді з Донецької, Луганської та Харківської областей. Окрім цього, ми плануємо відкрити українську школу.
- Чи є в Ростові прошарок українських підприємців, які готові підтримувати українську громаду?
- Такі люди є, кілька з них володіють крупним бізнесом.
- У світлі останніх подій у Новосибірську, де за політичною справою судять етнічного українця, виникає питання про утиски українців у Ростовській області.
- Таких кричущих фактів судових розправ не було, але наклепи на українців як націю у пресі – звичайне явище, яке не може не принижувати гідність усієї громади. Є суперечки і на побутовому рівні. Це все є наслідком системної антиукраїнської політики держави.
- Після приходу до влади Президента Ющенка змінився консул. Чи підтримує він зараз українську громаду?
- Точніше сказати вдає, а не реально підтримує. Наприклад, як ви знаєте, зараз Україною прийнятий статус закордонного українця. Однак, консульство у Ростові відмовляється приймати заяви на набуття такого статусу від громадян, заявляючи, що такого статусу не існує. Українці півдня РФ змушені звертатися до МЗС України у Києві для набуття статусу закордонного українця. Є кричущий факт, коли працівники консульства вимагали хабара з громадянина України, який загубив паспорт на кордоні.
- Яке ставлення української громади до політики Путіна і чи є відкриті громадські чи політичні виступи проти чинної влади РФ?
- Наша організація однозначно не підтримує політику Путіна та правлячої партії „Єдина Росія”. Мало того, ми вважає, що політика кремлівської влади спрямована проти корінного українського народу, проти інших народів РФ включно з російським. Політичних виступів поки не було, ми переважно займаємось пропагандою українських ідей.
- Чи є в Ростовській області інші національні громади, які активно проявляють свою політичну позицію?
- Жодна з національних громад Ростовщини не є політично активною, хоча вірменська та єврейська громади досягли значних успіхів у впровадженні навчання рідними мовами, культурній царині тощо. Політично активними опозиціонерами до кремлівської влади є козацькі громади Кубані, Дону, Ставрополя. Зараз мова йде навіть про створення козацької політичної та територіальної автономії в РФ. Звичайно, зараз йдеться про культурну козацьку автономію.
- Чи можливе зараз повторення етнічного конфлікту, подібного до того який був нещодавно у м. Кондопога у Карелії на півдні РФ?
- Південні суб’єкти федерації загалом є найбільш вибухонебезпечними. Щодо корінних українців, то уже були сутички між козаками та осетинами, така ймовірність існує і зараз.
- Ким є т.зв. „русскіє” на півдні РФ?
- Люди, що мешкають у Ростовській області не називають себе „русскими”. Переважно національна ідентифікація відбувається або з донськими або з кубанськими козаками. У абсолютної більшості корінних українців Кубані (козаків) відверта негативна реакція на назву „русские”, яку їм намагається привити влада.
До теми:
