Актуально
22459 переглядів
 |
Війна на сході країни стала однією із найтриваліших у Європі з часу Другої світової війни. Досі найдовшою вважався конфлікт у Боснії та Герцеговині у 1992-1995 роках. На початку нового року лунають невтішні прогнози про те, що у стані конфлікту, нестабільності Донбас перебуватиме ще роки і навіть десятиліття.
Опитані ВВС Україна експерти вважають, що 2018-й стане роком подальшого "заморожування" конфлікту. Такий сценарій вони вважають найімовірнішим. Спеціалісти також прогнозують, які фактори можуть вплинути на ці прогнози і змінити їх.
Сценарій 1: інерційний, замороження конфлікту
"Найімовірнішим сценарієм на осяжну перспективу є продовження нинішніх тенденцій, збереження уповільненого конфлікту, можливо, з деякими тимчасовими загостреннями", - вважає директор російських програм Фінського інституту міжнародних відносин Аркадій Мошес.
"Я не вірю у те, що станеться суттєве загострення ситуації. Сьогодні всі розуміють, у тому числі у Росії, що ціна такого загострення буде занадто високою - і у людському вимірі, і у матеріальному, а також призведе до нових санкцій. Водночас, всі розуміють, що прориву у розв’язанні конфлікту також чекати не варто", - додає експерт у коментарі ВВС Україна.
Експерт Національного інституту стратегічних досліджень при президенті України Олексій Полтораков, а також керівник програми "Російська внутрішня політика і політичні інститути" Московського центру Карнегі Андрій Колесников вважають, що 2018 буде роком подальшого заморожування конфлікту.
За словами Олексія Полторакова, ще у 2016 році фахівці інституту називали три прогнози розвитку ситуації:
- силовий або балканський;
- сценарій "заморожування" конфлікту, як у Нагірному Карабаху і Придністров’ї;
- гуманітарний, німецький сценарій, який передбачає мирне повернення неконтрольованих територій до складу України.
Третій експерти вважали найдовшим, але і найприйнятнішим для України. Проте зараз прогнози змінилися.
"Якщо тоді ці три сценарії виглядали однаково можливими, то нині найімовірнішим є заморожування конфлікту, тобто перетворення Донбасу на дивний еквівалент частково Нагірного Карабаху, частково Придністров’я". - каже ВВС Україна експерт НІСД Олексій Полтораков.
"Як у Карабаху, слід чекати регулярних перестрілок, діяльності диверсійно-розвідувальних груп, час від часу загибелі людей. І схожість із Придністров’ям у тому, що все ж гуманітарна складова лишається - люди їздять через лінію розмежування, багато хто отримує зарплати і пенсії і в сепаратистських республіках, і в Україні, українські підприємтсва працюють в ОРДЛО, якщо вони зареєстровані і платять податки на контрольованій території", - вважає експерт НІСД.
Керівник програми "Російська внутрішня політика і політичні інститути" Московського центру Карнегі Андрій Колесников також прогнозує, що Донбас чекає "інерційний сценарій".
"Глухий кут з Мінськими угодами, заморожений конфлікт, і це може тривати роками. Усе так, як в інших невизнаних "республіках" - Нагірному Карабаху, Південній Осетії, Абхазії, Придністров’ї. Цей перелік тільки зростає, вся Росія вже оточена невизнаними "республіками". І все це триває роками, і усе більше людей до цього звикає", - підсумовує Андрій Колесников у коментарі ВВС Україна.
Сценарій 2: коли дадуть летальну зброю
Аркадій Мошес вважає, що надання Україні Сполученими Штатами летальної зброї може ускладнити ситуацію.
"Москва це не зможе залишити без уваги. Тому якщо не на Донбасі, то в інший частині світу Захід стикнеться з якоюсь відповіддю Росії. Я думаю, що це може статися не на Донбасі. І куди поведе спіраль конфлікту Заходу і Росії, одним із театрів якого є Україна, - ось це передбачити складно або й неможливо", - каже експерт Фінського інституту міжнародних відносин.
Аркадій Мошес припускає, що може йтися про подальшу ескалацію на території України, і не обов’язково на Донбасі.
"Ми ж можемо згадати, що минулого року в Україні вибухнули три потужні військові арсенали. Я би тут використав модне нині поняття - "not kinetic", тобто, відповідь може бути нелінійною", - додав він.
Андрій Колесников із Московського центру Карнегі також вважає, що надання летальної зброї може стати фактором загострення ситуації на Донбасі. Але ускладнень, вважає він, слід чекати у політичній площині, а не на фронті.
"Передусім, це жест підтримки України, а не щось, що може суттєво змінити військову ситуацію. Президент Дональд Трамп і нинішні американські еліти досить жорстко налаштовані проти Росії, і цим можна пояснити рішення про надання зброї Україні. Проте, все ж таки, вважаю це рішення політично необачним, без нього можна було б обійтися", - вважає він.
Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Полтораков каже, що наслідки надання зброї Україні "занадто перебільшуються".
"Тут є політичний і військовий аспекти. Військовий полягає у тому, що проведення великих операцій фронтового масштабу із артилерією і тим паче авіацією - це абсолютно нереально. Для цього варто лише поглянути на перелік озброєнь, яке має бути надане", - вважає експерт НІСД при президенті України.
"Ідеться про попереджувальний меседж Росії, це як запобіжних щодо можливої ескалації", - додає Олексій Полтораков.
Сценарій 3: миротворці
Експерти переконані, що ініціатива Києва, підтримана Заходом, про введення миротворчого контингенту ООН у зону конфлікту - нереалістична, або ж це питання дуже далекого майбутнього.
"Не вірю в імовірність введення миротворців на лінію зіткнення і тим паче не вірю, що це можливо у сепаратистських утвореннях. Москва не піде на глибокі поступки. В інтересах Заходу на сьогодні була б згода на введення якогось символічного контингенту. Але і такий сценарій виглядає не надто реалістичним. Навіть для того, що поставити підрозділи на лінію зіткнення, потрібні величезні людські і матеріальні ресурси", - переконаний Аркадій Мошес.
Андрій Колесников із Московського центру Карнегі називає цю ініціативу "ще одним зразком глухого кута".
"У Путіна - своє бачення, у Заходу - своє, і це взаємно неприйнятні позиції. Продовжується імітація переговорного процесу, що, звісно, краще, ніж повна їх відсутність. Але мені здається, що це тупикова гілка розвитку ситуації", - каже він.
Сценарій 4: поступки і нові формати
Опитані ВВС Україна експерти вважають, що говорити про те, що якась зі сторін конфлікту піде на поступки, й це змінить ситуацію на Донбасі, немає підстав.
"Україна увійшла у передвиборчу кампанію. Тому поступки Києва, які би могли бути записані офіційно і виконувалися - неможливі. Опозиція одразу ж матиме підстави заявляти, що владі ніхто такого права не давав", - вважає Аркадій Мошес.
"Президентські вибори у Росії, призначені на березень 2018 року, також є фактором, який не дає підстав говорити про зміну позицій. Кремль має вето на будь-які зміни на Донбасі, і до завершення виборів і вступу президента на посаду ніяких помітних рухів Росія не робитиме", - вважає український експерт Олексій Полтораков.
Водночас, він вважає, що слід чекати продовження американсько-російського діалогу, який започаткували Курт Волкер і Владіслав Сурков і який став якщо не альтернативою мінському і нормандському форматам, то суттєвим доповненням.
Олексій Полтораков припускає, що цей новий формат може мати результати, але кардинально на ситуацію на Донбасі не впливатиме.
До теми:
