Актуально
50129 переглядів
 |
Деструктивні люди – носії злоякісного нарцисизму, психопатії та антисоціальних рис – часто демонструють неадекватне відношення у стосунках, вони використовують, принижують та ображають своїх партнерів чоловіків чи жінок, рідних та близьких.
Вони використовують величезну кількість відволікаючих прийомів, що покликані дезінформувати жертву та перекласти на неї відповідальність за те, що відбувається. Такими методами користуються нарцисичні особистості, психопати та соціопати, щоб таким чином уникнути відповідальності за свої вчинки.
Перелічимо кілька не дуже чистих прийомів, за допомогою яких неадекватні люди принижують інших та закривають їм рота.
Газлайтинг
Газлайтинг – це маніпулятивний метод, який найкраще проілюструвати типовими для нього фразами: «Такого не було», «Тобі здалося» і «Ти що, з глузду з’їхав?»
Газлайтинг є, скажімо, одним із найпідступніших прийомів маніпуляції, він спрямований на те, щоб викривити та підірвати ваше відчуття реальності; він роз’їдає вашу здатність довіряти самому собі і в підсумку ви починаєте сумніватися у доцільності своїх скарг на образи чи погане ставлення до вас.
Коли нарцис, психопат чи соціопат застосовує таку тактику проти вас, то ви автоматично стаєте на його бік, бо бажаєте залагодити когнітивний дисонанс, що склався. У вашій душі змагаються дві протилежні реакції: або він помиляється, або мої почуття. Маніпулятор намагатиметься переконати вас, що перше – повністю виключено, а друге – свята правда, що свідчить про вашу неадекватність.
Щоб успішно протидіяти газлайтингу, важливо знайти точку опори у власній реальності: іноді вистачає записати події у щоденник, розповісти друзям чи поділитися із групою підтримки. Цінність додаткової підтримки в тому, що вона може допомогти вирватися із викривленої реальності маніпулятора та самостійно поглянути на речі.
Проекція
Найпевніша ознака деструктивності – людина панічно не хоче бачити свої власні недоліки та використовує всі сили задля того, щоб втекти від відповідальності за них. Це називається проекцією.
Вона є захисним механізмом, що використовується для заперечення відповідальності за свої негативні риси характеру та поведінки – інша людина наділяється ними. Саме так маніпулятор втікає від визнання своєї вини та відповідальності за наслідки.
Хоча всі ми в тій чи іншій мірі вдаємося до проекції, клінічний спеціаліст із нарцисичного розладу доктор Мартінес-Леві зауважує, що у нарцисів проекція часто стає формою психологічного насилля.
Замість того, щоб визнати, що їм варто над собою попрацювати, вони надають перевагу вселяти відчуття страху своїм жертвам, перекладаючи відповідальність за свою поведінку на них. Саме так нарцис змушує інших людей відчувати сором, котрий відчує до себе.
Наприклад, патологічний брехун може звинуватити свою дружину у брехні; жінка, що має потреби може назвати свого чоловіка «приставучим» і спробувати зробити залежним саме його; поганий працівник може назвати директора неефективним, щоб уникнути чесної розмови про власну продуктивність.
Самовдоволені садисти полюбляють грати у «перекладання провини». Мета гри: вони виграють, ви програєте, підсумок – ви або весь світ винні в тому, що сталося з ним. Саме так, ви мусите няньчити їх м’яке его, а у відповідь вас штовхають в море невпевненості та самокритики. Як класно придумали, хіба ні?
Яке ж рішення? Не «проектуйте» власне відчуття співчуття або співпереживання на деструктивну особу і не приймайте її отруйних проекцій на себе. Як пише спеціаліст із маніпуляції доктор Джордж Саймон у своїй книзі «В овечій шкірі» (2010), проекція власної чесності та системи цінностей на інших людей може заохотити до подальшої експлуатації.
Насправді, якщо розібратися, нарцисам не потрібен власний самоаналіз та зміни. Дуже важливо якомога швидше розірвати всі стосунки і зв’язки із деструктивними людьми, щоб опертися на власну реальність та почати цінувати себе. Ви не зобов’язані жити на смітнику чужих дисфункцій.
Жахливо безглузді розмови
Якщо ви сподіваєтесь на глибоке спілкування із деструктивною особистістю, на вас чекає розчарування: замість уважного співбесідника вам світить епічне засмічення мозку.
Нарциси та соціопати використовують потік свідомості, розмови по замкненому колу, переходять на особистості, проекцію та газлайтинг для того, щоб збити вас з пуття та заплутати, варто вам хоча б в дечому не погодитися чи посперечатися з ними.
Вони роблять це для того, щоб дискредитувати, відволікти та розчарувати вас, змусити відійти від головної теми та відчути себе винними за те, що ви – жива людина із реальними думками та почуттями, котрі наважилися відрізнятися від їхніх думок. Вся проблема для них – у вашому існуванні.
Вам знадобиться лише десять хвилин суперечки з нарцисом – і ви вже будете думати, що дарма розпочали цю розмову. Ви лише висловили незгоду із їх безглуздим переконанням, що небо – червоне, а тепер все ваше життя, сім’я, друзі, кар’єра, спосіб життя втоптані в болото. Це сталося тому, що ваша незгода протирічить його фальшивому переконанню, що він – ходяча та всемогутня енциклопедія, що призводить його до так званої нарцисичної травми.
Не забувайте: нарцисичні люди, по суті, сперечаються не з вами, а з собою – ви лише співучасник довгого, виснажливого монологу. Вони обожнюють драматизм і живуть заради нього. Якщо ви намагаєтесь підібрати аргумент, що спростовує їх безглузді переконання, ви лише підливаєте масла в вогонь.
Не годуйте нарцисів – краще себе нагодуйте розумінням того, що проблема – не ви, а їх ображена поведінка. Якщо ви відчуєте певні ознаки нарцисизму – припиніть розмову та витратьте час на приємніші речі.
Узагальнення та голослівні слова
Нарциси не завжди вирізняються визначними розумовими здібностями – багато з них взагалі не звикли думати. Вони не витрачають час на порівняння різних точок зору – вони роблять узагальнення ваших слів, ігнорують нюанси вашої аргументації та ваші спроби розглянути різні точки зору.
Найпростіше – це повісити на вас якийсь ярлик, що автоматично перекреслює цінність будь-яких ваших слів.
У ширших масштабах узагальнення та пустослівні вислови часто застосовуються для того, щоб знецінити явища, а також для підтримання статус-кво.
Тобто, будь-який аспект проблеми роздувається настільки, що серйозна розмова стає неможливою.
Наприклад, коли відомих осіб звинувачують у зґвалтуванні, багато людей одразу намагаються переконати, що такі звинувачення інколи можуть бути неправдивими.
І хоча брехливі обвинувачення дійсно стаються, однак досить нечасто, а в цьому випадку дії однієї людини переносяться на більшість, а конкретне звинувачення ігнорують.
Такі щоденні прояви мікроагресії типові для деструктивних особистостей. Подумайте: ви кажете нарцису, що його поведінка невідповідна, а він у відповідь одразу робить голослівну заяву про вашу надчутливість на кшталт: «Ти завжди всім незадоволена» або «Тебе взагалі ніщо не влаштовує» замість того, щоб звернути увагу на реальну проблему.
Так, можливо, ви іноді дійсно надчутливі, проте ваш співрозмовник – нечутливий та черствий більший період часу.
Не відступайте від правди та старайтесь протидіяти безпідставним випадам, адже вони – це лише форма повністю нелогічного чорно-білого мислення. За деструктивними особами, що розкидаються пишнослівними фразами не стоїть все багатство людського досвіду, проте лише їх обмежений досвід з пихатим відчуттям власної гідності.
Публiкацiї за темою «Психологія та стосунки»:
