Актуально
47727 переглядів
 |
Причина цього проста та банальна: економічний розвиток країни та зростаючі статки її населення, - на фоні розумної соціальної політики держави, зменшують потребу громадян шукати відповіді на свої біди у бога. Також розвиток науки й освіти в усьому світі змушує людей відкидати думки про існування надприродних сил, а то і зовсім переконує, що таких не існує.
У багатьох країнах суспільство приймає атеїстів без зайвих питань і звинувачень, а ті відчувають себе при цьому комфортно і зручно.
Пропонуємо топ-8 атеїстичних країн, в яких число людей, які не вважають релігію важливою частиною їхнього життя, переважає над вірянами, які готові віддати за релігію все на світі.
Чехія
Населення багатьох колишніх соціалістичних країн за останні роки масово кинулося реанімувати свої заборонені раніше релігії, що говорить про те, що просувати атеїзм в командному порядку, як це було в СРСР та інших країнах соціалістичного табору, - не найефективніший метод.
Однак Чеська республіка виявилася винятком з правил. Тут не простежується відкату до релігійних вірувань, і лише 23% населення вважає, що релігія відіграє важливу роль в їхньому житті. На відміну від більшості східноєвропейських країн, Чехія займає досить високе місце в оонівському «індексі людського розвитку» (див. мапу в кінці статті). Ця країна не настільки загрузла в корупції і авторитаризмі, які панують в інших колишніх соціалістичних державах - в Росії, наприклад.
Тому Чеська республіка займає не останнє місце в переліку атеїстичних країн світу: тут 30% громадян вважають себе атеїстами, а 45% не сповідують жодної релігії.
Маса свідоцтв говорить про те, що стабільна економіка, що заснована на відносно рівному розподілі багатств, має чітку кореляцію з високим рівнем атеїстів в суспільстві. У країнах, де уряд демонструє віру в свій народ і щось робить для його економічного процвітання, люди набагато менш схильні до релігійності. І в той же час в країнах на кшталт Росії, де маса громадян живе в злиднях, люди шукають відповіді на свої питання вже у бога. Власне, Україна теж активно рухається саме в бік клерикалізації, а не економічного процвітання.
Швеція
У країнах, де високий рівень просто невіруючих, створюється і максимально комфортна атмосфера для атеїстів. І приклади того: Швеція. Саме тут атеїзм набув значного поширення в суспільстві. Атеїст тут вже може не побоюватися бути неправильно зрозумілим, не боятися ненависті або прямої дискримінації з боку вірян.
У Швеції лише 19% вважають, що релігія важлива в їхньому житті. 17% - переконані атеїсти і 59% вважають себе нерелігійними людьми. Ця країна стала і для всього іншого світу певним зразком перемоги атеїстичних цінностей.
Філ Цукерман, соціолог з Пітцеровского коледжу, Клермонт (Каліфоріня) більше року витратив на опитування громадян Швеції і Данії, щоб зрозуміти причини їхнього атеїзму. І він зрозумів, що середньостатистичний швед або датчанин просто взагалі не думає про релігію - його взагалі не турбують релігійні питання. У цих країнах і раніше роль релігії була зведена до рівня лише формального церемоніалу.
І тому для помірного атеїста (який хоче святкувати Різдво, але без того релігійної навантаження, яку несе це свято) підходить таке ставлення до релігії, як у шведів і датчан.
Вони запевняють: до релігії потрібно ставитися, як можна простіше - хочеш «вір», хочеш «не вір». Вони кажуть, що віра повинна бути зручною і комфортною, як светр, який, якщо хочеться, можна зняти або ж знову одягнути.
Австрія
Приблизно 10% суспільства тут відносить себе до переконаних атеїстів, 44% не сповідують жодної релігії, а 39% населення сповідує католицьку релігію. У цій країні забороняється фотографуватися на посвідчення водія в головному уборі, але винятком є випадки, коли відсутність головного убору не дозволяється релігійними канонами.
Тут був зафіксований прецедент, коли громадянин країни на ім’я Ніко Альм отримав необхідний йому документ, будучи зображеним на фото з друшляком на голові. Таким вчинком австрієць намагався донести до вищих органів влади, що кухонний предмет - це невід’ємний ритуальний аксесуар його релігії під назвою «пастафаріанство» - віри в величезного летючого макаронного монстра (церква «Летючого макаронного Монстра» була створена в 2005-му році з метою висміяти різні висмоктані з пальця релігійні догми).
Хоча Ніко Альм заявляє, що уряд Австрії буквально вимотав його судовими розглядами, йому також довелося пройти безліч обстежень, включаючи психіатра, але, за словами поліції, вона відразу видала права. Як би там не було, але влада продемонструвала, що вона все ж, не робить поблажок вірянам певних релігій.
Франція
«Батьківщина романтиків» входить до переліку найбільш нерелігійних країн світу, - 18% атеїстів, 35% не вважають себе релігійними людьми і 40% вірян.
І хоча у Франції ще зберігся цілий пласт католицьких традицій - вулиці тут все ще носять імена святих, а церкви підносяться всюди, але атеїзм у Франції має давні традиції, і став тут таким собі «національним надбанням». Тут, як і в США, відокремлення церкви від держави було одним з основних вимог революції, в результаті якої і виникла нинішня демократична держава.
У 1905 році, відповідно до Закону, прийнятого 9 грудня про поділ світської держави і церкви, світогляд світськості став основним надбанням і скарбом французького суспільства.
Причому, традиції світськості настільки вкоренилися, що французькі політики успішно використовують їх у своїх цілях. Вони апелювали саме до принципів світськості, коли треба було прийняти якісь репресивні заходи. Зокрема, проштовхнути закон про заборону закривати обличчя в громадському місці.
Якщо не брати до уваги вміле використання світських принципів для розпалювання ісламофобії, то в цілому відданість французів самим цим принципам цілком щира.
Також у Франції заборонено вести з дітьми розмови про релігію та проповідувати її в школах будь-якими способами.
Норвегія
Оскільки існує сувора кореляція між найщасливішими і найменш релігійними країнами, то цілком природно, що Норвегія (як, втім, і Швеція з Данією) очолює обидва ці списки.
Відношення між «індексом щастя» і рівнем релігійності населення дещо складніше, ніж здається на перший погляд. З одного боку, люди дійсно менш релігійні, коли вони мають меншу потребу в чому-небудь. З іншого - атеїзм процвітає саме в тих країнах, де люди традиційно довіряють своїм урядам за те, що ті проводять соціально орієнтовану політику і щодо справедливо розподіляють економічні блага. Якщо у вас високий рівень довіри своїй державі і своїм співгромадянам, то віра в бога відходить на задній план.
Хоча лише зовсім недавно, вже за фактом, Норвегія офіційно відмовила лютеранській церкві в статусі офіційної державної, - тим самим привівши закон у відповідність з панівною тут світської культурою. Жоден депутат парламенту при цьому не противився внесення змін до конституції і не проголосував проти. Мало того - сама лютеранська церква підтримала цей закон, демонструючи, що атеїсти і християни, все-таки, можуть взаємодіяти заради створення світського суспільства, що діє в інтересах всіх і кожного.
Австралія
Тут число атеїстів з кожним роком збільшується в геометричній прогресії. І в цьому немає нічого дивного: країна світська, а традиції світської держави для населення понад усе. У цій країні навіть серед політичних діячів зустрічаються атеїсти, що закликають інших людей відмовитися від віри.
Адже, коли мова йде про політиків, які виставляють свою релігійність напоказ, то зрозуміло, що вони вірять не стільки в бога, скільки впевнені, що електорат просто не підтримає кандидата-атеїста.
В Австралії ж, навпаки, на виборах 2010-го року перемогла партія тодішнього прем’єр-міністра країни Джулії Гіллард, яка відверто заявляла про себе, як про атеїстку. Вона не тільки часто заявляла, що не вірить в бога, а й закликала інших політичних діячів відмовитися від практики публічної демонстрації віри.
Джулія Гіллард заявила: «Найкраще, що я можу зробити - це просто поважати вірування інших людей, а не прикидатися, що нібито я вірю сама».
Вона не приховує, що хоча і зросла в традиційній християнській родині, і навіть вигравала конкурси на знання катехизму, але згодом після тривалих роздумів стала переконаною атеїсткою. І виборці, незважаючи на її визнання, підтримали її.
До речі, в Австралії існує партія під назвою «Світська». Вона контролює дотримання світських правил і принципів, а також відокремлення церкви від держави.
Японія
Одна з країн Східної Азії з чисельністю населення близько 126 млн.958 тис. осіб, серед яких 13% - буддисти і синтоїсти, що впевнені: релігія важлива в житті людини, 31% населення не релігійні, а інші 31% стверджують, що є «переконаними» атеїстами.
В основному, люди цієї країни живуть за своїми принципами і канонам, де для всемогутнього і всевидющого бога взагалі немає місця. Головна роль тут відводиться різноманітним ритуалам і міфології.
У нещодавно опублікованому «Всесвітньому індексі релігійності та атеїзму» Японія займає місце лише трохи нижче Китаю.
Однак, на відміну від Китаю, який лідирує у світовому рейтингу атеїстичних країн (але там інша політична ситуація, адже Китай - комуністична країна), атеїзм японців не пов’язаний з державним примусом, тому любителі свободи і атеїсти повинні себе почувати в Японії досить комфортно. У японській культурі вже глибоко вкоренилися принципи релігійної терпимості.
Окрім того, в Японії не прийнято вважати, що людина взагалі повинна «належати» до якоїсь церкви чи обов’язково сповідувати якусь релігію. Ті ж японці, які ще сповідують традиційну японську релігію - суміш синтоїзму з буддизмом, - практикують релігійні культи в формі менш формалізованій, ніж в монотеїстичних релігіях Заходу, що створює атмосферу мінімального тиску суспільства на атеїстів - і останні, відповідно, відчувають себе в Японії цілком привільно.
До теми:
