Актуально
32921 перегляд
 |
Загалом, передова радянська наука дороги до Храму не знала.
Сьогодні нехай навіть невелика частина відомих учених — біологів, фізиків, астрономів — упевнені, що при виникненні світу без Творця не обійшлося. Прокоментувати такого роду дослідження "Московський комсомолець" попросив доктора фізико-математичних наук, директора Міжнародного інституту теоретичної й прикладної фізики, академіка РАПН Анатолія Акімова.
Чи вірять у Бога в Академії наук?
За словами ученого, президент РАН Юрій Осіпов висловлює думку про те, що немає підстав стверджувати, ніби Бога немає. А. Акімов не упевнений, що ця точка зору в академії є загальною. Наприклад, нобелівський лауреат фізик Гінзбург начисто заперечує і Творця, і релігію. Він вважає, що поняття Бога науці взагалі не потрібне. До того ж позиція, яку демонструють керівники РАН, навряд чи є щирішою, говорить співбесідник газети, що припускає, що це данина кон'юнктурі. “Президент країни вірить, і ми віримо...”
Проте, сам Акімов переконаний, що Бог існує, і ми можемо спостерігати прояви його волі. Це думка багатьох учених, вони не просто вірять у Творця, а спираються на якісь знання.
До часів Ісаака Ньютона розділення між наукою й релігією не існувало. Наукою займалися священики, оскільки вони були найосвіченішими людьми. Сам Ньютон мав богословську освіту і часто повторював: “Закони механіки я
виводжу із законів Божих”.
Пізніше з розвитком математики, експериментальної фізики, наука відбрунькувалася від релігії. Хоча останні роботи по фізичному вакууму підтверджують, що за великим рахунком суперечностей між ними не існує.
Коли близько 300 років тому учені винайшли мікроскоп і стали вивчати, що відбувається усередині клітини, процеси подвоєння і ділення хромосом викликали у них приголомшуючу реакцію: “Як таке може бути, якщо б усе це не було передбачено Всевишнім?!” Справді, якщо говорити про те, що людина з'явилася на Землі в результаті еволюції, то з урахуванням частоти мутацій і швидкості біохімічних процесів для створення людини з первинних кліток знадобилося б часу багато набагато більше, ніж вік самого Всесвіту.
Візьмемо фізичні константи, які однозначно задають устрій нашого світу: гравітаційна, магнітна, радіус боровської орбіти й інші. Років 30 назад один з учених показав, що, якщо ці константи змінити хоч би на 1% (а вони виміряні з точністю від 10-го до 30-го знаку після коми), світ був би нестійкий, не виникло б ядер і електронних орбіт. Те ж саме можна говорити про космос. Чому планети обертаються чітко заданими орбітами, а не будь-якими довільними?
Світ, в якому ми живемо, влаштований за складними законами, його стійкість зокрема визначають і константи, вважає А. Акімов
Бог — геніальний фізик?
У 80-ті роки минулого сторіччя в науці відбулася досить цікава подія. З'явилася книга, в якій прогнозувалося, яким буде світ через 20 років, тобто на початку XXI століття. Книга була написана не фізиком і не фахівцем із наукового прогнозування. Її написав відомий письменник-фантаст Станіслав Лем. Називалася вона “Сума технології”. Письменник передбачав, як розвиватимуться наукові й технічні відносини в XXI столітті.
Один із розділів книги називався “Бог як СУПЕР-ЕОМ”. У ньому ставилося таке питання: якщо Бог — мисляча субстанція, то для цього надрозуму не існує ніяких обмежень в творчій діяльності: а хоча б у створенні людини або Всесвіту.
З початку 80-х років в СРСР проводилися роботи по дослідженню ефіру, або, як його зараз називають, фізичному вакууму. Що таке фізичний вакуум? Це матеріальне середовище, яке пронизує весь простір, в т.ч. те, що є між ядром і електроном в атомі...
Традиційно вважається, що світ є щільною речовиною. Насправді ситуація складніша. Візьмемо найпростіший атом водню, у якого один протон і один-єдиний електрон. Якщо гіпотетично збільшити розмір атома так, щоб його ядро (протон) стало величиною з футбольний м'яч, то радіус орбіти електрона в цьому випадку буде порівняємо з висотою МДУ, а весь проміжний простір — порожнім.
Тому Демокрит, що стверджував, що світ складається з атомів і порожнечі, вважає А. Акімов, був безсумнівно прав! Поняття про щільну речовину дуже умовне.
Ученим удалося з'ясувати дуже важливі обставини. Були виконані розрахунки, які показали, що кількість квантових елементів у тому обсязі, у якому досліджується Всесвіт за допомогою радіоспостережень, у Всесвіті не може бути меншою ніж 10155 і він не може не володіти надрозумом.
Якщо все це єдина система, то, розглядаючи її як комп'ютер, запитаємо: а що ж не під силу обчислювальній системі з такою кількістю елементів? Це ж необмежені можливості, більше найнаверненого й сучасного комп'ютера в непорівнянне число разів! - виголошує А. Акімов
Як керувати цією системою? Адже вона “працює”, розвивається! Щоб світло при швидкості 300 000 км на секунду з одного кінця Всесвіту потрапило до іншого, йому потрібно 1015 світлових років. Якщо сигнал із точки А в точку В буде йти так довго, за нашими земними мірками пройдуть мільярди років, тоді всякий сенс керівництва такою системою пропадає.
Але, виявляється, у цьому середовищі сигнали поширюються миттєво, за 0 секунд! Система, як єдине ціле, не могла б існувати, якщо б у ній не виконувалася така умова. А вона виконується! У будь-який момент часу Творець може виявити свою волю в найбільш віддаленому куточку Всесвіту!
Те, що різними філософами називалося Всесвітнім Розумом, Абсолютом, — це і є надпотужна система, що ототожнюється в нас із потенційними можливостями Всевишнього, переконаний співрозмовник газети.
І це, на його думку, не суперечить основним положенням Біблії. де, зокрема, йде мова про те, що Бог усюдисущий, він присутній завжди і скрізь. Ми бачимо, що це так: Господь має необмежені можливості впливу на усе, що відбувається. Усе відбувається миттєво, за 0 секунд.
Як уявити собі Бога?
До теми:
