Актуально
34474 перегляди
 |
BBC зі Стамбула розібралась, коли і як українське православ’я зможе отримати автокефалію.
"Слава Україні! Героям слава! "- закричав десяток людей, що тримали в руках український прапор.
"Варфоломію слава!" - під сміх товаришів вигукнув один з паломників.
Високий сивочолий єпископ, перед тим, як закрити за собою двері, кинув на присутніх здивований погляд: тутешні стіни не звикли до настільки бурхливого висловлення почуттів.
Тим часом три десятки журналістів намагалися розібратися в тексті, який щойно отримали з рук цього єпископа.
Так закінчилася робота Священного синоду Константинопольського патріархату - точніше, його засідання, яке ще до його відкриття називали вирішальним для українського, а, можливо, й світового православ’я.
Результати трьох днів роботи синоду вмістилися на одному аркуші паперу, проте вони викликали блискавичну і дуже емоційну реакцію причетних сторін.
"Це - велика перемога боголюбивого українського народу над московськими демонами, перемога добра над злом, світла над темрявою", - пафосно прокоментував підсумки цього засідання президент Петро Порошенко.
"За такі дії на Варфоломія треба накласти анафему (відлучення від церкви)", - відреагували на новини зі Стамбула в Українській православній церкві Московського патріархату.
"Фінішна пряма"
Засідання синоду Константинопольського патріархату проходять в резиденції патріарха - великому дерев’яному будинку біля старої грецької церкви святого Георгія - щомісяця.
Від жовтневого синоду чекали великих новин, адже йому передували три тижні роботи в Україні екзархів - спеціальних представників Константинопольського патріарха.
Їхня діяльність була оповита таємницею: за весь цей час вони жодного разу не поспілкувалися з журналістами, проводячи за закритими дверима зустрічі з представниками українських церков та влади.
Наприкінці минулого тижня, на одній з останніх таких зустрічей з головою Верховної ради Андрієм Парубієм екзархи заявили, що процес надання Україні автокефалії вийшов на фінішну пряму.
Втім, згадували журналісти, точно таку ж заяву екзархи зробили в перший день своєї роботи, зустрічаючись з президентом Петром Порошенком. Цікаво, скільки ще поворотів залишилося на цій "фінішній прямій", жартували вони.
Джерела в Києві стверджували: до жовтневого синоду екзархи провели всі необхідні зустрічі і підготували звіт про свою роботу. Якраз розгляд цього звіту синодом і рішення за його підсумками міг стати найважливішим кроком на шляху до української автокефалії.
"Загострення"
Важливість історичного моменту породжувала загальну нервозність в українських соцмережах.
Протягом двох днів перед оголошенням результатів синоду тут масово поширювалися фейкові новини про те, що Україна отримала жадане рішення про автокефалію - і тисячі користувачів раділи цьому. Або про те, що Константинополь відклав це рішення до "належного часу", що давало тим же користувачам підстави, щоб звинуватити патріархат в "зраді".
Ця нервозність часом відчувалася в непримітному на перший погляд дворику біля церкви святого Георгія - резиденції Константинопольського патріархату.
Результатів роботи синоду тут чекали близько трьох десятків журналістів - більше українських, менше російських. Співробітники ЗМІ з Києва і Москви зайняли два різних кутка в дворику патріархії і практично не спілкувалися один з одним.
Часом доходило до перепалок: наприклад, коли хтось із росіян намагався отримати від екзарха Даниїла відповідь на питання, чи можливе загострення ситуації в Україні після надання їй автокефалії. Сам екзарх це питання проігнорував, а ось хтось із українських журналістів емоційно пообіцяв росіянам: "Це у вас зараз буде загострення".
Зберігали спокій в цій обстановці, здається, лише представники Константинополя.
"Проявіть терпіння. Розслабтеся і заспокойтеся. Синод працює в закритому режимі, все буде так, як хоче Бог", - приблизно до цього зводився зміст всіх коментарів співрозмовників ВВС з місцевого патріархату щодо роботи синоду.
І навіть коли в останні години роботи синоду грецькі ЗМІ почали повідомляти про його перші результати, співробітники патріархії лише знизували плечима: синод, мовляв, триває, наберіться терпіння.
Тому вихід до преси одного з найвпливовіших ієрархів Константинопольського патріархату митрополита Гальського Еммануїла в супроводі патріарших екзархів всі зустріли як довгоочікувану кульмінацію трьох днів медитації і терпіння - навіть попри те, що Еммануїл відмовився відповідати на запитання журналістів.
Зачитана ним заява, що викликала бурхливу реакцію не тільки серед паломників у дворику патріархії, але також в Києві та Москві, містила п’ять пунктів.
По-перше, автокефалії бути
У своїй заяві синод підтвердив, що Константинопольський патріархат приступив до процедури надання українській церкві автокефалії (незалежності).
Такі заяви раніше вже звучали з вуст представників Константинополя, в тому числі і від самого патріарха Варфоломія, проте вперше настільки однозначне формулювання міститься в рішенні синоду, який, власне, уповноважений ухвалювати рішення про надання автокефалії.
Втім, це право активно заперечується Москвою, яка вважає, що Константинополь не може дарувати автокефалію без попередньої згоди всіх існуючих православних церков.
В Константинополі до позиції Російської церкви ставляться філософськи: питання про те, хто і як може надавати автокефалію, детально вивчалося на синаксі (архієрейському соборі) у вересні цього року, і його учасники дійшли висновку, що канонічне право дає Константинопольському патріархату таку можливість.
Інша справа, що в Константинополі прекрасно усвідомлюють, до яких наслідків для світового православ’я може привести надання українському православ’ю автокефалії.
"Це історичний момент для України, це правда. Але так само це історичний момент для Константинополя, який закладає фундамент нової автокефальної церкви - члена православної родини ", - сказав ВВС один з представників Константинопольського патріархату.
Проте схоже, що донедавна процедура надання автокефалії Константинополем у всіх деталях була відомою лише досить вузькому колу посвячених.
По-друге, ставропігія
Ставропігія - це церковна установа, незалежна від місцевої церковної влади, що підкоряється безпосередньо патріарху або синоду. У цьому випадку - Константинопольському.
Рішення Константинополя відновити в Україні ставропігію - "одну з багатьох, що існували тут завжди" - на думку авторитетного богослова Кирила Говоруна, означає відновлення Київської митрополії Константинопольського патріархату.
Деякі коментатори вважали, що саме на її базі потім створять незалежну українську церкву.
Нині співрозмовники ВВС в Києві і Константинополі вважають, що подальший процес оформлення цієї церкви буде виглядати так.
Спочатку ієрархи невизнаних українських церков та єпископи Московського патріархату, що бажають до них приєднатися, проведуть в Києві об’єднавчий собор, на якому, власне, сформують нову церкву і виберуть її предстоятеля.
Потім синод Константинопольського патріархату видасть томос про автокефалію - грамоту про незалежність, установчий документ цієї церкви, який остаточно введе її в сім’ю православних церков. Фінальним етапом надання українській церкві автокефалії стане вручення томосу представником Константинополя її лідеру.
Коли це може статися, залежить, передусім, від того, наскільки швидко вдасться "утрясти" формальності і залагодити взаємні претензії українським ієрархам - учасникам майбутнього собору в Києві.
По-третє, анафема
Константинополь відновив в канонічних правах глав українських неканонічних церков - главу автокефальної церкви Макарія та лідера церкви Київського патріархату Філарета.
Саме 89-річного Філарета в Києві називають найімовірнішим главою ще не створеної церкви: зрештою, саме вихідці з Київського патріархату становитимуть арифметичну більшість делегатів установчого собору нової церкви.
Проблема полягала лише в тому, що досі він не міг брати участі у виборах глави цієї церкви через анафему (відлучення від церкви), яку наклала на нього РПЦ в 1997 році якраз за спроби створити незалежну українську церкву.
Ще в 1992 році, коли Філарета позбавили сану, він направив прохання переглянути його справу Константинопольському патріарху, який вважає себе вищою апеляційною інстанцією світового православ’я.
Протягом наступних років апеляція Філарета неодноразово доповнювалася, кажуть ВВС в Київському патріархаті.
Технічно патріарх Варфоломій міг розглянути апеляцію Філарета в будь-який момент часу - це входить в його особисті повноваження, розповіли ВВС в Константинополі.
Рішення "проблеми Філарета" саме зараз, судячи з усього, показує, наскільки близько до фінішу підійшов процес надання українському православ’ю автокефалії.
Ким тепер є відновлений в правах Філарет, який до позбавлення сану і анафеми був митрополитом Київським?
Співрозмовник ВВС в Константинополі просить не заглиблюватися в нетрі канонічного права.
"Вважайте його православним ієрархом", - говорить він.
Сам Філарет відповідає на це питання трохи інакше.
"Я був патріархом, є ним і буду ним", - заявив він на спеціально скликаній в четвер увечері прес-конференції в Києві.
Хай там як, саме третю частину рішення Константинопольського синоду деякі співрозмовники ВВС називають найважливішою: вона відновлює спілкування зі світовим православ’ям не тільки глав невизнаних церков Філарета і Макарія, але і їхніх послідовників, що "опинилися в розколі не з догматичних причин".
Йдеться, судячи з усього, про мільйони українських віруючих, які вважають себе парафіянами невизнаних конфесій, які в очах канонічних православних до цього моменту були "розкольниками", і яких могли, наприклад, відмовлятися вінчати або відспівувати священики Московського патріархату.
По-четверте, 1686 рік
Однією з фундаментальних розбіжностей між Константинополем та Москвою були події 1686 року.
Москва вважає, що тоді Константинополь, який вже був під владою Османської імперії, передав Київську митрополію, що фактично включала території нинішніх України, Білорусі, Польщі та Литви, в юрисдикцію Російської церкви. Лист від 1686 року остаточно перетворив Україну в канонічну територію РПЦ, вважають в Москві.
В Константинополі, в свою чергу, заявляють, що тоді йшлося лише про передачу Російській церкві деяких повноважень з управління церковним життям на тих територіях.
"Константинополь ніколи не визнавав дозволу передавати території України будь-кому", - заявив в липні патріарх Варфоломій.
Навіть більше, стверджують в Константинополі, незабаром умови передачі Київської митрополії були грубо порушені Москвою, вона "анексувала" територію України.
Відтак, кажуть в Константинополі, будь-які претензії Російської церкви на лідерство у вирішенні українського питання є безпідставними.
У Москві кажуть, що знайшли в архівах сотні сторінок древніх документів, які доводять, що тоді, в 1686-му, йшлося саме про повну і безстрокову передачу Києва в юрисдикцію Російської церкви, і пропонують провести міжнародну історичну конференцію з цього питання.
В Константинополі не відкидали планів провести таку конференцію. Однак на засіданні синоду вирішили відкликати зобов’язання, що випливають з листа 1686 року, за суті, ще раз підтвердивши, що вважають Україну своєю канонічною територією.
В-п’ятих, без провокацій
Один з ключових аргументів Москви в дискусії про допустимість дарування незалежності українській церкві - те, що такий крок призведе до релігійних конфліктів і масових захоплень храмів в Україні.
Синод Константинопольського патріархату закликав всі причетні сторони утриматися від насильницького захоплення церковних об’єктів, інших насильницьких дій і помсти.
Зі схожим закликом в четвер увечері до українського народу звернувся Петро Порошенко.
"Як тільки побачите людей, які закликають узяти силою лавру, монастир або храм, знайте - це московська агентура. Тому що мета Кремля - розпалити в Україні релігійну війну ", - заявив він.
У київських церковних і політичних колах очікують масового перетікання нинішніх вірних Московського патріархату в нову незалежну церкву після її остаточного оформлення, проте розраховують на те, що цей процес буде мирним.
У той же час, відразу кілька впливових ієрархів Московського патріархату протягом останніх тижнів спрогнозували спрямовані проти їхньої церкви провокації.
І навіть назвали конкретну дату, коли вони можуть відбутися. Йдеться про найближчу неділю, 14 жовтня.
В цей день в Україні відзначають День захисника Вітчизни, він же вважається днем заснування націоналістичного підпілля часів Другої світової війни - Української повстанської армії. У цей день тисячі націоналістів проводять марші в центрі Києва.
Співрозмовники ВВС в Києві раніше говорили, що українські силові органи готові до можливих провокацій у цей день.
Відповідь з Мінська
Поки що українські соцмережі повняться закликами "Відсвяткувати томос" виходом на Майдан Незалежності у п’ятницю ввечері.
Російська церква устами глави синодального відділу зі зв’язків церкви з суспільством та ЗМІ Владіміра Легойди назвала рішення Константинопольського синоду "безпрецедентною антиканонічною дією".
"Священний синод РПЦ на найближчому засіданні 15 жовтня в Мінську дасть належну оцінку цього кроку", - додав Легойда.
Конфлікт між Російською церквою і Константинополем увійшов в гостру фазу після того, як на початку вересня Константинополь оголосив про направлення в Україну своїх екзархів.
Уже тоді Москва заявила про незаконність цього кроку і частково розірвала відносини з Константинополем.
Зараз, судячи з усього, може йтися про повне припинення євхаристійного спілкування між цими церквами - про таку можливість раніше говорили деякі представники РПЦ, які прогнозували, що надання Україні автокефалії може призвести навіть до розколу православ’я на глобальному рівні.
Проте співрозмовники ВВС в Києві і в Константинополі звертають увагу на те, що масової підтримки заяв Москви з боку інших православних церков не спостерігається.
"Константинополь діє відповідно до канонічного права. А погрози, що Москва розірве відносини... Але ви б стали силою затримувати члена сім’ї, який добровільно вирішив жити окремо? Але я сподіваюся і молюся, щоб цього не сталося "- каже ВВС співрозмовник з Константинополя.
До теми:
