- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.
Січеславська - історічна ідея та важлива місія сучасного покоління. Січеславська - символ волі українського народу на своїй землі. Січеславська – перлина України за красою, економічним та туристичним потенціалом. Січеславська – область вільних людей, Героїв Революції Гідності та війни на Сході, форпост української державності та незалежності, культурний і духовний центр України.
Понад рік тому на Дніпропетровщині почав активно діяти рух за перейменування області на Січеславську. Більше 60 громадських організацій, які мають різні напрями роботи, об’єдналися в єдину коаліцію та щодня працювали над тим, аби область носила горде ім`я “Січеславська”. Навіть після провального голосування восени, коли законопроекту не вистачило якихось 11 голосів, активісти не здалися та продовжують завзяту боротьбу за назву, яка історично обумовлена для нашого краю та підкреслює незламну волю, крицевий дух і славне майбутнє не тільки області-форпосту, а й усіх українців.
Які успіхи активістів за рік, що завадило перейменуванню області та які плани на майбутнє - читайте далі у матеріалі.
Громадська підтримка СічеславськаТАК
З минулого року в Україні говорять про фактичне завершення декомунізації - знесено 2,5 тисячі пам’ятників комуністичним вождям, перейменовано близько тисячі населених пунктів та 52 тисячі вулиць. При цьому без уваги залишалися дві назви області, які містять згадки про комуністичних діячів - Кіровоградська та Дніпропетровська. Певно, через складний процес перейменування, зокрема внесення змін до Конституції, ці назви вирішили не чіпати. Проте з цим не погодилися мешканці Дніпропетровського регіону, які не схотіли жити у краї, де возвеличують того, хто влаштував Голодомор на території України.
У січні 2018 року дніпровські активісти організували рух “Громадська підтримка СічеславськаТАК”, до якого на сьогодні долучилися більше 60 дієвих громадських організацій.
“У коаліцію увійшли громадські організації різного спрямування: волонтерські, шахтарські, правозахисні, козацькі тощо. Вони представляють різні міста та райони області, зокрема Дніпро, Павлоград, Кривий Ріг, Нікополь, Кам’янське, Марганець. Кожна організація активно функціонує у своїй сфері та бере участь у кампанії щодо перейменуванні області. При цьому кожний посилається на власні тези та мотиви у аргументації щодо Січеславської”, - розповів представник “Громадська підтримка СічеславськаТАК” Владислав Мельничук.
За ініціативи активістів по усій Дніпропетровщині була проведена масштабна просвітницька кампанія щодо перейменування регіону. У містах, селах та селищах пройшли круглі столи, громадські обговорення, дискусії, історичні лекції і навіть декомунізаційний форум. Також створено документальну кінострічку «Мандрівка у край затоплених Січей».
Під час публічних обговорень ініціативу підтримали у Дніпрі, Кривому Розі, Новомосковську, Верхньодніпровську, Верхівцевому, Павлограді, Підгородному, Марганці, Покрові, Нікополі, Кам’янському, Жовтих Водах, Синельниковому, Криничанській ОТГ, Солонянській ОТГ, Петриківській ОТГ, Межівській ОТГ, Широківській ОТГ, Томаківській ОТГ, Покровській ОТГ, Царичанській ОТГ, Магдалинівській ОТГ та інших населених пунктах області.
“Ми заручилися підтримкою істориків, краєзнавців та фахівців, які під час громадських обговорень, пояснювали містянам, що це за топонім “Січеслав”. Також домовлялися із місецвою владою долучатися до культурних заходів - концертів чи святкувань, вмикали фільм “Край затоплених Січей”, розповідали про ініціативу. Після дискусій багато хто з противників декомунізації все ж підтримував Січеславську”, - розповів Владислав Мельничук.
Згодом громадська кампанія стала настільки масштабною, що до неї почали долучатися народні депутати, духовні та культурні авторитети, провідні історики України та інші. Наприклад, Інститут національної пам`яті виступив із заявою, що “Січеславська” буде привертати увагу до історичного минулого області.
"Ми вирішили підтримати громадськість, зважаючи на те, що це повернення до однієї з найбільш відомих сторінок української історії – історії січей, Запорозької Січі. Ми знаємо, що на території теперішньої Дніпропетровської області було п’ять з восьми січей українського козацтва. Відповідно, це пояснює, чому саме цю область ми перейменовуємо на Січеславську", – сказав директор УІНП Володимир В`ятрович.
Окрім того, назва "Січеслав" неофіційно використовувалася щодо теперішнього міста Дніпра в роки української революції у 1917-1921 роках.
“Також елементом герба теперішньої Дніпропетровської області є козацтво, що також апелює до козацької історії. Ми вважаємо, що назва "Січеславська область" підкреслить історичну долю цього регіону. Нагадаю, що в Україні вже є прецеденти, коли назва області не збігається з назвою обласного центру. Так, центром Волинської області є Луцьк, а центром Закарпатської – Ужгород”, – пояснив В’ятрович.
За Січеславську виступили такі провідні історики та науковці як Сергій Плохій, Павло Гай-Нижник, Богдан Короленко, Павло Гриценко, Сергій Гальченко, Борис Гудзяк, Юрій Гнаткевич, Андрій Гречило та інші.
До популяризації теми перейменування серед мешканців області долучилися і Громадська рада при ДніпроОДА. Її представники вважають, що цей топонім є не лише історичним, а й найкращим для назви області-форпосту, яка у 2014 році формувала перші добробати та стала справжнім щитом на захисті цілісності країни.
“У сьогоденні формується нове сприйняття Дніпропетровщини Україною - як авангарду в боротьбі з зовнішньою загрозою. І назва області Січеславська - чудова нагода це сприйняття закріпити. Це не архаїка, а підкреслення свого іміджу та ролі в новітній історії України. За чотири роки війни область віддала найбільше бійців на передову і досі першою приймає поранених воїнів із лінії фронту. Земля Січей продовжує вести щоденну боротьбу за життя і цілісність Україні. Наш край продовжує бути стіною між війною та миром”, - пояснив координатор робочої групи з перейменування Віктор Кучинський.
З цією думкою погодилися голова обласної ради Гліб Пригунов, військовий-доброволець Олександр Писаревський, кіборг Олександр Животовський, екс-начальник штабу 5-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор» Володимир Мудрак, волонтерка Яна Зінкевич, капелан Дмитро Поворотній.
Дехто з експертів вважає, що на сучасному етапі державотворення назва прифронтової області є питанням національної безпеки. Зокрема Єпископ Дніпровський та Криворізький ПЦУ владика Симеон вважає, що топонім має бути українським за духом і суттю, спиратися на вікову національну традицію.
“Січеславщина в проекті новітньої України стає форпостом, як і національна церква, як і своя армія. У назві є український маркер, який говорить про окремішність української нації. Тому треба популяризувати цю справу. Не просто замінити вивіску і сказати, що тоді було погано, а зараз добре. А пояснювати, що ми повинні формувати українську ідентичність”, - зазначив владика Симеон.
Таку думку також відстоюють письменники брати Капранови, Василь Шкляр, Лариса Ніцой, Іван Малкович, Сергій Жадан, Оксана Забужко, актори Наталя Сумська, Ірма Вітовська, В`ячеслав Довженко, Герой України Степан Хмара, Міністр культури Євген Нищук, Герой України Юрій Шухевич, гурти Даха Браха, Воплі Відоплясова, музикант Тарас Компаніченко, екс-президент України Віктор Ющенко та інші.
Вже у квітні 2018 року народний депутат України Андрій Денисенко ініціював створення законопроекту про внесення змін до статті 133 Конституції України щодо перейменування Дніпропетровської області (№ 8329). Законопроект підтримали своїми підписами 156 народних депутатів різних фракцій та груп. Серед яких депутати з Дніпропетровщини - Дмитро Ярош, Валентин Дідич, Юрій Береза.
«Переконаний, що спільними зусиллями громадськості, науковців та культурних діячів, які ініціювали цей процес, та народних депутатів край п‘яти Січей нарешті отримає гідну назву, позбудеться тавра прізвища одного з організаторів Голодомору. Справа відновлення національної пам‘яті та ідентичності нашого народу - один з наріжних каменів розбудови української держави. Серце козацького краю поверне собі ім‘я, дароване предками, в час, коли уславлений дух Січі після трьох сотень років російського полону знов буяє степом і ярами над Дніпром. Якби важко не було, але ми переможемо, Україна буде!”, - вважає Андрій Денисенко.
Проект закону успішно пройшов усі профільні комітети та був винесений на пленарне засідання у парламенті. На жаль, ані голос громадськості, ані регулярні акції під Верховної Радою, і навіть думка духовних та культурних авторитетів не стали аргументами у ВР. 20 листопада проект закону щодо перейменування Дніпропетровської області на Січеславську був провалений. Законопроект чотири рази виносився на голосування. Під час останнього він набрав 207 голосів "за" з 226 необхідних.
Зазначимо, що фракція Блоку Петра Порошенка офіційно виступала за перейменування Дніпропетровської області на Січеславську, проте у день голосування більшість її членів голосували проти або взагалі виходили із зали засідань. Вже наступного дня Президент Петро Порошенко вніс новий проект закону про перейменування Дніпропетровської області на Дніпровську.
Народний депутат Андрій Денисенко заявив, що таке рішення вихолостить головну ідею перейменування, яка полягає у тому, щоб область мала не просто нейтральну, а саме українську назву, що відповідає історичній та культурній традиції. Денисенко звинуватив нардепів у тому, що вони втягнули президента "в антиукраїнську авантюру".
"Депутати, які сидять на грошах місцевих регіоналів, втягнули Президента України в антиукраїнську авантюру - щойно він вніс від себе в парламент перейменування Дніпропетровської області на Дніпровську. Це рішення вихолостить головну ідею перейменування - щоби область мала не просто нейтральну, а саме українську назву, яка відповідає місцевій та загальнонаціональній історичній й культурній традиції. Саме такою є назва Січеславська область, голосування за яку вчора свідомо і ганебно провалила фракція БПП”, - зазначив Денисенко.
Тоді народні депутати зібрали 165 підписів та знову зареєстрували проект закону про Січеславську, як альтернативний закону про Дніпровську.
В свою чергу, активісти зазначають, що одним із тих, хто долучився до саботажу та провалу законопроекту став міський голова Дніпра Борис Філатов. Зокрема, позицію прихильників «Січеславщини» він назвав «агресивною позицією меншості, яка прагне реанімувати історичну химеру».
“Ці люди створюють білий шум, вони дуже галасливі, вони підписують багато петицій, вони багато розповідають в соцмережах, але вони представляють, в кращому випадку, 1% жителів нашої області”, - вважає Філатов.
Однак громадськість щодня доводить протилежне та продовжує агітувати підтримати назву, яка є не нейтральною та компромісною, а питомо українською.
“Ми зіштовхнулись із постійним супротивом міської влади Дніпра, зокрема в особі міського голови Бориса Філатова. Він своїми гучними та пустими висловлюваннями намагається дискредитувати громадськість, яка відстоює не тільки Січеславську, а і розвиток активного суспільства регіону. Проте ми все ж закликаємо Бориса Філатова виконувати свій обов`язок перед територіальною громадою. Питання перейменування регіону не в повноваженні мера, це питання інтересів громади!”, - зазначають в Громадській підтримці СічеславськаТАК.
Тож на сьогодні у Верховній Раді зареєстровано два законопроекти. Один з них Петра Порошенка - щодо перейменування Дніпропетровської області на Дніпровську (№9310). Другий - альтернативний, про перейменування області на Січеславську (№9310-1), авторами якого 165 народних депутатів.
Останній проект закону був підтриманий не лише народними депутатами, а й лідерами суспільної думки, ветеранами російсько-української війни, громадськістю та активістами. Адже саме ця назва апелює до історії нашого регіону, несе національно-патріотичний зміст та має на меті відновити нашу козацьку спадщину в топоніміці, яка прославлятиме її і надалі.
Актуально
26938 переглядів
Публiкацiї за темою «Громадська діяльність»:
