Актуально
22761 перегляд
 |
Захід не повинен недооцінювати загрози втручання Москви у вибори в Україні, вважає колишній помічник держсекретаря США, директор з питань прав людини і демократії Інституту Маккейна Девід Крамер. На його думку, анексія Криму, війна на Донбасі, ескалація у Чорному морі та дезінформація вже є елементами впливу Росії на волевиявлення українських громадян. Які заходи боротьби з цим явищем є виправданими і що може зупинити Росію від намірів маніпулювати виборчим процесом в Україні, Крамер розповів у інтерв’ю DW.
Deutsche Welle: Пане Крамер, наскільки істотним є вплив Росії на виборчий процес в Україні?
Девід Крамер: Росія окупувала частину української території, і вже сам цей факт впливає на вибори. Оскільки кілька мільйонів українських громадян не матимуть змоги взяти участь у виборчому процесі. Окрім цього, Росія намагається дискредитувати цей процес через кібератаки та дезінформацію. У 2014 році росіяни здійснили кібератаки на сервер Центральної виборчої комісії України. Цього разу вони можуть зробити подібну спробу. Тому ми маємо уважно відстежувати те, що робить Росія, доводити ці факти до відома громадськості, щоб українці могли вчасно вжити необхідних заходів для захисту своїх виборів.
Українська влада заборонила представникам Росії бути спостерігачами на виборах, за це Київ наразився на критику, зокрема, з боку ОБСЄ. На Вашу думку, така заборона - виправданий крок?
Так, цілком виправданий. Я розумію позицію України щодо російських спостерігачів, чия мета не моніторити вибори, а вести руйнівну діяльність і створювати проблеми. Це так само стосується і видворення російських журналістів, які насправді журналістами не є. В Україні йде війна. І не вона її розпочала. Росія вторглася в Україну. І якщо у країні триває війна, то вона змушена вживати заходів, які не застосовують в ідеальному світі.
Чи реальною, на Вашу думку, є загроза відкритого воєнного вторгнення Росії в Україну у випадку перемоги на президентських виборах Петра Порошенка?
Гадаю, будь-який сценарій можливий. Рейтинги Володимира Путіна стрімко падають, тому він може шукати способи для відволікання уваги від того, що відбувається у його власній країні. Хоча не думаю, що у нього це вийде вдруге. Крім того, треба пам’ятати, що російська агресія проти України відбувається щодня, хоча Москва це заперечує. Чи стане новий виток агресії реакцією Росії на результати виборів, поки що складно сказати.
Чи готовий Захід до такого розвитку подій?
Я сподіваюся, що готовий. Ми бачили, що кораблі НАТО, ВМС США та інших країн відвідали Чорне море, демонструючи там свої прапори, що було дуже важливо. Надання Україні військових засобів для захисту також важливе. Я аплодую адміністрації Трампа за надання Україні протиракетних комплексів Javelin. Ми чули застереження критиків, що Росія у відповідь на цей крок почне ескалацію ситуації на Сході України. Але цього не відбулося. Навпаки, ми побачили, що російські танки відступили, оскільки усвідомили загрозу того, що можуть бути підірвані.
Нещодавно ЄС оголосив про введення персональних санкцій проти вісьмох російських громадян, напряму причетних до затримання суден ВМС України та арешту українських моряків у Керченській протоці. Експерти вважають їх слабкою відповіддю на дії Росії. Чи збираються США запровадити нові санкції за агресію РФ у Чорноморсько-Азовському регіоні?
Так, ми не побачили конкретної реакції від США на інцидент у Керченській протоці. Хоча для Сполучених Штатів запровадити санкції легше, оскільки це залежить від одного уряду. Для ЄС це складніше, адже там консенсус мають знайти уряди 28 країн. Події в Керченській протоці відбулися наприкінці листопада, але належної відповіді на них не було. А для Путіна така слабка реакція Заходу дає підстави вважати, що йому все зійде з рук, і нам треба показати йому, що це не так.
До теми:
