Актуально
54437 переглядів
 |
ЩО СТАЛОСЯ?
На короткому історичному відрізку перемогли популізм і демократія, а Україна знову хитнулася в бік невизначеності. Невизначеності, яка стала основним козирем кандидата-переможця.
Згадайте «Марсіанські хронічки» Рея Бредбері і сумний кінець істоти, яка приймала ті зовнішні риси, які в ній хотіли бачити зустрічні. Вона померла в страшних муках від понівеченого тіла і внутрішніх протиріч.
Одні виборці «нового обличчя» хотіли кавун, інші - свинячий хрящик, одні - в НАТО, інші - в Росію, одні - зниження податків, інші - зарплат вчителям по 4000 доларів. І це «обличчя» мовчки приймало ті форми, які від нього очікували наївні співгромадяни.
І ось вже завтра нова, але поки безформна істота, яка на хвилі непоказного серіалу обрана президентом, з першої хвилини зіткнеться з діаметрально протилежними вимогами і агресивною амбівалентністю власного електорату. І це стане його персональним пеклом.
Парадокс, але Порошенко став жертвою головного успіху свого життя: більшість українців залишилися в стороні від війни, так і не усвідомивши глибини прірви, на краю якої стояла країна на початку його президентства.
Це не кінець історії, це її початок. Щоб якось заспокоїти друзів, ризикну дати короткий прогноз на найближчі півроку.
ЧОГО НЕ БУДЕ:
1. Дострокових парламентських виборів.
Кажу це як юрист, що добре розбирається в конституційному праві. По-друге, окрім Коломойського, вони нікому не вигідні - до осені його політичні конкуренти очікують перетікання зеленого електорату на свій бік. По-третє, лягати під Ігоря Валерійовича, крім Купрія, декількох регіоналів, Авакова, Геращенко і ще десятка політиків, ніхто не збирається - ризики занадто великі. Особливо, з урахуванням того, що ФБР і ряд інших спецслужб щільно сіли на хвіст одіозному олігарху.
2. Краху Привату.
Це Басманний суд може наплювати на увесь світ - Ерефія давно самодостатня країна-лишенець. Україна, яка залежна від багатьох зовнішніх факторів, цього дозволити собі не може за будь-якого президента. І коли з питання Привату на одній чаші терезів повна підтримка позиції держави з боку США, ЄС, ЄК, СБ, ЄБРР і МВФ, а на іншій - жалюгідні потуги олігарха повернути награбоване, я здогадуюся, яким стане судово-політичне рішення з цього питання .
Запам’ятайте: якщо існуючі закони не дозволяють виграти джентльменам, джентльмени змінюють закони. А в нашому випадку їхнє трактування просто буде повернуте на бік раціо і здорового глузду.
3. Широкомасштабного вторгнення з боку РФ.
Або не буде, як мінімум, до парламентських виборів.
Москва не всесильна, її інструментарій обмежений. Армією можна взяти регіон під контроль, але утримувати його армією не можна. Необхідна достатня кількість регіональних колабораціоністів, які візьмуть на себе відповідальність за вторгнення. На Донбасі і в Криму такі Кремль виховав заздалегідь, але на інших територіях їх зараз недостатньо для того, щоб взяти верх над проукраїнської частиною населення - навіть за допомогою зброї.
4. Тотального реваншу.
Спроби будуть - розрахунок на парламентські вибори. Але!
Вчора Держсекретар США особисто говорив з Зеленським і на пальцях розповів йому, як дядечко Сем може перекрити кисень допомоги Україні (від МВФ до СБ і ЄБРР), якщо той раптом вирішить лягти під Москву. Хлопчик все зрозумів – у всякому випадку, запевнив дядечка Помпео в тому, що його особистий страх сильніший від хотілок очевидних бенефіціарів. Інформація більш, ніж достовірна.
До всього іншого, ті, що голосували за ЗЕ, в основному, не надто активні люди, що віддають перевагу крутити дулі в телевізор і не вживати жодних дій.
І взагалі, припиніть культивувати свої страхи, демонізуючи лайно - себе ми теж не на смітнику знайшли. Посил про те, що за всім, що нам не подобається (від Зеленського до Трампа) стоїть Путін, спрощує орієнтири, але штучно звужує спектр проблем і обмежує методи їх вирішення.
Та й не заслуговує ореолу всесильність і Коломойський - це всього лише побіжний олігарх, якому на певний час вдалося зіграти на настроях людей і підсунути нам свого протеже. Але його тріумфального повернення в Україну не станеться: проти цього рішуче налаштовані найбільші гравці на українському політполі - від великого бізнесу до непримиренного Порошенка і смертельно ображеної на втікача Юлії Володимирівни.
ЩО БУДЕ:
Парламентські вибори у призначений термін.
В результаті яких народиться парламентська коаліція в складі оновленої партії Порошенка (до неї приєднається, швидше за все, частина НФ на чолі з Турчиновим і Парубієм, а також люди, що орієнтовані на Гройсмана), БЮТ і Гриценко. Можливо, Ляшко і націоналісти, але не точно.
Персонально про Яценюка говорити поки не готовий - упевнений лише, що орієнтована на Коломойського частина НФ на чолі з Аваковим в парламент не пройде, а їх нацдружини викликатимуть все більше відторгнення у соціуму. Вкрай неоднорідні СБУ і МВС теж не стануть на безумовний захист інтересів олігарха.
Не потрапить до Раду і роздувший щоки Смешко. «Слуга народу» на хвилі розчарування новим керманичем отримає 8-10% голосів і оселиться поруч з п’ятдесятьма відтінками (не відсотками!) колишніх регіоналів. Їх в парламенті буде достатньо багато, але сформувати більшість вони не зможуть. Хто стане прем’єром, а хто спікером - не скажу, але на 70% одним з них буде Порох.
Публiкацiї за темою «Політологія»:
