![]() |
Минулого тижня Російське інформаційне агентство «Новості» розповсюдило «радісну» для росіян звістку. Коротко вона виглядає так: «До Краснодару в п'ятницю приїжджає делегація козаків-емігрантів для обговорення питань повернення регалій Кубанського козачого війська із США до Росії, повідомили в прес-службі адміністрації Краснодарського краю».
«Делегація козаків-емігрантів, яка вперше приїжджає до Росії з офіційним візитом, прибуде до Краснодару в п'ятницю. Основною метою приїзду є обговорення з властями Краснодарського краю питань повернення із США регалій Кубанського козачого війська», - сказав співбесідник агентства.
За його словами, в ході переговорів будуть остаточно затверджені терміни повернення козацьких регалій на Кубань, визначено, хто їх реставруватиме, а також стане остаточно відомо, залишаться регалії на Кубані або після реставрації їх повернуть в США.
Регалії Кубанського козачого війська знаходяться за кордоном 85 років. Вони були вивезені з Єкатеринодару (сучасний Краснодар) в 1920 році за рішенням Кубанського військового уряду зважаючи на загрозу їх захоплення і знищення більшовиками.
У 1949 році святині кубанського козацтва потрапили в США. Багато років вони зберігаються в козачому музеї в місті Говеллі (Howell) штату Нью-Джерсі. Серед експонатів запорізькі значки куренів, кубанські полкові прапори, георгіївська зброя і нагороди, золотий посуд, що дарується російськими імператорами кубанським отаманам і головна історична реліквія - грамота Катерини Великої козакам-запорожцям на володіння кубанськими землями».
Тут варто нагадати, що Кубанський військовий уряд в той самий час ухвалив рішення про входження до складу Української народної республіки, що викликало скидання кубанського уряду військами Добровольчої армії, за чим послідувало захоплення території більшовицькими бандами.
А сьогодні, звичайно ж, можна було б порадіти за таку знаменну подію на кубанських землях, як повернення історичних артефактів, - якби ті реліквії, про які йде мова, не були банально вкрадені за допомогою російських спецслужб, що приховали награбоване на території Консульства Росії в США.
Вся річ у тому, що на екстериторіальній площі РФ в США ці історичні реліквії опинилися в результаті грабіжницького нальоту співробітників російських спецслужб на музей Кубанського козацького війська в Говеллі, штат Нью-Джерсі, США.
Днями грубо зламавши двері і друк, грабіжники проникли в приміщення музею і винесли пакети з так званими козацькими регаліями, серед яких речі, зброя, документи часів Нової Січі, що відносяться виключно до історії України, але ніяк не Росії.
Серед вкраденого вже вище згадані грамоти про передачу Кубані Запорізьким козакам, булави, прапори, клейноди, зброя запорожців...
Як затверджують ЗМІ США, все вкрадене знаходиться в консульстві Росії в США.
Вся ця історія почалася не сьогодні і, очевидно, була інспірована владою і спецслужбами Росії. Та зате вже сьогодні в судових інстанціях США знаходяться позови нащадків кубанських козаків про визнання нелегітимності всіх рішень самозваного отамана Кубанців Пєвнєва, який незаконно привласнив собі цей титул ще в 2000 році (рік коронації Путіна на царство), а зараз під цим прикриттям намагається оформити передачу історичних реліквій на користь Росії.
Також можна говорити і про зухвалу крадіжку офіційними представниками нинішньої російської влади власності організацій і приватних осіб США прямо на території США, що за американськими законами є складовою частиною прямої агресії.
Тому американські козаки українського й кубанського походження офіційно зажадали від влади США заблокувати всю дипломатичну пошту Посольства Росії в США, яка перевищує розмір звичайного конверта.
Звичайно, варто задатися питанням, що було б, якби співробітники Посольства США провели подібну операцію на території Росії з викраданням історичних раритетів? Але це питання риторичне, оскільки на такі дії здатна тільки Росія. Та сама Росія, яка під час Другої світової війни викрала в Європі не тільки «золото Шлімана», але і багато інших надбань світової культури, і які зараз не просто лежать у запасниках російських музеїв, але до них до цих пір не має доступу світова громадськість. І хто б що не говорив про користь або шкоду реституції, але приховування Росією історичних реліквій від людства є злочином проти цього самого людства. На жаль, це справедливо і відносно багатьох предметів історичної спадщини України, викрадених і за часів царської Росії, і при більшовиках, а нині ганебно втаюваних московськими властями.
Тому, напевно, до цього процесу вже пора підключитися і найголовнішому хранителеві українських старовин, що навчився вільно і без словника читати по-трипільски. Інакше спадщина предків кримінально-варварськими методами згине і погниє на просторах безмежної Росії.