Минулий тиждень у Гаазі вже був українсько-російським. У Міжнародному суді ООН слухалося питання про те, чи порушує Російська Федерація конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та заборону будь-яких форм расової дискримінацію. 10 червня в тій же Гаазі, але вже у міжнародному арбітражі - Постійній палаті третейського суду (ППТС) - розпочався рогляд позову України про порушення Росією Конвенції ООН з морського права стосовно акваторій Чорного і Азовського морів та Керченської протоки.
Делегації України й Росії очолюють ті самі дипломати, що й на попередньому процесі у Гаазі - заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль та посол з особливих доручень МЗС РФ Дмітрій Лобач.
Москва оспорює юрисдикцію
Нинішні слухання мають попередній характер. На думку Росії, міжнародний арбітраж у Гаазі не має юрисдикції стосовно цієї справи. "Зрозуміло, що сутність претензій України полягає в суверенітеті Росії над Кримом і морськими зонами", - заявив Дмітрій Лобач, чиїм виступом відкрилися слухання у ППТС. "Незважаючи на те, що Росія високо оцінює цей трибунал, він не може визначити, яка держава має суверенітет над Кримом", - стверджує Лобач.
11 червня Україна, яка є стороною обвинувачення, представить свою позицію. Київ підкреслює, що це - не територіальна суперечка чи суперечка стосовно делімітації кордонів або щодо Криму. "Це - суперечка про право України в прилеглих до півострова морських зонах", - пояснюють в українському МЗС.
Однак значна частина першого, російського, дня у рамках процесу так чи інакше торкалася саме кримського питання. І на це звернула увагу Олена Зеркаль, коментуючи перебіг слухань у понеділок: "По-перше, Росія намагається поставити під сумнів український суверенітет у Криму. Ніби з процедурних мотивів Росія намагається надати хоч якоїсь ваги своїм аргументам щодо Криму. Слухаючи усі аргументи Росії, слід пам’ятати одне: Крим - це Україна".
Звинувачення на адресу Росії
Україна намагається довести, що Росія незаконно використовує природні ресурси в акваторіях Чорного й Азовського морів, наприклад видобуває на шельфі нафту й газ, виловлює рибу. Три роки українські експерти за дорученням МЗС працювали над оформленням списку порушень. Меморандум з 500 додатками було передано до суду на початку 2018 року. В Україні попередньо вже порахували суму збитків, завданих Росією, однак цифру поки не озвучували, пояснюючи це тим, що точна сума буде встановлена судом.
Серед іншого Київ звинувачує Москву в тому, що, починаючи з 2014 року, вона незаконно регулює використання надр у морських зонах України, привласнила собі Одеське газове родовище, вкрала інші родовища вуглеводнів поблизу Криму, перевезла бурову установку, яка належить Україні, з Одеського родовища без дозволу України, намагається регулювати риболовство в українських морських зонах, заблокувала транзит через Керченську протоку, побудувала міст і провела підводний кабель і газогін без дозволу України.
Привід для оптимізму Київа
Однак навіть в оптимістичному для України випадку - визнання судом своєї юрисдикції - слухання цієї справи по суті можуть розпочатися не раніше 2021 року. "Росія робить все для затягування справи. Тому вона оскаржує юрисдикцію трибуналу. (...) Мета Росії традиційна - уникнути розгляду справи по суті і відповідальності", - написала заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль у соціальній Facebook 10 червня.
Слухання в ППТС часто проходять у закритому режимі і навіть рішення нерідко залишаються конфіденційними на вимогу сторін. Цього разу на закритому характері слухань в Гаазі наполягла Росія. Журналісти і громадськість можуть почути лише одну заяву глави делегації, яка зазвичай триває близько півгодини. Саме ж засідання до вечора проходить у закритому режимі.
Примітно, що рішення міжнародних судів дають Києву привід для стриманого оптимізму. По-перше, Трибунал ООН з морського права у Гамбурзі нещодавно зобов’язав Москву негайно звільнити захоплені кораблі і заарештованих моряків. По-друге, Міжнародний суд ООН тут, у Гаазі, два роки тому ухвалив тимчасові заходи щодо Росії через порушення в Криму конвенції про боротьбу з будь-якими формами расової дискримінації. І в тому, і в іншому випадках судді приступали до розгляду в найкоротші терміни і так само оперативно ухвалювали рішення. У Києві з радістю підкреслюють той факт, що на процесі в міжнародному арбітражі у Гаазі, як і на Трибуналі ООН в Гамбурзі, головує корейський суддя Пек Чин Хюн.