Актуально
28792 перегляди
 |
«Останньою краплею», яка увірвала терпець громадян, стала реєстрація екс-голови Адміністрації президента Януковича, Андрія Клюєва і проросійського блогера Анатолія Шарія. Обидва були фізично відсутні в Україні п’ять останніх років. До того ж Клюєва не безпідставно підозрюють в організації масової екзекуції студентів на Майдані Незалежності в ніч з 30.11. на 1.12. 2013 року. Формально за цим фактом триває кримінальне провадження і можна стверджувати, що він переховується від правосуддя за межами України. Шарій наразі тут і навіть вчора промовляв на мітингу.
Велелюдне зібрання на центральному Майдані спонукало чиновників до публічності. Кожне відомство оприлюднило свою версію події.
Версія суду
Центральна виборча комісія могла відмовити у реєстрації Анатолію Шарію та Андрію Клюєву після продовження розгляду їхніх заяв на виконання рішення Верховного суду.
Про це заявив на сьогодні брифінгу голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович.
«ЦВК повинна була виконати рішення суду, продовжити розгляд цього питання... Суд сказав: зверніться до МВС, до Держприкордонслужби і так далі. А знайшовши докази про те, що ці особи (Шарій і Клюєв. - Ред.) не проживали протягом останніх п’яти років (на території України), ЦВК, на мій погляд, могла винести рішення про відмову в реєстрації», - сказав Смокович.
Він наголосив, що згідно із законодавством, ЦВК має право скасувати реєстрацію аж до голосування, якщо виявить невідповідність задекларованих даних реальності.
«І навіть якщо ЦВК знайде такі дані, що ці особи не проживали на території України, за п’ять днів до голосування, то є такий інститут виборчого законодавства, як скасування реєстрації. На сьогодні, як мені відомо, ЦВК зареєструвала зазначених осіб кандидатами у народні депутати, далі в нас іде наступний етап - етап агітації, але ЦВК в цьому відношенні далі перевіряє кандидатів. І якщо вона з тих більш як 4 тис. кандидатів, які зареєструвалися, знайде, що 100 з них не проживали протягом п’яти років на території України, то є інститут скасування реєстрації», - резюмував голова Касаційного адміністративного суду.
Тобто, за версією голови суду, у рішенні не містилося норми про обов’язковість реєстрації Клюєва, натомість була вимога продовжити процедуру. А результат міг бути будь-який.
Версія ЦВК
У Центрвиборчкомі кажуть протилежне. Мовляв, Касаційний суд прямо зобов’язав зареєструвати Клюєва.
Центральна виборча комісія зверталася із запитами до Міністерства внутрішніх справ, МЗС, поліції, прикордонників, Генпрокуратури і СБУ щодо терміну проживання ексглави АП Андрія Клюєва та блогера Анатолія Шарія в Україні, але відповідь з доказами щодо Клюєва отримала тільки від ГПУ.
Про це повідомив радник голови ЦВК Олександр Остапа у Facebook.
«Сьогодні вранці мене запитали, а чому ж ви не звернулися до органів, які могли б надати докази. А ми звернулися. При чому неодноразово. Запити надійшли в МВС, Держприкордонслужбу, МЗС, Національну поліцію, ГПУ і СБУ. І лише у питанні Клюєва ми отримали відповідь ГПУ з доказами», - зазначив він.
Водночас Остапа нагадав, що судді у своїх рішеннях по Клюєву і Шарію «знівелювали» всі надані під час рішення ЦВК докази.
Так, за його словами, Верховний суд сказав, що ні лист ГПУ, в якому зазначалося, що в межах кримінального провадження в них є обґрунтовані дані про те, що Клюєв знаходиться за кордоном, ні протокол наради ОБСЄ, де дружина Шарія розказала, що вони вже сім років живуть у Європі, ні відео самого Шарія про те, що він перебуває постійно за межами України, є недостатніми доказами.
«Таким чином, що ми маємо – Верховний суд написавши «повторно розглянути», по факту, просто констатував «зареєструвати», бо всі доказові документи, які могли б вплинути на не реєстрацію – це не підстава для відмови», - підкреслив радник голови ЦВК.
Крім того, Остапа оприлюднив фото копій рішень Верховного суду і постанову ЦВК по Клюєву і Шарію.
Отже, як зрозуміли судове рішення у ЦВК, всі докази від силових органів вважаються судом, як неналежні. Втім, ми достеменно не знаємо, які саме органи виконавчої влади надали відповіді на запит Центрвиборчкому. І яким документом можна належним чином підтвердити або спростувати факт перебування громадянина в Україні, або за її межами?
Версія МВС
Факт реєстрації Клюєва стурбував і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. «Неймовірні речі відбуваються з балотуванням громадянина Клюєва в нардепи. Нерішучість і пасивність низки державних інституцій, парадоксальність прийнятих рішень - відверто дивує!» - написав він у Facebook.
За його словами, на адресу ЦВК було оперативно направлено листа, в якому підтверджено, що пан Клюєв покинув територію України у 2014 році і станом на сьогодні, перебуває за її межами. Це також підтверджується базою даних громадян, які перетнули державний кордон України.
«Сподіваюся, що він послужить підставою для прийняття ЦВК рішення про зняття з участі у виборах Андрія Клюєва.
Демократія - це не хаос маніпуляцій недосконалими процедурами. Будемо відстоювати закон і здоровий глузд!» - наголосив Аваков.
На момент публікації рішення ЦВК про скасування реєстрації Клюєва і Шарія не оприлюднено. Отже, проблема сумнівної реєстрації кандидатами у нардепи осіб, які, відповідно закону, підпадають під обмеження такого права, залишається відкритою. Що, в свою чергу, вже ставить питання легітимності депутатського корпусу новообраного парламенту. І це, однозначно, не в інтересах громадян і нашої держави.
До теми:
