На думку Петра Недзельського, комуністична ідеологія, яку сповідує КПУ, є насильницькою, бо базується на вченні Маркса, Енгельса, Леніна — а це вчення про терор і про класове насильство. В Україні ж законодавчо заборонено реєструвати партії, які сповідують будь-які форми насильства і роздмухують релігійне, расове, міжетнічне чи будь-яке інше насильство, в тому числі класове. Окрім того, комуністична ідеологія виступає за ліквідацію приватної власності і знищення приватного власника.
Пан Петро щиро підтримує те, що робить Олег Тягнибок, але вважає цю боротьбу безперспективною з правової точки зору. Нинішніх комуністів неможливо притягти до будь-якої відповідальності за дії комуністичного режиму минулого століття.
Петро Недзельський:
- У них є чудовий правовий хід, який дозволяє їм зіскочити взагалі з теми відповідальності за злочини своїх попередників — вони кажуть, що Сталіна комуністи засудили на своєму 20 з’їзді, Хрущова засудили за часів Брежнєва, а Брежнєва — за Горбачова. Вони кажуть, що комуністи самі себе засуджували. Нинішні комуністи навіть можуть сказати, що також були жертвами сталінських репресій. Тож результату не буде, якщо ми не покажемо прямий зв’язок між комуністичною ідеологією і тими злочинами, які чинилися чи то за сталінської, чи то за брежнєвської доби.
Я ж подав в суд не на Компартію, а на Міністерство юстиції з приводу реєстрації ним Компартії. Я сужуся не з мікробами, які загрожують моєму організму, а з санепідемстанцією, яка мала б унеможливити шкоду від цих мікробів. Комуністи перелякалися і виступили третьою стороною в цьому судовому процесі. Коли мене запитали про це в суді, я сказав, що проти участі комуністів. Мені комуністи не цікаві, хто вони такі, ми знаємо — вони знищили мільйони людей. Я хочу розібратися з державною структурою, яка всупереч закону і логіці здорового глузду зареєструвала бандитську партію.
Я взяв програму і статут Компартії і прочитав там, що в практичній діляності вони керуються вченням Маркса, Енгельса, Леніна. Це — ключовий момент. Відкриваю Маніфест комуністичної партії, а там написано: “Приватний власник буде знищений”. Для комуністів корень зла є приватна власність і приватний власник. Якщо ж їх знищити, буде ліквідований корінь зла. Згадайте, як вчив Ленін: “Расстреливать, никого не спрашивать, не допускать идиотской волокиты”. Або ось, що писав Маркс (т. 6, стор. 548 Повного зібрання праць): “Когда прийдет наш час, мы не будем тероризм прикрывать лицемерными фразами”. Навіть цього вже достатньо, щоб компартію закрити. Я взяв подібні тези і їхню засадничу ідею про ліквідацію приватної власності разом з приватним власником і запитав комуністів в суді, як вони їх будуть реалізовувати в практичній діяльності.
За Конституцією України приватна власність у нас дозволена. У нас мільйони приватних власників — фермерів, бізнесменів, акціонерів, які згідно з програмою КПУ підлягають фізичному знищенню. Дивно, що наші круті бізнесмени не розуміють, що в Україні є партія, яка виступає за їхнє фізичне знищення.
— Як і коли почався цей судовий процес?
Все почалося два роки тому. Я багато разів звертався до наших народних депутатів: наприклад, до Левка Лук’яненка, до Степана Хмари та інших і казав їм, що треба забороняти Компартію, але треба забороняти її не на словах, а робити конкретні правові кроки. Я побачив, що жодний з наших політичних діячів, які є ура-патріотами (з Народного Руху і подібних партій) не читав Програму і Статут КПУ. Бо одне діло казати “Комуняку — на гілляку”, а інше — робити щось конкретне. Мені в голову прийшла думка уважно ознайомитися зі Статутом і Програмою КПУ, і я знайшов десь 30 протизаконних моментів, ключовим із яких є такий: у своїй практичній діяльності КПУ керується вченням Маркса, Енгельса, Леніна і продовжує традиції більшовицької партії, створеної Леніним.
Якщо взяти взагалі комуністичну (від слова community, комуна, громада, спільність — О.К.) ідею, то це утопічне вчення про осуспільнення форм власності, праці та всіх форм суспільного життя, як про це писали Кампанелла, Фур’є, Сен-Сімон, Оуен. Але є різні методи усуспільнення — мирний і насильницький. Так от марксизм-ленінізм з його класової боротьбою, класовою революцією, класовим терором і диктатурою пролетаріату — це насильницька форма побудови комуністичного суспільства. Я на суді казав комуністам: хочете мати комуністичну партію, виключайте з програми вчення марксизму-ленінізму. Але що це означає для Симоненка зараз — виключити з програми КПУ вчення марксизму-ленінізму? Це взяти серп і молот і провести кастрацію своєї партії. Якби комуністична партія США, яка вже, до речі, саморозпустилася, записала в своїй програмі, що в практичній діяльності вона керується вченням марксизму, то офіцери ФБР таких комуністів зразу розігнали б, а їхня партія була б заборонена.
— Зараз судовий процес триває? Коли можна очікувати його закінчення? І коли відбудеться наступне засідання?
Я подав позовну заяву і, як це не дивно за 15 років незалежності, мій позов був прийнятий до провадження. Це взагалі феноменально в правовому аспекті. Можна сказати, що я створив правовий прецедент.
—Тобто Ви як громадянин України подали цей позов?
Так, тому що КПУ з її комуністичною ідеологією загрожує багатьом конкретним людям: особисто мені, моїй дружині — вона працює на заводі “Оболонь”, який є акціонерним товариством. А акціонери — це приватні власники, які згідно з ідеологією марксизму-ленінізму про класову боротьбу і диктатуру пролетаріату підлягають фізичному знищенню як класові вороги. “Приватний власник буде знищений” — записано в Маніфесті Комуністичної партії. А Ленін казав: “Повісити, неодмінно повісити сотні багатіїв, відібрати в них все майно, призначити заручників”. Гітлер ще пішки під столом ходив, а Ленін вже призначав заручників із членів сімей оцих приватних власників. Повторюю, в нас мільйони приватних власників, які згідно з комуністичною ідеологією мають бути фізично знищені.
— А на якій стадії знаходиться судовий процес?
Судові засідання відбувалися в Печерському районному суді міста Києва. Моїм представником в суді є Левко Лук’яненко. Але суд відмовив мені в задоволенні моєї позовної заяви по причині, що буцімто своїм рішенням 2001 року Конституційний суд скасував заборону Компартії в 1993 році. Пам’ятаєте, Верховна Рада заборонила Компартію? Але це було абсолютно неправильно. По суті, звичайно, це правильно, що заборонили Компартію, але по процедурі неправильно. Тому що Верховна Рада — це законодавчий орган влади і не має права щось забороняти. Це може тільки суд. Комуністи ж за це зачепилися і виграли судовий процес, а Конституційний суд підтвердив, що Компартія України під час ГКЧП (19-21 серпня 1991 р. — О. К.) не проводила антидержавницької діяльності.
Отже, Печерський суд посилається на рішення Конституційного суду, який розглядав діяльність Компартії тільки за три дні ГКЧП на предмет того, чи проголошувала щось антидержавницьке Компартія України в ті дні. Тоді Компартія України зайняла нейтральну позицію, і українських комуністів не можна порівнювати з московськими гекачепістами. Але все це не має відношення до суті моїх позивних вимог. Конституційний суд не досліджував, чи сповідує КПУ класове насильство. Тому я подав апеляцію, і 1 грудня в Апеляційному суді буде засідання.
До речі, після попереднього судового засідання я був в ефірі «5 каналу» разом з комуністом Гмирею. В ході нашої дискусії він визнав, що я можу виграти суд. Чому я, військовий, не можу мати партію, що стоїть на позиції диктатури військових, а комуністи можуть мати партію, що стоїть на позиції диктатури пролетаріату? Я запитував Гмирю, як він поставиться до того, що ми, українські військові створимо партію українського Піночета, яка буде мати ідеологію диктатури українських військових-патріотів.
— Тобто 1 грудня буде засідання Апеляційного суду, яке може завершити цей судовий процес?
Так. І я можу виграти.
— Якщо Ви виграєте суд, то його наслідки можуть бути дуже серйозними — може бути заборонена КПУ, чи не так?
Так. Як в казці Андерсена, КПУ — це голий король перед чинним Законодавством. Якщо я виграю цей суд, то можна буде вигнати з Верховної Ради 21 комуніста. В будь-якому випадку це вплине на розстановку політичних сил.
В суді були як представники комуністів, так і представник Міністерства юстиції. Жіночка з Мінюсту захищала рішення, яке було принято Онопенком ще за часів Кравчука. Це все рівно, якби зараз працівники Адміністрації Президента Ющенка захищали рішення, які приймалися працівниками Адміністрації Президента Кучми.
— До речі, коли було останнє судове засідання?
У кінці серпня. А наступне призначили аж через три з лишнім місяці. В нинішній ситуації політичної нестабільності судді бояться приймати таке рішення.
Інтерв'ю підготувала Олена Каганець.
Коротка інформаційна довідка:
У 1990 р. Петро Недзельський був виключений з лав радянської Армії за антикомуністичну діяльність, оскільки був членом таких антикомуністичних організацій, як Українська Гельсинська Спілка і Українська Республіканська партія. В 1993 році був запрошений працювати в Міністерство оборони України тодішнім міністром оборони Костянтином Морозовим, який, фактично, поновив його в Збройних Силах України. Він був першим українським офіцером, якого українська діаспора нагородила за антикомуністичну діяльність срібним хрестом.
В 1993 році Василь Онопенко був виконуючим обов’язки міністра юстиції. За неофіційними даними, він став міністром за домовленістю з комуністами. Тобто вони за нього проголосували в обмін на те, що він прийняв рішення про реєстрацію КПУ.