Актуально
30876 переглядів
 |
10 секунд на читання
В інтерв’ю Контрактам Анатолій Брезвін розповів про те, що
1) спілкується з власниками ФПГ за допомогою батога і пряника
2) у нього не виникає запитань до Рината Ахметова
3) чиновники-фантоми вимагають плату за відшкодування ПДВ
4) податкова міліція займатиметься щонайбільше двадцятьма фірмами
Платежі на замовлення
— Чому вас бояться підлеглі?
— Я вважаю себе досить толерантною людиною. Конкретизуйте, будь-ласка, запитання.
— Після вашого призначення на посаду голови податкової керівник ДПА Донецької області навіть не приїхав до Києва на колегію, а просто відправив факсом заяву про звільнення за власним бажанням. Чому?
— Напевно, ця людина зрозуміла, що ми прийшли з конкретним планом дій і їй, щоб його виконати, доведеться працювати. Ніхто не тиснув на керівника ДПА Донецької області. Вочевидь, він не знайшов у собі сил виконувати складні завдання і тому прийняв таке рішення.
Я відповідну заяву підписав і не шкодую про це.
— До формування уряду Януковича в держави були проблеми з виконанням бюджету через те, що східноукраїнські експортери притримували доходи за кордоном і оптимізували платежі. Чому одні чиновники можуть домовитися з великим бізнесом, а інші — ні?
— Проблема пошуку порозуміння з великим бізнесом існує. Якщо влада декларує, що хоче знайти спільну мову з платниками податків, то треба не просто говорити про це, а переходити до конкретних дій — сідати за стіл переговорів і домовлятися. Зокрема, разом розглядати і приймати фінплани, закладаючи відповідні надходження до держбюджету. Якщо ж великий бізнес відмовляється від пошуку консенсусу або ухиляється від сплати податків, то податкова може коригувати його поведінку. У ДПА є і пряник, і батіг, аби виконати покладені на неї завдання.
— Які пряники використовує податкова, щоб заохотити бізнес до співпраці? Обіцяє своєчасно відшкодовувати ПДВ?
— Ми, зокрема, дали зрозуміти платникам, що володіємо об’єктивною інформацією про схеми оптимізації, які вони використовують, і запропонували їм вийти на необхідні обсяги податкових платежів. До нас прислухалися, при цьому — я підкреслюю — ми нікого ні в чому не звинувачували. Вкрай важливо вміти професійно довести платникам, які заблукали, що соціальну функцію мають виконувати не лише їхні конкуренти, а й вони самі.
— З ким і про які суми податкових платежів ви домовлялися?
— Можу сказати лише загалом: незважаючи на те що за підсумками серпня 2006 року ми орієнтувалися на невиконання планів за основними податками і зборами в загальному обсязі 1,5 млрд грн, нам вдалося зібрати понад 7 млрд грн надходжень. План за вересень ми також виконали, але ще існує зобов’язання ДПАУ залучити до держбюджету 6 млрд грн боргу, який, за нашими розрахунками, досі не перераховано. Таким чином, не всі бюджетні проблеми вирішено, але протягом наступних трьох місяців ми докладемо максимум зусиль, щоб виконати річний план надходжень. Завдяки кому? Оприлюднимо прізвища керівників кращих підприємств-платників за підсумками року.
— Хто саме обговорює з великими платниками показники надходжень до бюджету?
— До зауважень рядових інспекторів великий бізнес зазвичай не завжди прислухається. Особливо якщо говорити про держмонополістів. У разі необхідності ДПА України на рівні керівництва співпрацює безпосередньо з власниками ФПГ.
— Чи означає це, що ви можете будь-коли призначити зустріч, наприклад, народному депутату Ринату Ахметову?
— А хіба наша зустріч вас здивує? Жодних питань особисто до нього у нас не виникає.
— То, може, краще оприлюднювати за підсумками року прізвища кращих власників, а не директорів компаній-платників?
— (Сміється). Прізвища власників ФПГ і без наших публікацій усім добре відомі. Але податкова не має звертати уваги на те, хто стоїть за тим чи іншим підприємством. Ми не повинні комплексувати і вдавати, що не володіємо інформацією щодо реальних прибутків тієї чи іншої фінансово-промислової групи. Схеми оптимізації також добре відомі. Великий бізнес має домовлятися з державою, точніше, ми повинні будувати партнерські відносини.
Анонімні здирники
— До вас вже зверталися народні депутати з проханням про відшкодування ПДВ окремим підприємствам? Наприклад, пан Чечетов (був помічений у приймальні Брезвіна. — Ред.) розповідав, що свого часу активно обговорював цю тему з Миколою Азаровим.
— Попри галас щодо начебто вибіркового відшкодування ПДВ, ми обстоюватимемо свою позицію — гроші з держбюджету отримають лише сумлінні платники. Я — досвідчений фахівець, і тиснути на мене безперспективно. Це мають зрозуміти і депутати, і чиновники президентського Секретаріату, і всі інші. А Чечетов, за моєю інформацією, свого часу обговорював з Азаровим питання, пов’язані з відшкодуванням ПДВ держпідприємствам. Це цілком природно, адже Чечетов тоді очолював Фонд держмайна, і їхні розмови не мали нічого спільного з проблемою корупції при поверненні ПДВ.
— Хіба президентське оточення тисне на вас з метою забезпечити відшкодування ПДВ певним структурам?
— Я не готовий говорити на цю тему докладно, але можу сказати, що певний тиск на нас є. Зокрема, в інформаційній площині. З цього приводу я нещодавно зустрічався з представниками Європейської бізнес-асоціації та Асоціації платників податків. Вони були дуже схвильовані через те, що до офісів їхніх членів начебто надходять анонімні дзвінки, — люди, називаючись податківцями, вимагають від директорів певні відсотки за своєчасне відшкодування ПДВ у повному обсязі. Я розцінюю такі дзвінки як відверту провокацію проти податкової служби.
— У законопроекті про держбюджет-2007 передбачається запровадити механізм, згідно з яким платники ПДВ будуть зобов’язані надавати податковій не лише звітність, а й розшифровки руху коштів у розрізі контрагентів. Які гарантії, що під гаслами боротьби з відшкодуванням фіктивного ПДВ підприємцям не нав’яжуть дороге програмне забезпечення чи послуги податківців з оформлення розшифровок?
— Ви цілком слушно підкреслили основну ідею цієї ініціативи — боротьба з відшкодуванням фіктивного ПДВ. У прозорому порядку подання звітності зацікавлені не тільки ми, а й платники — запропонований механізм дозволить звільнити їх від безкінечних перевірок під час вирішення питання про відшкодування ПДВ. І Асоціація платників податків, і керівники великих організацій підтримали цю урядову ініціативу. Імплементація відповідної норми дасть можливість протягом короткого проміжку часу з’ясувати, на яких ділянках відбувається ухилення від сплати ПДВ і хто вимагає від держави незаконного відшкодування. Крім того, нововведення стримає платників від спокуси щось приховувати.
— Хто платитиме за новий інструмент державного контролю?
— Я докладу максимум зусиль, щоб відповідний механізм працював на базі державного фінансування.
— Ви наполягаєте на тому, що в 2007 році розмір податкового кредиту з ПДВ має визначатися, виходячи не з договірної, а зі звичайної ціни товару чи послуги. Не боїтеся, що навіть податкові інспектори будуть шоковані цим, адже об’єктивно неможливо визначити звичайні ціни на всю номенклатуру товарів?
— Ми й не ставимо перед собою такої мети. Ідея викликана необхідністю ліквідувати низку глобальних оптимізаційних схем. Ми чудово розуміємо, що коливання звичайної ціни в межах 5-10% — нормальне явище.
І я готовий пообіцяти, що податкова не тиснутиме на платників ПДВ, чий податковий кредит буде сформований з незначним відхиленням. Але ж решта — від лукавого, і ми не можемо не звертати на це увагу.
Умільці спецзон
— Чи буде ліквідовано податкову міліцію?
— Податкова міліція є унікальним інструментом, дія якого безпосередньо залежить від того, хто його використовує. Якщо йдеться про виконання замовлень і біганину по підприємствах, то я можу чітко сказати: «маски-шоу» не буде. На моє переконання, податкова міліція має займатися не більш ніж двома десятками структур у межах відповідних кримінальних справ. Зрозуміло, що законодавче поле України не сприяє розвитку бізнесу, і в умовах, які склалися, більшість компаній змушені працювати на межі фолу. Відповідно порушення кримінальних справ не є самоціллю. Податкова міліція, зокрема, зосередиться на серйозних порушеннях.
— Тобто на порушеннях, які визначені статтями 209 і 212 Кримінального кодексу?
— Зрозумійте мене правильно: ми усвідомлюємо, що поле для зловживань звузиться лише після проведення податкової реформи. Лише тоді бізнесмени уникатимуть тіньових схем, а необхідність утримувати великий апарат податкової міліції відпаде. І тільки після цього можна буде говорити про те, що замість податкової міліції кілька десятків фахівців мають контролювати фінансові потоки в державі. Але ж до цього потрібно дійти еволюційним шляхом, ламати — не будувати.
— Які бюджетні наслідки матиме вибіркова реінкарнація ВЕЗ і ТПР?
— Ми зробимо все від нас залежне, щоб ВЕЗ і ТПР працювали прозоро і ефективно, як, наприклад, у країнах Балтії або Польщі. Я мав відповідну розмову з першим віце-прем’єром і міністром фінансів Миколою Азаровим і згодний з тим, що від нас залежить адекватність використання такого механізму залучення інвестицій, як спеціальні економічні зони. Власне, ДПА України і підготувала відповідні бюджетні пропозиції. Загалом діятимемо таким чином: приймемо закон, протягом трьох місяців подивимося, як він працює, якщо дірки в митному кордоні України закрити не вдасться, відкоригуємо законодавство ще раз. Лише тоді економіка піде вгору. Зараз створені всі передумови, щоб граблі, на які держава весь час наступає у випадку з ВЕЗ-ТПР, вдалося обійти. Ми чітко виписали фіскальну складову роботи спеціальних економічних зон, а Мінекономіки визначить механізми реалізації інвестиційних проектів і зможе проконтролювати їх виконання.
— Хіба не зрозуміло, що граблі, на які весь час наступає держава у випадку зі спецзонами, закладені в рамковий закон, норми якого дозволяють легко оскаржити в суді будь-які законодавчі зміни, що звужують права інвесторів?
— Ви абсолютно праві. У межах ВЕЗ і ТПР працює безліч «умільців», які користуються недосконалістю чинного законодавства. Я не тішуся ілюзією і чудово розумію, що наші ініціативи щодо спеціальних економічних зон, напевно, також оскаржуватимуть в судах. Але, наскільки мені відомо, уряд готує законопроект, який унеможливить цю практику, — ініціативи щодо ВЕЗ і ТПР не обмежуються законом про держбюджет.
Паралелізм системи
— Напередодні бюджетних слухань у парламенті уряд традиційно ініціював ліквідацію спрощеної системи оподаткування. Чи є логіка в діях держави, що, з одного боку, нарікає на нецільове використання спрощеної системи, а з іншого — сама ж провокує використання оптимізаційних схем відновленням ВЕЗ і ТПР?
— По-перше, я б не перебільшував реального впливу на економіку вилучення з відповідних законів норм про пільги суб’єктів спецзон урядом Тимошенко — ви ж самі говорили про те, що схеми оптимізації і потоки неконтрольованого імпорту відновили на підставі судових рішень. А по-друге, Україна — чи не єдина держава у світі, яка має дві системи оподаткування: спрощену і загальну. Зараз, коли зростають показники ВВП і доходів громадян, ми повинні гармонізувати податкове законодавство.
Логіка наших дій така: ми маємо дбати про розвиток депресивних регіонів, збільшення рівня зайнятості, залучення інвестицій і розвиток виробництва, щоб отримати на цій базі зростання ВВП, а згодом і збільшення податкових надходжень.
З урахуванням цього ми говоримо, що ВЕЗ необхідні. Далі — шляхом прийняття Податкового кодексу та уніфікації податкових норм ми маємо створити однакові умови роботи для всіх суб’єктів і значною мірою легалізувати фінансові потоки, що знову ж таки призведе до зростання бюджетних надходжень. Якщо ми підемо на зниження ставок і коригування методів оподаткування, то необхідність у спрощеній системі автоматично відпаде.
— Податковий кодекс бізнесменам обіцяють не перший рік. Що заважає спочатку реформувати систему загалом, а потім ліквідувати її спрощену складову?
— Думаю, що ці процеси мають відбуватися паралельно. Можливість реформувати податкову систему в нас є. 2007-й буде роком стабілізації економіки та бюджетної сфери. У 2008 році, сподіваюся, буде прийнято ключові акти (більшу частину Податкового кодексу вже зверстано), щоб з 1 січня 2009-го всі перейшли на рівні умови оподаткування. Але зараз вкрай важливо зробити перші кроки назустріч бізнесу, аби налагодити психологічне порозуміння.
— Навіть часткова ліквідація спрощеної системи оподаткування — не найкращий спосіб для порозуміння з бізнесом. Чи підтримає ВР урядові ініціативи?
— Усі хочуть бути добрими і хорошими. Зараз триває дуже гостра дискусія щодо спрощеної системи оподаткування. Обговорюються різні варіанти. Важко прогнозувати, на якому з них уряд зупиниться остаточно і чи буде цей варіант підтриманий ВР. Мені здається, що коли ми законодавчо зафіксуємо основні параметри Податкового кодексу, то навіть у палких прихильників спрощеної системи не буде застережень стосовно її ліквідації.
— Які варіанти змін спрощеної системи найактивніше обговорюються зараз?
— Ще раз підкреслюю: є різні думки і підходи до реформування. Одні пропонують залишити абсолютно без змін складову спрощеної системи, яка торкається фізосіб, і дещо скоригувати для юросіб. Інші — запровадити чіткий перелік напрямів діяльності, на які поширюватиметься спрощена система оподаткування.
— Можете оприлюднити цей перелік?
— Досвід показує, що коли з’являються варіанти якоїсь ініціативи, то вона так і залишається невтіленою в життя.
Свобода і співбесіда
— Чи є керівництво ДПА України незалежним від Мінфіну, зокрема від Миколи Азарова?
— У моєму розумінні ступінь свободи керівника визначається його можливістю приймати самостійні кадрові рішення, насамперед щодо своїх заступників і на регіональному рівні. Я ніколи не обійняв би цю посаду, не маючи можливості вибудувати системну роботу податкової. Відразу після призначення на мене обрушився шквал письмових рекомендацій губернаторів і депутатів щодо кадрової політики. Я до рекомендацій прислухаюся, але рішення приймаю самостійно.
— Кажуть, що ваш заступник Кайзерман, який працював у ДПА Донецької області і свого часу ініціював запровадження ПДВ-рахунків, є креатурою Рината Ахметова. Це правда?
— Мені про це нічого не відомо. Вадим Кайзерман працює в податковій вже понад 16 років, має величезний досвід і добре знає свою справу, хоча й не працював на центральному рівні до призначення на посаду мого заступника. Загалом, призначаючи заступників, я передусім намагався створити умови для кваліфікованої співпраці з урядом, Секретаріатом президента і бізнесом. Я знаю, що роблю, адже не без моєї участі податкові платежі столиці (яка є політично неоднозначним містом) було збільшено до 132% плану. Зверніть увагу: бізнес у Києві з року в рік збільшував податкові платежі без істерики і криків про політичне переслідування.
— Чим ви займалися, коли пішли з посади голови ДПА м. Києва?
— Вів політичну діяльність, працював депутатом у Київраді, очолював Асоціацію юристів та страховиків, воював у суді, доводячи незаконність рішення про моє звільнення.
— Судова тяганина і місце у блоці Литвина на останніх виборах до ВР, напевно, потребували грошей. Звідки вони у безробітного чиновника?
— У мене немає бізнесу. Я — професійний юрист та економіст і можу будь-кому компетентно розповісти, які норми було порушено в тій чи іншій ситуації. Тож грошей на адвокатів я не витрачав, а мій досвід виявився перепусткою до блоку Литвина.
— Чи не Литвин лобіював ваше призначення на посаду голови ДПА України?
— Ні. Хоча я підтримую з Володимиром Михайловичем дружні стосунки, як і з багатьма іншими політиками. Поділ на лівих і правих для мене не має значення. Кожній людині, яка зверталася до мене зі своїми проблемами, я намагався відповісти компетентно, не зважаючи на її політичні уподобання. Ми маємо співпрацювати з бізнесом, бути для нього помічником і консультантом, решту треба забути. Інакше нічого конструктивного не вийде.
— Окрім вас на посаду голови ДПА України претендував Федір Ярошенко (креатура Азарова). Чи не було ваше призначення компромісом між прем’єром і президентом?
— Робити такі висновки — це ваша робота. Можу лише сказати, що перед призначенням мене запросили на співбесіду до прем’єр-міністра. Зустріч тривала хвилин п’ятдесят, ми обговорили низку кадрових питань і решту позицій, які мене цікавили. Після цього вийшла постанова Кабміну про моє призначення.
— Чому на стіні у вашому кабінеті немає фото ані Ющенка, ані Януковича? Вичікуєте, хто переможе в ході завершення конституційної реформи?
— (Сміється). Коли я обійняв посаду голови ДПА України, фото ні президента, ні прем’єра на стіні не було.
Кар’єра податківця
10 серпня 2006 р. — голова ДПА України
Вересень 2005 р. — депутат Київради
2005 р. — голова ДПА м. Києва
1998 р. — заступник голови ДПА України, голова ДПА м. Києва
1997 р. — голова ДПА м. Києва
1996 р. — в. о. голови ДПА м. Києва
1990 р. — начальник ДПІ Мінського району м. Києва
1987 р. — завідуючий фінансовим відділом Мінської райради м. Києва
1984 р. — заступник завідуючого, начальник інспекції державних доходів фінансового відділу Подільського райвиконкому м. Києва
1981 р. — закінчив Київський інститут народного господарства, старший економіст фінансового відділу Київського міськвиконкому
1977 р. — слухач підготовчого відділення (згодом — студент) Київського інституту народного господарства
Листопад 1974 р. — служба в ЗС СРСР
Вересень 1974 р. — робітник Голобського бурякопункту Володимир-Волинського цукрозаводу
1973 р. — робітник Голобського плодоконсервного заводу
8 січня 1956 р. — народився в селищі Голоби (Ковельський р-н, Волинська обл.)
До теми:
