![]() |
Щоб зрозуміти це, варто коротко пригадати передісторію газового питання, яке до цих пір так і не має ніякого конкретного варіанту рішення між Україною і Росією. Навіть у перспективі.
Спочатку було оскаженіле популістське промивання мізків виборців Януковічем і його командою під час парламентської виборчої кампанії з приводу того, що, мовляв, тільки їхня банда проФФесіоналів (або “проФФесіональна банда” - це кому як зручніше) дорветься до влади, то всі газові питання будуть вирішені на благо народу України і її економіки. Врешті-решт так і трапилося – Віктор Федорович з подільниками осідлав всі промислово-економічні керівні крісла в країні. Але з газом вийшла заминка. Росія аж ніяк не захотіла сідати й домовлятися з януковичами про ту ціну на газ, про яку брехали електорату. Причин тут було декілька, але основними виявилися дві: по-перше, Януковичу для того, щоб стати прем'єром, довелося погодитися на підписання ющенківського Універсалу, який ні духом, ні буквою не укладається в імперські геополітичні устремління Росії; а, по-друге, з боку Путіна спрацювало природне відношення до такої «команди професійних зрадників Батьківщини» – а куди ви тепер подінетеся з підводного човна?...
Це і зумовило довгий тужний процес газових переговорів, в якому була і метушлива їзда міністра паливенерго Бойко до Москви, Ашгабат і назад, і все безрезультатно, була й курортна зустріч Януковича з Путіном в Сочі, де Володимир Володимирович, у сутінках, ледве зумів відрізнити Віктора Федоровича від дуба “стоєросового”. Та багато чого було. Не було тільки конкретного результату. Тобто ціни на газ на осяжне майбутнє. Хоч б на 2007 рік.
А зима насувалася все невідворотніше, оглушивши першу половину жовтня «несподіваними» приморозками й тотальним зривом початку опалювального сезону. І це, не дивлячись на те, що крупно-рогата коаліція під керівництвом Партії регіонів героїчно зуміла відмінити своє рішення на подолання ними президентського вето на заборону підвищувати комунальні тарифи. Тарифи нові з'явилися, а нової ціни на газ у Кабміну Януковича як не було, так і не з’явилося. Тому альтернатива намалювалася досить проста – хоч газом топи, хоч сам топися.
І тоді знову, як м'ячик від пінг-понгу, став мотатися між Москвою і Києвом міністр Бойко. Ця «дипломатія пінг-понгу» була настільки стрімкою й хаотичною, що навіть МЗС України висловив подив з приводу своєї непоінформованості міжнародними переміщеннями високого державного чиновника. На що Бойко тільки і зумів невиразно огризнутися, щоб, мовляв, не політизували його візити.
Втім, ніхто й не політизував. Але всі чекали, чим же все це закінчиться. А, судячи по масових щоденних прес-релізах прес-служби Мінпаливенерго, все складається як найкраще. І ось-ось повинно закінчитися взагалі чудово.
Але інформація, що просочується, у людей обізнаних, почала викликати занепокоєння. Ще в першій половині жовтня в компетентних кругах пішли чутки, що газове питання Росія щільно пов'язує з деякими політичними аспектами. Що само по собі, в рівноправних економічних взаєминах, неприйнятно в принципі. Потім з'явилася інформація, що Кабмін Януковича, в особі самого прем'єра і профільного віце-прем'єра Клюєва, дали принципову згоду на можливе обговорення політичної складової газових переговорів. Тоді ж, за наявною інформацією, був узгоджений й список політичних інтересів Росії, які абсолютно не йшли врозріз з програмними установками Януковича і його партії, які й привели їх на перше місце, за підсумками парламентських виборів. Логіка такого компромісу була проста – виконання політичних умов Росії можна й потрібно було підносити не як поступку північному сусідові, але виключно, як виконання передвиборчих обіцянок.
Але все ж, цю постановку питання потрібно було «провентилювати» в самій Україні, щоб уникнути несподіванок. Першим наслідком цього стало те, що прем'єр-міністр Росії Михайло Фрадков несподівано, без пояснення причин, в п'ятницю, 13 жовтня переніс свій візит до Києва, який повинен був відбутися в понеділок-вівторок 16-17 жовтня. А саме в рамках цього візиту повинні були пройти міжурядові переговори по газу.
Втім, тоді ніхто не придав великого значення перенесенню термінів . Адже, нова дата визначалася на 23-24 жовтня (ті ж два дні – понеділок-вівторок).