Актуально
16035 переглядів
 |
Як починати новий навчальний рік у школах після кількамісячного карантину, який запровадили ще навесні, в Україні точно не знає ніхто. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль запевняє, що 1 вересня школярі вчитимуться, як зазвичай. Але багато батьків щоранку переглядають статистику захворювань на COVID-19 і сподіваються, що їхній регіон не потрапить у "червону" зонупоширення епідемії, а діти таки підуть до школи. Вчителі, втомившись від вимушеного сидіння вдома від березня, хочуть якнайшвидше вийти на роботу, але все ж таки проходять про всяк випадок онлайн-курси з організації дистанційної освіти. А директори шкіл активно запасаються безконтактними термометрами, медичними масками, санітайзерами та ламають голову, як розвести учнів, аби на перервах вони не перетиналися між собою.
Рекомендації МОЗ та "червоні" зони
Адже саме це рекомендували навчальним закладам і міністерство освіти та науки України (МОН), і міністерство охорони здоров’я (МОЗ). За словами головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка, керівникам шкіл МОЗ пропонує розробити різні маршрути для учнів, аби унеможливити їхнє скупчення, змістити початок уроків для різних вікових груп, відкрити аварійні виходи, передбачити навчання у дві зміни для того, щоб унеможливити занесення вірусу до навчального закладу.
"На перервах діти мають бути у масках. А вчителі у масці повинні бути й на уроці", - сказав Ляшко, виступаючи під час серпневої онлайн-конференції для медпрацівників. Утім, зважаючи на велику кількість нарікань від освітян та батьків, МОЗ таки переглянуло свої рекомендації для шкіл. Оновлення передбачають, що для учнів 1-4 класів вхід до закладу та пересування приміщеннями школи можливі без маски. А в регіонах із "помаранчевим" рівнем епідемічної небезпеки педагогам під час занять рекомендується використовувати захисні щитки, аби діти бачили емоції вчителя. Всюди у школах мають стояти санітайзери чи рідке мило, а також паперові рушники.
Якщо захворіє вчитель?
"Температурний скринінг буде в основному для дорослих", - сказав далі Ляшко. Він пояснив це тим, що, за статистикою, з 94 тисяч хворих на COVID-19 в Україні лише сім відсотків - це діти від 0 до 19 років. "Ми рекомендуємо не допускати до роботи працівників освітнього закладу з температурою понад 37,2 градуса", - сказав Ляшко.
Перед початком занять педагоги мають опитувати учнів про їхнє самопочуття та наявність симптомів COVID-19. Якщо в учня буде підтверджено зараження коронавірусом, то всі його однокласники муситимуть піти на самоізоляцію. Що робити в разі, якщо на COVID-19 захворіє учитель, який проводив уроки в різних класах, у рекомендаціях ані МОЗ, ані МОН не прописано.
"Хотіли купити одяг у школу, але зупинились на піжамах… Вона знову буде актуальна. Адже за таких умов дистанційне навчання у нас буде вже з жовтня. Бо якщо у класі 40 дітей і один захворів, то інфікуються всі. А якщо вчитель, який ходить по всіх класах, то цей навчальний рік знову діти будуть всидіти вдома", - нарікає у батьківському чаті Ірина Матвієвська, мама школярки однієї з київських шкіл.
Головний санітарний лікар України наголошує, що подібні рекомендації з організації освітнього процесу в умовах карантину є і в інших країнах, адже вони розроблені на основі рекомендацій ВООЗ та ЮНІСЕФ. Вони актуальні лише за умов, що регіон чи населений пункт не знаходиться у "червоній" зоні поширення епідемії COVID-19.
За умовами адаптивного карантину, який впровадив український уряд, українські регіони за кількістю хворих на коронавірус діляться на чотири зони: зелену, жовту, оранжеву і червону. Якщо регіон знаходиться у "червоній" зоні, то освітні заклади там не відкриватимуться для навчання. У всіх інших зонах навчальні заклади працюватимуть, але з певними обмеженнями і за встановленими правилами. Рішення про відкриття шкіл "червоної" зони переглядатимуть не раніше, аніж через 14 днів з моменту оголошення регіону "червоною" зоною.
Місцева влада подбала, але…
Усі турботи про забезпечення шкіл засобами індивідуального захисту, дезінфекторами, термометрами та інформаційною літературою МОН переклало на органи місцевого самоврядування.
При цьому в МОН уникають відповіді на запитання, що робити школам, яких місцева не забезпечила необхідними антисептиками та миючими засобами. "Кожна школа має засновника. Засновник - це орган місцевого самоврядування. Тому відповідальність за забезпечення шкіл на своїй території повністю несе місцева влада. Саме з них питатимуть контролюючі органи, якщо будуть порушення карантинних правил. Міністерство до цього відношення немає", - повідомили DW у пресслужбі МОН.
За розрахунками міністерства, на 2021 рік мінімальне забезпечення шкіл антисептиками, масками і дезінфекторами обійдеться у понад 26 мільярдів гривень. Цю суму, як пояснили DW в міністерстві, мають виділити з Фонду COVID-19, після чого МОН через субвенції розподілить гроші між органами місцевого самоврядування у регіонах, де є проблеми з забезпеченням шкіл.
У Києві проблем із фінансуванням немає, але є інша проблема - переповненість класів. "Місто виділило 33 мільйони гривень в цих умовах коронавірусу. Якщо буде підніматися кількість захворювань у деяких школах, нами розроблений поетапний план, що ми будемо робити за таких умов", - заявив міський голова Києва Віталій Кличко.
Директори київських шкіл підтверджують, що готові виконувати рекомендації МОЗ щодо температурного скринінгу, ретельного прибирання та дезінфекції приміщень. "Так, місцева влада Києва все закупила. У нас є все необхідне, для того, аби прийняти дітей 1 вересня", - сказав DW директор Київської інженерної гімназії Дмитро Рудей.
Начебто все гаразд, якби не одне "але". Ця школа знаходиться в одному з найбільш густонаселеному мікрорайоні столиці, де в одному класі навчається до 40 дітей і бракує вільних місць для розділення дітей на потоки. Як бути з виконанням цієї рекомендації, у цьому мікрорайоні міська влада ще не вирішила. "Ми не виключаємо, що будемо переходити на дві зміни, хворих дітей ізолювати, але навчальний процес не повинен зупинятись", - вважає Віталій Кличко.
Запитання без відповідей
У МОН вимагають від директорів шкіл розробити та затвердити на педраді тимчасовий порядок організації навчального року, враховуючи індивідуальні особливості школи, при цьому не перетворювати школи у "стерильні лікарні", де учням все заборонятимуть. У Львові про це вже не один тиждень думає директор ліцею "Львівський" Андрій Закалюк. Він зазначає, що особливості його школи дозволяють на перервах розвести класи. Можна тимчасово проводити деякі уроки на природі, адже ліцей знаходиться неподалік парку.
Однак проконтролювати, аби всі діти носили маски під час перерв, на його думку, педагогам не під силу. "Можна багато що прописати в Києві і розіслати до виконання, але як це реалізувати на практиці? Як другокласника проконтролювати, аби він був на перерві в масці, не губив її, не піднімав з підлоги?" - запитує Андрій Закалюк.
Він вже думає над розкладом для того, аби уроки починалися для різних класів у різний час. Утім, поки із цим також складно. "Як скласти графік роботи вчителів, аби один вчитель-предметник зміг встигнути у різні класи? Як довго має залишатись у школі вчитель, якщо в нього перший і останній урок? І головне, як і хто оплачуватиме роботу вчителів у дві зміни?" - запитує директор ліцею "Львівський". Відповідей на ці запитання, за його словами, поки що немає ні в районних, ні у львівському міському відділі освіти, ні в МОН.
Закалюк розповів, що поки що його школа намагається налагодити співпрацю з батьками, аби вони були відповідальними і не приводили в навчальний заклад дітей з ознаками хвороби, самостійно розповіли дітям про культуру поведінки та особливості гігієни в умовах адаптивного карантину.
Тим часом про всяк випадок усі вчителі ліцею "Львівський" пройшли курси з ефективного впровадження дистанційного навчання під час карантину, а в школі провели інтернет, аби вчителі могли проводити онлайн-уроки, якщо Львівщина потрапить до "червоної" зони.
Публiкацiї за темою «Світ про Україну»:
