Актуально
26264 перегляди
 |
"Адаптивний карантин", "зонування регіонів", "карантин вихідного дня", "година для літніх людей" - український уряд гарячково шукає можливості зупинити стрімке поширення коронавірусної хвороби. Але поки що пандемія міцно тримає Україну в своїх лещатах. За офіційними даними, станом на 19 листопада в країні виявлено понад 13 350 нових випадків заражень коронавірусом. Зростає і кількість смертей від COVID-19. Загалом від початку пандемії в Україні померло вже понад 10 300 людей, інфікованих SARS-CoV-2. Система виявлення контактів хворих, судячи з усього, не працює.
Українська система охорони здоров’я тріщить по швах. За даними міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, з 27 тисяч лікарняних ліжок, виділених для госпіталізації хворих на COVID-19, нині зайнято 19 тисяч. Кількість госпіталізованих щодня зростає на півтори тисячі. "Всі ці ліжкомісця лише теоретичні. Вони живуть тільки у статистиці МОЗ. Якщо дивитися загалом по Україні, то наче резерв ще є, але на практиці в деяких регіонах у лікарнях взагалі вже немає вільних ліжок, хворих немає куди класти", - каже директор Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки, колишній заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтанюк.
Колапс системи охорони здоров’я не за горами
Перезавантаження лікарень пов’язано також з тим, що в українців нині панічні настрої і за перших ознак COVID-19, навіть якщо хвороба протікає у легкій чи середній формі, люди намагаються потрапити в лікарню.
За правилами МОЗ, консультувати хворих з коронавірусною інфекцією в дистанційному режимі впродовж усієї хвороби мають сімейні лікарі. Також сімейні лікарні мають вчасно направляти хворого до лікарні, якщо його стан серйозно погіршується. Але, як часто можна почути, вони не справляються з великою кількістю пацієнтів і можуть відправити до лікарні навіть людину з легкими симптомами, аби уникнути відповідальності за перебіг хвороби у своїх пацієнтів. Важко хворих на COVID-19 натомість іноді немає де розмістити. Колишній заступник міністра охорони здоров’я не виключає, що за такого розвитку вже в першій половині грудня може виникнути серйозний дефіцит вільних місць у лікарнях.
Лунають пропозиції також скорегувати протоколи лікування для тих, хто хворіє на COVID-19 у легкій чи середній формі. Як пояснив у розмові з DW екскерівник Центру громадського здоров’я МОЗ України, експерт з питань охорони здоров’я Володимир Курпіта, зараз всіх пацієнтів з коронавірусною інфекцією лікують за протоколам, розрахованими на важкохворих. А це означає, що людині прописують цілий набір медикаментів, включно з антибіотиками. Корегування протоколу лікування позбавить більшості пацієнтів від надмірної кількості ліків та таким чином зменшить паніку серед людей, які за перших ознак зараження коронавірусом їдуть у лікарню, вважає Курпіта.
Про те, що медична система України от-от може дати збій визнає і сам міністр охорони здоров’я Максим Степанов. "Вірус продовжує нас випробовувати. Нам дійсно дуже важко, навантаження на медичну систему тільки зростає. Зараз, як ніколи, важливо боротися з ним, зокрема і протиепідемічними заходами. Зараз, виходячи з цифр, поки що ми йому програємо", - сказав Степанов. Міністр вважає, що нині важливо зменшити навантаження на медичну систему і не допустити її колапсу. Це, за словами Степанова, можливо лише при дотриманні протиепідемічних обмежень, у тому числі й карантину вихідного дня.
М’який карантин уже не допоможе
"Коли у ванній прорвало трубу і потоком тече вода, то треба хоч якось спочатку перекрити трубу. У нас же уряд зараз замість цього вичерпує воду", - порівнює Курпіта. Він та інші експерти, з якими спілкувалась DW, вважають, що нині в Україні ситуація з поширенням коронавірусу вже вийшла з-під контролю, а карантин вихідного дня, навколо якого точиться стільки дискусій, є, на їхню думку, запізнілим заходом із сумнівним ефектом. З середини листопада в Україні по суботах і неділях працюють тільки продовольчі крамниці, аптеки, транспорт і заправки. Ресторани й кафе можуть торгувати тільки на виніс. Але дійсність виглядає наступним чином: окремі заклади на вихідних працюють попри заборону, місцева влада низки регіонів взагалі ігнорує ці карантинні обмеження.
Центр економіки охорони здоров’я Київської школи економіки ще три тижні тому рекомендував уряду вводити полегшений національний локдаун без різних зон для регіонів, з обмеженнями на кількість контактів для одної особи.
Пропонувалось тимчасово заборонити будь-які масові зібрання, закрити місця масового перебування людей такі, як спортзали, ресторани та бари. Пропонувалось виплатити компенсації їхнім власникам та працівникам, але натомість не закривати школи, не зупиняти торгівлю, транспорт та більшість бізнесів. "Але тепер усі ці м’які обмеження вже не мають сенсу. Призупинити поширення коронавірусу можна лише повним національним локдауном. Чим далі ми тягнутимемо, тим більш жорсткі карантинні обмеження доведеться вводити, тим більше втрат буде для бізнесу", - констатує колишній заступник міністра охорони здоров’я України Ковтанюк.
Подібної думки дотримується й доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. Щупика Федір Лапій. Він вважає, що сповільнити поширення коронавірусу можна лише за допомогою максимального призупинення контактів серед людей на якийсь час. "Уряд мав час попередити масове зараження, підготувати систему, адже про гостру осінню фазу епідемії епідеміологи попереджали ще влітку. Ще влітку потрібно було вводити суворі обмеження, але влада загравала з людьми перед виборами. Тому тепер - тільки загальний карантин", - вважає Федір Лапій.
Сподівання на цифровізацію
Поки що уряд не готовий іти на жорсткі обмеження. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль сподівається, що взяти під контроль пандемію допоможуть цифрові технології. Серед передбачених заходів: цифровізація збору інформації про факти, підозри та випадки інфекційних захворювань, вдосконалення мобільного додатку "Дій вдома", введення автоматичних штрафів за порушення режиму самоізоляції, запровадження електронних рецептів на ліки, а також електронних направлень на ПЛР-тестування та QR-коди для відвідування публічних місць.
До теми:
