- свій шлях до Місяця радянський «Луноход» розпочав в Україні. Для підготовки команди, що ним керувала, та для випробовувань самого апарата в кримських горах під Сімферополем було створено спеціальний «місяцедром». У 70-х на Місяць було запущено всього два «трактори» — «Луноход-1» та «Луноход-2». Під час виконання місячної місії «трактористи» теж знаходилися в Криму — у центрі керування в селищі Шкільне. Пізніше зі Шкільного керували роботою космічних кораблів «Союз», брали участь у здійсненні першої міжнародної стиковки «Союз»-«Аполон», відстежували перший, і єдиний, політ радянського «човника» «Буран». Після проголошення незалежності України центр у Криму було майже повністю знищено...
Український уряд вважає, що поширення коронавірусу в Україні уповільнилося. МОЗ робить такі висновки на підставі статистичних даних про кількість хворих.
Окрім того, міністр охорони здоров’я Максим Степанов твердить, що у лікарнях не збільшується кількість людей, які лікуються від COVID-19.
Президент Володимир Зеленський також вважає, що в Україні - стабілізація з поширенням коронавірусу.
В останній тиждень нові випадки захворюваності не перевищували 12,5 тисяч, а у вихідні і одразу ж після них їх кількість знижувалася до 5-8 тисяч. Хоча ще наприкінці листопада статистика била рекорди у понад 16 тисяч.
В уряді вважають це наслідком запроваджених карантинних обмежень і, зокрема, карантину вихідного дня.
Однак чи можна вважати цю статистику реалістичною і такою, що дає надії на спад пандемії в Україні?
Хворіє менше чи менше звертаються до лікарів?
Найбільш показовими стали статистичні дані за останній тиждень листопада і майже три тижні грудня. Саме аналізуючи їх, і прем’єр-міністр, і міністр охорони здоров’я кажуть, що людей хворіє менше.
Найвищі показники виявлених випадків в Україні були зафіксовані 27 і 28 листопада - відповідно 16,2 та майже 16,3 тис людей. Вже 30 листопада повідомляли про 10 тисяч нових хворих.
У перші п’ять днів грудня знову сталося підвищення - до 12,5-15 тис хворих на добу. Після цього відбувалося новий спад.
7 грудня міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що вперше з кінця серпня кількість нових випадків за тиждень менша, ніж за попередній тиждень.
"Якщо з 23 по 29 листопада у нас було 96 936, то зараз за тиждень з 30 листопада по 6 грудня - 89 322. Тобто майже на 7,5 тис менше", - заявляв Максим Степанов.
Міністр твердив, що у ті тижні тестувань було проведено приблизно однакову кількість - близько 279 тис.
Окрім того, наголошував Максим Степанов, кількість госпіталізованих до лікарень, коли порівнювати ті самі два тижні, зменшилася приблизно на півтори тисячі людей.
Після заяв урядовців, з 8 грудня і до сьогоднішнього дня дані про нових хворих коливаються в межах від 8 до 13,5 тисяч, а у вихідні і одразу ж після них опускаються до 5-8 тисяч за добу, що справді виглядає як зменшення кількості хворих.
"Ніякого піку і спаду не було"
Не складно помітити, що ці цифри корелюються із кількістю проведених тестів.
У дні, коли МОЗ повідомляв про понад 16 тис нових хворих, кількість тестувань становила близько 70 тисяч. А тоді, коли статистика падала, були нижчими і показники тестувань.
Однак уряд наполягає: якщо менше людей хворіє, то і тестів роблять менше.
З такою позицією не погоджуються експерти. Зокрема, з Київської школи економіки, які проаналізували ковідну статистику в Україні.
Там кажуть, що зменшення виявлених випадків напряму пов’язане зі зменшенням обсягів тестування та затримками із потраплянням даних до статистичних звітів.
Київська школа економіки бачить пряму залежність між кількістю виявлених хворих і кількістю тестів
"Наша система тестування діє пасивно. Вона не є інструментом виявлення коронавірусу у популяції. Вона є інструментом виявлення тяжких хворих. Наша система сидить і чекає, поки людина сама докладе зусиль, щоб її протестували", - каже ВВС News Україна керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Павло Ковтонюк.
Він зауважує, що причин, через які люди не тестуються, багато: від самопочуття людини до її фінансових можливостей.
Про досить типову ситуацію розповідає нам мама дівчинки однієї з київських шкіл, де у листопаді захворіла вчителька і третина учнів класу.
"Першою із нас захворіла донька. Ми вже тоді знали, що в класі є хворі, всіх відправили на карантин. Потім через чотири дні захворіла я, і симптоми були важчі, потім ще через кілька днів - чоловік. Тест за 900 гривень і рентген з нас трьох зробила лише я, оскільки почувалася найгірше. І я знаю, що подібна ситуація була у принаймні десяти сім’ях учнів класу", - розповідає ВВС News Україна 37-річна Оксана.
Павло Ковтонюк стверджує, що аналіз статистичних даних довів, що наприкінці листопада не було піку виявлених випадків коронавірусу, хоч МОЗ повідомляв про антирекорди у понад 16 тисяч нових хворих.
За його словами, Київська школа економіки проаналізувала дані МОЗ і Національної служби здоров’я, які рахують хворих по-різному. Міністерство показує кількість нових випадків на дату, коли їх внесли до статистичної відомості. Національна служба здоров’я фіксує хворих тоді, коли є позитивний тест.
"Проаналізувавши ці два масиви даних, ми побачили дуже цікаву річ: насправді стрімкого зростання і потім падіння не було", - каже експерт.
"Наприкінці листопада, тобто, до введення карантину вихідного дня зростання спочатку стабілізувалося, а потім були незначні коливання на рівні 12 тисяч випадків на день. Але виявилося, що частина даних в статистику МОЗ вносилися пізніше і великими партіями. Внаслідок чого і були рекордні цифри - 14 тисяч, понад 16 тисяч наприкінці листопада", - пояснює Павло Ковтонюк.
"Але це не були люди, зафіксовані реально у певні дні. І коли статистика нібито "спадала", це просто означало, що внесення заднім числом припинилося і фіксуються ті самі 12 тисяч", - пояснює він.
За словами експерта, з кінця листопада Україна і досі перебуває у фазі повільного зростання чи коливання на рівні цих 12 тисяч випадків.
То може це стабілізація?
Але якщо фахівці кажуть, що з кінця листопада спостерігається приблизно одна і та ж ситуація з кількістю виявлених хворих, то чи варто говорити про стабілізацію, після якої слід очікувати і поступового зменшення випадків захворювання? Тим більше, що з 19 грудня запроваджені жорсткіші заходи карантину, а у січні Україну чекає локдаун.
Президент Володимир Зеленський вважає, що стабілізація таки є.
"Сьогодні зранку настрій у мене кращий, бо ми вже тижнів зо два-три поспіль отримуємо статистику, скажімо так, стабілізації цієї складної ситуації", - сказав він в інтерв’ю виданню The New York Times.
Головний санітарний лікар Віктор Ляшко минулого тижня заявляв, що впродовж останніх чотирьох тижнів кількість хворих у стаціонарах лікарень не зростає і коливається в межах 27-29 тисяч, що також може свідчити про певну стабілізацію епідеміологічної ситуації.
Однак опоненти уряду наполягають на тому, що задля реальної картини захворюваності слід робити близько 200 тисяч тестів на добу, а не 40-70 тисяч, як робиться зараз.
"Тобто, чи є спад, чи є стабілізація, ми не знаємо. Ми точно знаємо лише те, що є неконтрольоване поширення вірусу", - каже пан Ковтонюк в інтерв’ю ВВС News Україна.
Медичний директор Вишгородської центральної районної лікарні Київської області, лікар-інфекціоніст Наталія Шилан каже, що ситуація із тестуванням змінилася, бо загалом змінилося ставлення людей до хвороби: черг на аналізи вже немає, але говорити про те, що хворих поменшало, не доводиться.
"Я би не казала, що в нашому районі стало менше хворих. Ми можемо лише констатувати стабілізацію у тому сенсі, що стало менше паніки, люди розуміють, що більшість з них перехворіє і це не буде тяжка форма. Окрім того, ми спостерігаємо ситуацію, коли люди, котрі мають коронавірусну хворобу легкої форми, не звертаються до лікарів і не роблять тести", - зазначає Наталія Шилан в коментарі ВВС News Україна.
У Київській школі економіки кажуть про те, що в Україні і далі лишається одним із найвищих у світі коефіцієнт виявлення хворих, тобто, кількість хворих у порівнянні із кількістю зроблених тестів - 33% за рекомендованих ВООЗ 5%. Окрім того, лишається високою смертність від Covid і практично не зменшується кількість госпіталізованих.
В уряді ж обіцяють, що на кінець 2020 року робитимуть 75 тисяч тестів.
Тож рубіж в один мільйон хворих, який до кінця цього тижня, імовірно, перетне Україна, буде дуже умовним, оскільки реальна кількість, кажуть експерти, може бути щонайменше у кілька разів більшою.
Кількатисячолітня безперервна традиція густонаселеної Пра-України... дає сучасним українцям доказ непорушності володіння своєю землею упродовж тисячоліть. Треба визволитися від змови істориків” Юрій Липа
Актуально
25760 переглядів
Публiкацiї за темою «Людина і влада»:
