Актуально
4136 переглядів
 |
На початку 2021 року на газовому ринку Південно-Східної Європи відбулися три події, які будуть мати довгострокові наслідки для справ "Газпрому" в цьому регіоні і на ринку ЄС загалом. Російські ЗМІ широко висвітлювали лише одну з них: 1 січня президент Сербії Олександр Вучич урочисто дав старт постачанню російського газу в свою країну за новим маршрутом - "Балканським потоком" через Болгарію. Він став продовженням другої нитки газопроводу "Турецький потік".
Газовий ринок Південно-Східної Європи заворушився
Однак за кілька годин до цього, ще в останній день 2020 року, Болгарія стала отримувати природний газ з Азербайджану за добудованим кілька тижнів тому Трансадріатичним газопроводом (TAP). Аби підкреслити значення цієї події, болгарський прем’єр-міністр Бойко Борисов відвідав 1 січня компресорну станцію у селі Кулата на кордоні з Грецією, де заявив: "З сьогоднішнього дня - повна диверсифікація!" Таким чином він фактично проголосив завершення монополії "Газпрому" на болгарському ринку.
Третьою новорічною подією став початок комерційної експлуатації нового плавучого терміналу з прийому скрапленого природного газу(СПГ) біля острову Крк у Хорватії. Судно-регазифікатор прийняло танкер з американським СПГ і почало закачувати блакитне паливо в національну газотранспортну систему, з’єднану з європейською. Тож Хорватія, газ до якої досі практично монопольно постачав "Газпром", відтепер зможе не тільки диверсифікувати своїх постачальників, але й виступати в ролі експортера газу, наприклад, в Угорщину чи в Україну.
Аби оцінити значення цих трьох подій для "Газпрому" та їхні ймовірні наслідки для постачання газу з Росії в Європу, звернемося до експортної статистики російської газової компанії. Візьмемо дані за 2019 рік, оскільки показники минулого року через пандемію COVID-19 і глобальну економічну кризу навряд чи можна вважати показовими.
Хорватія могла б відмовитися від газу з Росії
Найбільшими покупцями російського газу на Балканському півострові в 2019 році, за даними сайту "Газпрому", були Хорватія (2,82 мільярда кубометрів), Греція (2,41 мільярда кубометрів) і Болгарія (2,39 мільярда кубометрів). Сербія із 2,13 мільярда кубометрів була на четвертому місці в регіоні.
Проєктна потужність введеного нещодавно в комерційну експлуатацію хорватського СПГ-терміналу - 2,6 мільярда кубометрів на рік. Отже, Хорватія буквально відразу отримала теоретичну можливість майже повністю відмовитися від послуг "Газпрому". Вона це навряд чи зробить, однак обсяги газу, які будуть купуватися в Росії, можуть помітно скоротитися.
Але, в будь-якому випадку, російській компанії надалі доведеться мати справу з серйозною конкуренцією в Хорватії, і це неминуче буде тиснути на ціни. До того ж конкурувати доведеться не лише на хорватському ринку. Значна або навіть основна частина продукції пришвартованого біля острова Крк СПГ-терміналу, найвірогідніше, піде на експорт. Вважається, що головним покупцем стане Угорщина, хоча серед потенційних клієнтів називають і Україну.
"Балканський потік" потрібен для забезпечення Угорщини і Австрії
Угорщина є дуже важливим ринком збуту для "Газпрому". У 2019 компанія продала в цю країну 11,26 мільярда кубометрів газу. Саме в Угорщину, а звідти - до Австрії, де розташований ключовий для російського експорту газовий хаб Баумгартен, повинна піти переважна частина того газу, який Росія планує прокачувати призначеною для Європи другою ниткою "Турецького потоку" потужністю 15,75 мільярда кубометрів.
Адже Болгарія і Сербія для такого масштабного проєкту - занадто маленькі ринки, не кажучи вже про Північну Македонію (0,3 мільярда кубометрів в 2019 році) та Боснію і Герцеговину (0,24 мільярда кубометрів). Тому для "Газпрому" минулорічне прокладання "Балканського потоку" від кордону з Туреччиною територією Болгарії і нинішнє новорічне підключення до нього Сербії - це лише проміжні етапи на шляху до головної мети. Мети дотягнути трубу до Угорщини, що відбудеться, судячи з усього, лише в 2022 році.
Поки що ж "Газпром" постачатиме газ на угорський ринок, як і раніше, транзитом через Україну. Тільки тепер російському паливу доведеться конкурувати на цьому ринку з постачаннями з Хорватії. За даними порталу Croatiaweek, потужності СПГ-терміналу біля острова Крк повністю заброньовані на найближчі три роки, на 80 відсотків орендовані до 2027 року і приблизно на 50 відсотків до 2035 року. Тож цей конкурент прийшов надовго і явно користується попитом, хоч і регазифікований скраплений газ зазвичай коштує дорожче, ніж трубопровідний.
Південний газовий коридор запрацював на повну
Якщо початок комерційної експлуатації цього СПГ-терміналу означає для "Газпрому" втрату монопольного становища в Хорватії і посилення конкуренції в Угорщині, то внаслідок старту так званого Південного газового коридору російський постачальник позбувся монопольного становища в Болгарії і зіткнеться тепер зі зростанням конкуренції в Греції та Італії. При цьому боротися доведеться не зі скрапленим газом з, припустимо, Катару, Алжиру чи США, а з більш вигідним трубопровідним газом з Азербайджану.
Південний газовий коридор - це система двох трубопроводів. TANAP увійшов в експлуатацію ще в 2019 році. Ним газ з Азербайджану постачається через Грузію, усю територію Туреччини і до кордону з Грецією. Там він з’єднується із газопроводом TAP, якій щойно запрацював. Він проходить крізь територію Греції і Албанії, а потім дном Адріатичного моря йде в Італію.
Потужність TAP - 10 мільярдів кубометрів на рік, з них вісім мільярдів кубометрів призначені для головного покупця азербайджанського газу в Євросоюзі - Італії. При цьому Італія є другим за важливістю після Німеччини ринком "Газпрому" в ЄС. В 2019 році компанія поставила в цю країну 22,1 мільярда кубометрів газу. Теоретично після введення в експлуатацію Трансадріатичного газопроводу попит на блакитне паливо з Росії може знизитися приблизно на третину.
TAP: трубопровідний газ з Азербайджану для Греції і Болгарії
Ще більш серйозні втрати загрожують на Балканах. Уже в 2021 році по одному мільярду кубометрів повинні піти з газопроводу TAP до Греції і Болгарії. Якщо врахувати, що обидві країни закупили в "Газпрому" в 2019 році приблизно по 2,4 мільярда кубометрів, то постачання російського газу на ці два ринки може впасти приблизно на 40-45 відсотків, а при низькому споживанні палива через, скажімо, теплу зиму чи тривалі протиепідемічні заходи - навіть наполовину.
У будь-якому разі, й новорічна заява болгарського прем’єра Бойка Борисова про початок "повної диверсифікації" газових постачань, і озвучене ним під час телефонної розмови з азербайджанським президентом Ільхамом Алієвим 3 січня запрошення відвідати Болгарію свідчать про намір Софії закупити максимально можливі обсяги саме азербайджанського газу.
Можливо, що в 2021 році придбати в Азербайджану один мільярд кубометрів у Болгарії не вийде чисто технічно. Адже до осені постачання з TAP йтимуть через тимчасову точку поблизу села Кулата через те, що до кінця 2020 року так і не вдалося добудувати інтерконнектор IGB. Цей трубопровід протяжністю 182 кілометрів має з’єднати грецьку і болгарську газотранспортні системи і при проектній потужності в три мільярди кубометрів дозволить Софії не лише закуповувати в повному обсязі азербайджанський газ з TAP, але й імпортувати зріджений газ через грецькі СПГ-термінали, один з яких вже функціонує.
Сербія фінансово виграє завдяки "Турецькому потоку"
На тлі таких важливих зрушень у розкладі сил на газовому ринку Південно-Східної Європи підключення Сербії до "Балканському потоку" виглядає не більше, ніж зміною маршруту постачання російського трубопровідного газу в цю відносно невелику країну: раніше паливо йшло через Україну й Угорщину, тепер, через рік після офіційного введення в експлуатацію "Турецького потоку", йтиме дном Чорного моря, потім - через Туреччину й Болгарію.
При цьому Сербія від зміни маршруту й ставок транзитних зборів фінансово явно виграє, оскільки, за даними агентства "Інтерфакс", ціна російського газу знизилася для країни з 240 доларів до 155 доларів за тисячу кубометрів. Це підвищує конкурентоспроможність російського газу. Водночас "Газпром", як і раніше, так і не вирішив поставленого перед ним Кремлем стратегічного завдання - повністю припинити транзит газу через Україну.
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
