Актуально
4069 переглядів
|
Піротехнік оглядає місце після вибуху в 2014 році. Існує «обґрунтована підозра щодо ролі членів російської військової розвідки… у вибуху», заявив прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш |
Це збурило чеських політиків і громадськість і, найімовірніше, ще більше загострить відносини Заходу з Росією.
Потужний вибух вибив шибки у будинках за десятки кілометрів від епіцентру, залишивши тліючий кратер у лісі на сході Чехії, неподалік від кордону зі Словаччиною.
Вибух 16 жовтня 2014 року знищив склад амуніції та іншого військового озброєння. Тіла двох чоловіків, які там працювали, були знайдені майже через місяць після події.
Другий вибух через два місяці стався за кілометр від першого.
Подія налякала владу Чехії, яка стежила за тим, як за 1700 кілометрів звідти Україна була втягнута у жорстку боротьбу із «сепаратизмом», інспірованим та підживлюваним Росією.
Можливо, вже тоді хтось і пов’язав вибухи у Чехії із тим, що відбувалося на сході України, але розслідувачі та влада у 2014-му нічого про це не сказали.
Однак, лише через сім років, 17 квітня 2021 року чеські посадовці зробили заяву, у якій прямо пов’язали вибухи із головним управлінням російської військової розвідки, відомим як ГРУ, зокрема, із його підрозділом 29155 (секретна військова частина № 29155, дислокована під Московою), який пов’язують із замахами на вбивства та іншою підривною діяльністю по всій Європі.
Один із колишніх співробітників спецслужб, який побажав залишитися невідомим, підтвердив, що військова частина ГРУ – в / ч 29155 – дійсно є у московському Ізмайлово, але нібито це місце звичайних короткострокових навчальних курсів розвідки. За його словами, там військовослужбовців навчають стрільбі, радіозв’язку та іншим спеціальним дисциплінам. А фундаментальну підготовку майбутні російські розвідники отримують у Військово-дипломатичній академії Росії.
Що кажуть про результати розслідування?
«Існують доказові підозри про залучення офіцерів російської спецслужби ГРУ, до вибуху складів із боєприпасами», – заявив прем’єр-міністр Андрей Бабіш на незвичній нічній пресконференції 17 квітня. Він також повідомив, що висилають 18 співробітників російського посольства у Чехії.
«Чеська Республіка – суверенна держава і повинна реагувати відповідно до цих безпрецедентних викриттів», – сказав Бабіш.
Президент Сенату Чехії (верхня палата чеського парламенту – ред), Мілош Вистрчил, політичний супротивник та давній критик Бабіша, припустив, що вибух можна розцінювати як акт «державного тероризму», сказавши: «Необхідно реагувати чітко, впевнено та жорстко».
Цією заявою влада Чехії вказала на непрямий зв’язок не лише з агресією Росії проти України, але й із отруєнням шість місяців тому у столиці Болгарії продавця зброї Еміліана Ґебрева.
Чеські посадовці публічно не заявляли про зв’язок між вибухами та Ґебревим, але суспільний мовник Чеське Радіо та новинний журнал Respekt процитували неназвані джерела у спецслужбах, стверджуючи, що ці події пов’язані.
Чеський часопис «Респект» повідомив, що знищені боєприпаси й озброєння були призначені для України, яка в 2014 році активно воювала з російськими гібридними силами на сході України.
Ян Гамачек, який обіймає посади міністра внутрішніх та міністра зовнішніх справ Чехії, натякнув, що зв’язок із Болгарією є.
«Без окремих подробиць я можу підтвердити, що відбувається міжнародне співробітництво щодо цього питання, з Болгарією зокрема», – сказав він у інтерв’ю CT24 Czech news.
Колишній високопосадовець СБУ також підтвердив Українській службі Радіо Свобода, що Київ звертався до Ґебрева за допомогою у постачанні зброї у 2014 році.
Як реагує Росія?
Російські посадовці відкидають звинувачення, а речниця російського МЗС назвала їх «фокусами».
Алу у відповідь, 18 квітня Росія заявила, що висилає 20 працівників посольства Чехії у Москві.
Як заявили в Міністерстві закордонних справ Росії, 16 чеських дипломатів і ще чотири працівники посольства мають залишити Росію до кінця дня 19 квітня. Тобто, чеським дипломатам на виїзд Кремль дав тільки одну добу.
Виїхати мусить практично весь політичний відділ чеського посольства, повідомляють у Чехії. У Москві залишиться лише кілька чеських дипломатів.
Загалом, як пише чеське інтернет-видання Novinky.cz, у посольстві Росії в Празі до взаємних видворень працювало близько 120 осіб, а у посольстві Чехії у Москві удвічі менше.
«Я не можу пригадати жодної такої події протягом 30 років незалежності Чехії, з 1993 року, яка б мала таке значення, – Павел Гавлічек, дослідник празької Асоціації міжнародних відносин, сказав Радіо Свободі. – Це матиме численні політичні, дипломатичні та соціальні наслідки для чесько-російських відносин».
Що таке підрозділ 29155 ГРУ Росії?
Якщо зв’язок між підривом складу боєприпасів у Чехії та отруєнням Ґебрева у Болгарії підтвердиться, то це додасть нові докази для оцінки діяльності в Європі російського підрозділу 29155 та ГРУ загалом.
Два інших підрозділи ГРУ Росії – 26165 та 74455, фігурували у кількох міжнародних розслідуваннях щодо кіберзлочинів. Обидва були згадані спеціальним прокурором США Робертом Мюллером у його розслідуванні, зокрема, щодо зламу серверів американських політичних партій у 2016 році.
Вони також були пов’язані:
- зі спробами зламу баз Світової антидопінгової агенції (WADA), яка у 2019-му на чотири роки позбавила Росію права брати участь у великих міжнародних змаганнях, зокрема Олімпіадах та чемпіонатах світу;
- зі спробами зламу баз Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), яка відіграла ключову роль у розслідуванні використання «Новачка» та подібних розроблених Росією нервовово-паралітичних речовин, а також веде розслідування хімічних атак у Сирії проти цивільного населення, здійснених підтримуваним Кремлем режимом Асада.
Між тим, підрозділ 29155 став широко відомий майже через три роки після отруєння Ґебрева, коли у англійському Солсбері раптом стало зле колишньому агенту російських спецслужб Сергієві Скрипалю та його доньці Юлії.
На той час вже понад десятиліття Скрипаль у Росії був звинувачений у державній зраді за нібито передачу таємної інформації західній розвідці. Його вислали з Росії у 2010 році під час обміну шпигунами на агентів Росії під прикриттям, які працювали у США.
Британська влада визначила, що речовина, від дії якої постраждали Скрипалі, є нервово-паралітична речовина «Новачок», яку почали створювати в СРСР в середині 1960-х, а завершили вже у Росії.
Британські слідчі органи, використовуючи відео із камер спостереження та інші докази, звинуватили у хімічній атаці двох громадян Росії, яких вони ідентифікували як співробітників ГРУ Росії.
Журналісти та розслідувачі на основі відкритих даних, включно з групою Bellingcat, пізніше визначили особи чоловіків з оперативного відео як Олександра Петрова та Руслана Боширова. Це підтвердили пізніше офіційні органи Британії та США.
У жовтні 2019 Радіо Свобода розкрило більше деталей про підрозділ 29155, коли опублікувало фотографії із весілля керівника підрозділу, на якому перебував один із двох ймовірних отруювачів Скрипаля.
17 квітня, у той час, як Бабіш та чеські посадовці повідомляли про знахідки розслідування вибуху на військовому складі, поліція Чехії заявила, що так звані Боширов та Петров були на сході Чехії у жовтні 2014 року, приблизно у час, коли відбулися вибухи, і оголосили їх у розшук.
Зв’язок із Болгарією
28 квітня 2015 року на обіді в розкішному ресторані болгарської столиці Софії, Еміліана Ґебрева знудило, і його негайно відвезли до військового госпіталю. У Ґебрева були сильні галюцинації і він впав у кому. Його сину, виконавчому директору компанії Ґебрева ЕМСО, також раптово стало зле.
Ґебреву вдалося вижити, але болгарські розслідувачі майже не просунулися у визначенні причини отруєння та з’ясування того, хто міг бути причетним до цього.
Але через три роки щось подібне відбулося із Скрипалями у Великій Британії.
Співпрацюючи з ФБР, британською розвідкою та іншими розвідувальними службами, влада Болгарії встановила, що ручку дверцят машини Ґебрева, яка стояла на паркінгу, покрив якоюсь речовиною невідомий чоловік.
Bellingcat стверджує, що один російський , який їздив до Англії приблизно в той самий час, коли отруїли Скрипалів, неодноразово їздив і до Болгарії. Вважається, що це «оперативник» із підрозділу 29155 ГРУ Росії.
Breaking: Bellingcat has identified the true identities of the the team of GRU officers who attempted to poison Bulgarian arms manufacturer Gebrev in 2015, as well as their current activities. We have submitted relevant data to law enforcement.
— Bellingcat (@bellingcat) February 21, 2020
У січні 2020 року болгарська прокуратура звинуватила трьох росіян за їхню нібито роль у спробі отруїти Ґебрева.
За повідомленнями ЗМІ, компанія Ґебрева, EMCO, дійсно підписала контракт з урядом України у 2014 році на поставку артилерійських боєприпасів.
До того ж Віктор Ягун, який був заступником начальника Секретної служби України, головного підрозділу розвідки країни, заявив, що Київ у жовтні 2014 року намагався придбати боєприпаси у Болгарії приблизно під час вибухів на чеському складі.
«Цей бізнесмен, який… був отруєний нібито російськими спецслужбами, він шукав такі боєприпаси в країнах колишнього Варшавського договору, і найкращим місцем для їх транзитного зберігання перед відправленням в Україну була Чеська Республіка», – сказав Ягун в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Після вибухів і чеські правоохоронні органи, і ми самі мали підозри, що це могло бути не випадково», – наголосив він.
Еміліан Ґебрев не відразу відповів на телефонні дзвінки та електронні звернення від болгарської служби Радіо Свобода з проханням про коментар.
У лютому 2020 року прокуратура Болгарії порушила кримінальні провадження проти трьох російських громадян у зв’язку зі спробою отруїти торговця зброєю Еміліана Ґебрева в 2015 році.
Тоді ознаки отруєння були ще у двох співробітників компанії EMCO, а в аналізах самого Ґебрева знайшли сліди речовин, характерних для отруєння нервово-паралітичним препаратом типу «Новачок».
Підозрюваних ідентифікували як Сергія Павлова, Сергія Федотова та Георгія Горшкова. За даними слідства, вони живуть у Москві.
Слідчі ідентифікували на відеозаписах з камер на парковці готелю офіцера ГРУ Дениса Сергеєва («оперативне» ім’я Сергій Федотов – ред.), який позаторік прибув до Британії разом з фігурантами справи про отруєння Скрипалів.
Висновки болгарської прокуратури збіглися із висновками розслідування, яке провели спільно розслідувачі з Bellingcat, The Insider та Der Spiegel.
Проте через дев’ять місяців генеральний прокурор Болгарії заявив, що розслідування призупинене. Це викликало подиву як у самій Болгарії, так і за кордоном.
Бойко Ноєв, колишній міністр оборони, який, як відомо, був близький до Ґебрева, заявив, що це викриття висвітлило основні проблеми болгарського розслідування.
«Останні знахідки в Чехії знову піднімають питання: чому розслідуванню отруєння Ґебрева систематично перешкоджали і нарешті припинили?», – каже він.
Росія заперечує свою причетність до отруєння Ґебрева у Болгарії, так само як і до отруєння Скрипалів у Великій Британії.
Чеська справа
Затримавшись майже на три роки через брак доказів, чеське розслідування вибухів набрало нових темпів після отруєнь у Солсбері у 2018 році.
В останні роки чеські відносини з Москвою були нестабільними, незважаючи на відверті симпатії до Москви з боку президента Чехії Мілоша Земана.
Двосторонні відносини різко погіршилися у 2020 році, коли міська влада Праги вирішила демонтувати і перенести в інше місце пам’ятник радянському маршалу Іванові Конєву.
Рішення влади Праги перенести монумент викликали осуд з боку російських чиновників.
Суперечка у чеській владі виникла і щодо можливості придбання російської вакцини Sputnik V, оскільки Чеська Республіка має один із найвищих показників зараження коронавірусом в Європі. Це все, на думку оглядачів, послаблювало ймовірність швидкого оприлюднення даних розслідування щодо причин вибухів.
Видання Respekt повідомляє, що ще минулого року слідчі отримали нову інформацію у цьому розслідування, але урядовий комітет з питань розвідки обговорив їх тільки два тижні тому.
Чеські урядовці припустили, що скандал вплине на тендер на будівництво нової атомної електростанції на 6 мільярдів євро. Після того як державна енергетична група CEZ відмовилася від плану будівництва нових реакторів у 2014 році, уряд розраховував на заявки від Китаю, Росії, США, Франції та інших країн.
Але участь Росії вважається проблематичною. У листопаді минулого року робоча група, до складу якої входили співробітники спецслужб та представники МЗС, закликала уряд заборонити Росії та Китаю брати участь у торгах, заявляючи, що вони представляють стратегічний ризик.
18 квітня віце-прем’єр-міністр Карел Гавлічек заявив, що російське державне атомне агентство «Росатом» не буде допущене до участі.
Висилка російських дипломатів із Чехії відбулася одразу після аналогічного кроку щодо російських дипломатів у США – в рамках великого комплексу нових санкцій, зокрема спрямованих і на тиск на Росію, щоб вона припинила концентрувати свої війська на кордонах із Україною.
Хоч, як видається, вислання дипломатів із Чехії прямо не пов’язане з діями офіційного Вашингтону, однак крок Праги одразу отримав схвальну оцінку посольства США, яке в своєму пості в Twitter 17 квітня заявило: «Сполучені Штати підтримують свого непохитного союзника Чехію. Ми цінуємо їх значні дії щодо того, щоб Росія несла відповідальність через її небезпечні дії на чеській землі».
Вибухи на складі озброєнь у місцевості Врбетіце на сході Чехії сталися 16 жовтня, а потім 3 грудня 2014 року. Внаслідок першого з вибухів дві людини загинули; в обох випадках доводилося евакуйовувати сотні мешканців сусідніх сіл, була заподіяна значна матеріальна шкода.
Недержавна комерційна фірма, яка була легальним оператором складів, наголошувала, що ті боєприпаси не могли вибухнути самі по собі.
Росія відкидає усі звинувачення і заперечує причетність своїх офіційних структур до інцидентів.
Публiкацiї за темою «Військова справа»:
