Актуально
3664 перегляди
 |
Але хіба може бути позитивним нав’язування дітям думок про те, що війна ‒ це нормальне явище? Хто при здоровому глузді обере для своєї дитини дитинство у строю, а не на ігровому майданчику? Такі думки з’являються у багатьох кримчан, до яких після 2014 року прийшла російська дійсність, разом з її системою освіти та «патріотичними» дитячими організаціями.
Новинні стрічки зараз рясніють заголовками та фотографіями дітей у військовій формі: російському молодіжному руху «Юнармія» виповнюється п’ять років. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу 28 травня особисто відвідав форум юнармійців, на якому сказав, що «за п’ять років «Юнармія» стала одним із наймасовіших і авторитетних молодіжних рухів країни, що налічує 810 тисяч учасників», пише видання «Комсомольская правда».
Не залишився осторонь і президент Росії Володимир Путін, який на своєму сайті оприлюднив привітання з нагоди річниці «Юнармії». Він сказав, що в «Юнармію» вступають, «щоб загартувати дух і характер, навчитися працювати в команді, пройти гідну військову, спортивну підготовку, осягнути ази багатьох професій, знайти надійних друзів і товаришів» і побажав юнармійцям «успіхів у праці, у творчості, в багатогранній громадській діяльності».
Я не знаю, про яку багатогранну громадську діяльність «Юнармії» йдеться, якщо усе, що показують у фотозвітах про цю організацію, має стосунок до зброї. Яку публікацію не відкрий ‒ на фотографіях діти або завмерли у строю, або маршують колонами, або вчаться стріляти з різних видів озброєння.
Те ж стосується й «успіхів у праці», про які говорив Путін. Не виключено, що під працею в цьому випадку мається на увазі процес збирання та розбирання автомата Калашникова, його опановують школярі під пильним наглядом російських військових.
Утім, для кримських дітей немає значення, чи вступлять вони в «Юнармію» чи ні: система освіти все одно внесла в обов’язкову програму стільки воєнізованих заходів, що після 2014 року навчання перетворилося на курси для молодого бійця.
Дітей одягають у військову форму, пхають їм у руки зброю з будь-якого приводу і без: пам’ятні дати, календарні свята, нескінченні річниці історичних подій. А якщо привід для дитячої муштри вже не вигадується, у справу вступають численні військово-спортивні та «патріотичні» естафети.
Ну скажіть на милість: кому спаде на думку назвати «патріотичним» змагання дітей з одягання протигазу та захисного костюма? Що в цьому патріотичного? Який стосунок до спорту має «виконання нормативу з одягання загальновійськового захисного комплекту»?
До анексії Криму Росією я не бачив такого розмаху залучення дітей до участі в воєнізованих організаціях. Так, у Севастополі та Керчі при Україні проходила «Вахта пам’яті». Але це були разові заходи, покликані вшанувати пам’ять полеглих у Другій світовій війні, а не шабаш із військово-спортивних заходів, які проходять у Криму регулярно.
За будь-якої погоди кримських дітей одягають у військову форму й тягнуть на всілякі мітинги, акції, ходи, покладання та пробіги. Я не кажу вже про те, що дітям скоро ніколи буде вчитися, тому що їх постійно залучають, як живий реквізит, під час усіляких заходів.
А яка з часом складеться картина світу у цих дітей? Чого навчить їх багатогодинне стояння в строю? Або лазіння на танках і гаубицях, які постійно привозять на площі кримських міст?
Нещодавно мене шокувала інформація про те, що московський центр «Патріот» витратить мільйони рублів на те, щоб навчити членів «Юнармії» метанню ножів, стрільбі з вогнепальної зброї та пілотуванню бойових літаків. Причому, йдеться про дітей віком від 12 до 17 років.
Яка необхідність витрачати величезні кошти на те, щоб навчити дітей метати ножі? А пілотувати бойові літаки? Навіщо, на думку чиновників, дітям взагалі потрібні ці навички?
Боляче бачити, перебуваючи у Криму, як російська влада спотворює світогляд і психологію дітей. Прикро розуміти, що в маленьких кримчан просто крадуть безтурботне дитинство, яке буває у людини лише один раз. І як тут не задуматися: скільки зусиль потрібно буде після того, як Росія залишить Крим, щоб очистити свідомість дітей від пропагандистського мілітаристського чаду.
Публiкацiї за темою «Політика»:
