- в селі Лемеші (Чернігівська область) на початку XVIII століття народився хлопчик Олексій Розум. У вільний від випасу корів час, він співав у сільскому церковному хорі, де був помічений, відправлений до Петербургу й згодом став графом Розумовським й вінчаним чоловіком імператриці Елизавети (щоправда без права престолонаслідування). Брат графа Кирило у 18 років (!!!) очолив петербургську академію наук, а згодом ще й став гетьманом Лівобережної України...
Україна має одну вагому перевагу, яка при грамотному використанні може стати основою для прориву на багатьох світових ринках.
Конкурентною перевагою нашої країни є природні поклади мінеральних ресурсів. Їхня розробка, на думку експертів, що приїхали на “Метал-Форум. Україна - 2006”, може гарантувати процвітання Україні.
За даними Інституту геологічних наук НАНУ, на території України зараз налічується близько 20 000 родовищ і рудо-проявів, в яких містяться 96 видів корисних копалини. Ринкова вартість цієї мінерально-сировинної бази, за підрахунками учених, еквівалентна 7,5 трлн. доларів, що з розрахунку на одного жителя України складає 150 тис. доларів. Якщо ж ресурси витягувати із землі і переробляти по ланцюжку “руда - напівфабрикати - високотехнологічна продукція”, їх вартість умножатиметься на порядок після кожного переділу.
Найбільше значення з сировини, що зберігається в надрах України, мають залізні, марганцеві, уранові руди; вугілля, газ, нафта і конденсат; титан, циркон; каолін і глини, солі, графіт; нерудна сировина для металургії; облицювальне й будівельне каміння; мінеральні води; благородні, рідкісні і кольорові метали. З розвіданих 7829 родовищ зараз розробляється 3349 (45%).
“Україну можна вважати геологічним центром Європи. На території нашої країни сходяться майже всі основні геологічні структури континенту. Володіючи такою базою, Україна повинна зайнятися створенням і прискореним розвитком рідкометалургічної промисловості, яка стане основою для виробництва сучасної конкурентоспроможної продукції на основі високих технологій”, - повідомив на конференції у рамках “Метал-Форум. Україна - 2006” завідувач відділом інституту геологічних наук Леонід Галецький.
Залізняк
Не дарма говорять, що могутній гірничо-металургійний комплекс є основою української економіки. Залізорудні родовища і побудовані поблизу них сталеплавильні заводи формує до чверті вітчизняного ВВП. І потенціал у цій області ще дуже великий.
За даними Інституту геологічних наук, на території України розташовано 80 залізорудних родовищ, із яких лише на тридцяти ведуться розробки. Розвідані запаси цієї сировини оцінюються в 32,2 млрд. тонн, що складає близько 6% світових покладів.
Пік добування руди в Україні припав на 1978 рік. Тоді цієї сировини було здобуто 126,4 млн. тонн (14% світового і 43% союзного об'єму). Унаслідок економічного занепаду в країні й стагнації світових цін, в період з 1990 по 1999 роки виробництво цього ресурсу різко зменшилося до 50-53 млн. тонн. Завдяки пожвавленню ринку до 2005 року об'єми добування “підтяглися” до 62-66 млн. тонн, що приблизно на 15 млн. тонн перевищує потреби внутрішнього ринку. При цьому ціни, що злетіли, зробили виробництво руди в Україні надприбутковим.
Так, якщо в період із 1990-го по 2004 роки вартість окатишів на світовому ринку, за даними компанії “Металоінвест”, коливалася в діапазоні 37-40 доларів за тонну, то на початку 2005 року вона подвоїлася до 72 доларів за тонну. За прогнозами аналітиків, в найближчому майбутньому дефіцит залізорудної сировини зберігатиметься, і ціни на нього значно не зміняться. (Близькі до вітчизняних гірсько-збагачувальних комбінатів експерти прогнозують 20%-е подорожчання, тоді як споживачі розраховують на 10%-е зниження вартості руді).
Враховуючи, що попит на руду в осяжному майбутньому знижуватися однозначно не буде, виробникам рекомендується направити інвестиції перш за все в розширення потужностей.
Титан
Ільменіт (титаністий залізняк)
Мало хто пам'ятає, що Україні пощастило опинитися одній з п'яти країн-виробників стратегічної титанової сировини. Тут зосереджено 20% світових запасів і здобутку ільменітової руди. Україна має 40 родовищ, із яких: 1 - унікальне, 13 - великих, 12 - розвіданих, 5 – таких, що розробляються.
Більш того, лише Україна, Китай і США володіють повним циклом виробництва титанового прокату (”ільменіт - губка - злитки - прокат”). Завдяки наявній базі, на переконання багатьох експертів, країна могла б зайняти лідируючі позиції серед виробників надміцного металу і виробів із нього. Як і у випадку із залізняком, до цього підштовхує стрімкий ціновий зліт світового ринку.
У період із серпня 2004-го по серпень 2005 року ринкові ціни на основну титанову продукцію виросли на 116-284% і продовжують залишатися на безпрецедентно високому рівні. Також продовжує дорожчати діоксид титану, котирування якого в першому півріччі поточного року зросли на 17% з 1800 доларів за тонну до 2100 доларів за тонну.
“Вірогідне зростання глобального попиту на титановий прокат складе наступного року не менше 13%. При цьому можна чекати, що споживчі запити будуть стабільно зростати аж до 2015 року. Судячи з усього, на ринку титану ще довго зберігатиметься відставання пропозиції від попиту”, - повідомив президент одного з провідних інтегрованих виробників титанової продукції, компанії RTI International Metals Тімоті Руперт.
Проте повною мірою реалізувати свої переваги, дані природою, сприятливою ринковою кон'юнктурою і наявністю виробничих потужностей, Україні поки не вдається. Експерти відзначають, що вітчизняна титанова галузь працює неузгоджено з великими перебоями через відсутність в ній вертикальної інтеграції й конфліктів між керівниками підприємств.
“Єдиний виробник титанової губки в Україні - Запорізький титано-магнієвий комбінат не задовольняє і половини потреб вітчизняних переробників цієї сировини. Ціни на злитки в 2005 році були надвисокі, а ми стояли. Але найбільший абсурд полягає в тому, що ЗТМК гроші, виручені на сприятливій кон'юнктурі, збирається вкласти не в розширення випуску губки, а в закупівлю технологічно застарілих потужностей по виробництву злитків. Це виглядає безрозсудно на фоні аналогічних виробництв, що простоюють в Україні через брак сировини”, - сказав “Укррудпрому” колишній гендиректор Київського заводу компанії “Антарес” Григорій Смітюх.
Цирконій
Мінерал цирконія
На думку учених Інституту геологічних наук, Україні також варто звернути увагу на виробництво цирконію, оскільки в світі намітився дефіцит цього металу і ціни на нього ростуть на 10% у рік.
В даний час на Вільногорському ГМК випускається близько 35,1 тис. тонн цирконієвого концентрату, що складає 3,5% світового ринку. Близько 70% цього ресурсу експортується.
Налагодивши випуск продукції на основі цирконієвої сировини, Україна, на думку експертів, могла б зайняти вільні місця на ринках кераміки, телевізійного скла, а також проводити дорогий прокат для потреб атомної енергетики.
Кремній
Кристалічний кремній
Кремній є найдефіцитнішим металом в Україні, не дивлячись на те, що раніше країна виробляла цей продукт у величезній кількості - повністю забезпечувала потреби СРСР і експортувала в розвинені країни, включаючи Японію і США.
Володіючи практично невичерпними покладами кремнію і повним технологічним ланцюжком його виробництва (від кварциту до пластин), Україна поки імпортує цей метал. Тим часом ціни на нього за останні роки виросли в 2-3 рази.
Сучасний ринок кремнієвих напівпровідникових сонячних панелей складає 90% від загального світового споживання сонячних елементів
При цьому попит на кремній, за деякими прогнозами, в найближчому майбутньому буде ажіотажним. Зараз його споживання збільшується завдяки виробникам стільникових телефонів, комп'ютерів і телевізорів. Але основна місія цього металу - у виробленні електрики.
У зв'язку із зростанням світового виробництва сонячних елементів, стверджують аналітики ТОВ “Нова Ера” (офіційний представник в Україні заводів-виробників країн СНД; найбільший постачальник техніки і запчастин сільськогосподарської й автомобільної груп), потреба у виробництві полікристалічного кремнію до 2010 року може перевищити 30 000 тонн, тоді як розвиток виробництва кремнію прогнозується до 8 000 тонн.
Очевидно, перспективи зайняти ринок, що відкривається, виглядають вельми привабливо. До речі, сонячні батареї країні теж не перешкодять, оскільки цей вид енергоносіїв дозволить Україні понизити наркотичну залежність від традиційних енергоносіїв, що постійно дорожчають.
Актуально
78121 перегляд
Публiкацiї за темою «Виробництво»:
