Критики президента бачать у цьому посилення голови його офісу Андрія Єрмака та попереджають про небезпеку на тлі закритого процесу переговорів з російською стороною про Донбас.
Водночас військовий експерт Михайло Самусь вважає, що в армії нарешті відбувається зміна поколінь, яка відкриває двері до оновлення ЗСУ силами молодих генералів з бойовим досвідом 2014-2015 років.
Кого звільнили і ще можуть звільнити
Лише за липень у силових структурах України відбулися масштабні зміни керівництва.
Своїх посад у МВС, СБУ, Міноборони та ЗСУ позбулися майже півтора десятка керівників.
Дехто, як міністр Арсен Аваков чи його перший заступник Сергій Яровий, працювали з 2014 року.
А хтось, як головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, асоціювався вже зі заміною Володимиром Зеленським кадрів Петра Порошенка.
МВС:
Арсен Аваков - міністр внутрішніх справ;
Сергій Яровий - перший заступник міністра;
Тетяна Ковальчук - заступниця міністра.
Міністерство оборони:
Ігор Халімон - заступник міністра (відповідав зокрема за тендери для харчування армії та іншими закупівлі);
Олександр Миронюк - заступник міністра (відповідав за питання озброєння та переозброєння армії);
Ігор Старобінський - заступник міністра (відповідав за інформаційну політику та просування реформ у міністерстві).
ЗСУ:
Руслан Хомчак - головнокомандувач ЗСУ (призначили першим заступником секретаря РНБО);
Сергій Корнійчук - начальник Генштабу ЗСУ;
Володимир Кравченко - командувач Операції об’єднаних сил на Донбасі;
Євген Мойсюк - командувач Десантно-штурмових військ (став заступником нового головнокомандувача ЗСУ).
СБУ:
Руслан Баранецький - перший заступник голови СБУ, керівник Антитерористичного центру при СБУ;
Василь Малюк - перший заступник голови СБУ, начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління СБУ;
Сергій Андрущенко - заступник Голови СБУ (перевели на посаду першого заступника Голови СБУ й керівника Антитерористичного центру при СБУ);
Олексій Корнійчук - начальник Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ;
Віталій Монастирецький - начальник Управління СБУ в Чернівецькій області.
Служба зовнішньої розвідки:
Валерій Кондратюк - голова Служби зовнішньої розвідки.
Окрім цього, давно говорять про можливу відставку і міністра оборони Андрія Тарана.
Заміну йому планують восени і вже нібито знайшли - і це буде не член комітету з нацбезпеки і оборони від "Слуги Народу" Ірина Верещук, пише з посиланням на свої джерела колишній помічник міністра оборони Юрій Бірюков.
Також не виключають заміни командувачів Сухопутних військ Олександра Сирського та Повітряних сил Сергія Дроздова.
Чому звільнили
Кожна кадрова зміна має свою логіку.
У МВС команда Володимира Зеленського вирішила нарешті взяти під контроль одне з ключових міністерств.
Зміни в СБУ в Офісі президента пояснюють реформуванням Служби безпеки, яку хочуть остаточно позбавити "невластивих функцій" щодо економічних злочинів.
А також активною боротьбою з контрабандою. "Темп роботи проти контрабанди, який бачимо зараз, не може нікого влаштовувати", - так прокоментував зміни в СБУ Володимир Зеленський.
Відставка головнокомандувача Хомчака вочевидь стала результатом його затяжного конфлікту з міністром оборони Андрієм Тараном.
"Президент хоче бачити синергію між Міноборони та Збройними силами України. Такої синергії ми, на жаль, не бачимо - навпаки, бачимо конфлікти", - пояснив під час оголошення відставки генерала Хомчака речник президента Сергій Никифоров.
Він же згодом в коментарі каналу "Настоящее время" розповів і про логіку зміни одразу трьох заступників міністра оборони.
"Незадоволені рівнем забезпечення армії. Причому мова йде як про чисто побутове забезпечення - їжею та обмундируванням, забезпечення сучасною зброєю, так і про інформаційне забезпечення. Вважають, що у період інформаційної війни наша армія, ті її частини, які відповідають за інформаційне забезпечення, могли б працювати трохи краще", - повідомив Сергій Никифоров.
Також відомо про серйозні проблеми з Державним оборонним замовленням на цей рік.
Заміна начальника Генштабу Корнійчука логічна на тлі відходу головнокомандувача Хомчака - в часи Віктора Муженка це взагалі була одна посада (зараз начгенштабу більше відповідає за забезпечення армії та організаційні питання).
А ще низка посад можна пояснити досить банально.
Щодо командирів Операції Об’єднаних сил ще з часів, коли вона називалася АТО, раз на рік-півтора проводилася ротація.
Генерал-лейтенант Кравченко командував ООС вже майже два роки - з серпня 2019 року. Тож виглядає, що зараз його вирішили планово замінити на іншого бойового офіцера - Олександра Павлюка.
Фонд "Повернись живим" так написав про Володимира Кравченка: "Два роки важкої і виснажливої роботи, що важко позначились на здоров’ї. Два роки величезної відповідальності та дуже тонкого балансу: чітко дотримуватися режиму тиші, забезпечувати розведення сил, а одночасно - щосили стримувати ворога та давати гідну відповідь".
А командувач Десантно-штурмових військ Євген Мойсюк стане заступником нового головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
Кого призначили
Нові високі посади в ЗСУ призначили низку молодих українських офіцерів, які пройшли бої 2014-2015 років.
Валерій Залужний - новий головнокомандувач ЗСУ. Один з командирів української армії на передовій на Донбасі з 2014 року, був заступником командира сектора "С" та начальником штабу Об’єднаних сил.
Сергій Шаптала - новий начальник Генштабу ЗСУ. Командир 128-ї гірсько-піхотної бригади під час боїв за Дебальцеве. Брав на себе командування всім угрупованням, коли перестали надходити розпорядження від командування сектору. Отримав звання "Герой України".
Олександр Павлюк - новий командувач ООС. Командир 24-ї механізованої бригади в 2014-2015 роках. Тоді бригада пройшла важкі бої на Луганщині, зокрема за Бахмутську трасу і 32-й блокпост.
Євген Мойсюк - новий заступник головнокомандувача ЗСУ. Один з комбатів 25-ї десантної бригади, з якою воював на Донбасі з початку війни там. Пізніше командував обороною в районі Донецького аеропорту. Перший український офіцер, який починав війну командиром батальйону і отримав звання генерала.
Посилення Єрмака?
Однак військові оглядачі відзначають, що призначення нових людей ще не означає докорінної зміни системи армії, де ще залишається багато бюрократії і "паперової тиранії" з постійними перевірками.
А редактор "Цензор.Нет" Юрій Бутусов пише про вплив політики на ці зміни в ЗСУ та інших силових структурах.
На його думку, вони ініційовані керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком та означають його посилення.
"Міністр оборони Таран - це людина Єрмака, якого він поставив на цю посаду. Хомчак призначенцем Єрмака не є. Тому низку конфліктів, скандалів і кримінальних справ в армії Офіс не став вирішувати - а просто погодив звільнення і Хомчака, і Тарана. Для початку звільнили трьох заступників міністра, тепер Хомчака, відставку Тарана планують на осінь", - пише Юрій Бутусов.
На його думку, через чинну систему управління "Офіс президента посилюється у всіх силових структурах".
Юрій Бутусов також висловлює тривогу щодо того, як таке нібито посилення позицій Офісу президента вплине на ситуацію на фронті. Де так і не діє перемир’я, погоджене рік тому з російським "куратором по Донбасу" Дмитром Козаком.
"Що буде робити Єрмак, отримавши зараз від Зеленського додаткові важелі впливу в силових структурах, ми не знаємо. Але явно не буде розривати свої контакти із заступником глави адміністрації Путіна Дмитром Козаком", - вважає Юрій Бутусов.
Можливість "перемир’я за будь-яку ціну" заперечують в Офісі президента.
Речник глави держави Сергій Никифоров у тому ж ефірі каналу "Настоящее время" нагадав слова заступника керівника Адміністрації президента Росії Дмитра Козака про те, що позиція Зеленського з деяких питань щодо Донбасу навіть гірша від Порошенка.
"Тож є якийсь баланс критики, який показує, що все нормально. Що президент все робить правильно", - аргументував речник Зеленського.
Зміна поколінь
Заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь сумнівається у тому, що нові призначення в армії можуть бути якимось елементом "зради" політиків.
"Бойові генерали, які командували бригадами під Дебальцевим, будуть якимось чином причетні до зради?" - запитує він у розмові з BBC News Україна.
За його словами, ці кадрові зміни вже давно назріли і їх треба було проводити ще кілька років тому.
"Армії не вистачало зміни поколінь, адже на чолі там стояли ще ті люди, які вивчилися у Радянському Союзі. І тому всі реформи, як то зміна підходу до строкової служби чи нові принципи територіальної оборони, просто блокувалося ментальністю старого покоління", - вважає експерт.
"Зараз у ЗСУ вочевидь прийшла нова хвиля - генерали, які випускалися з військових училищ та інститутів вже за України. Вони пройшли війну на Донбасі у бойових підрозділах, командуючи бойовими підрозділами", - додає Михайло Самусь.
За його словами, тепер важливо, чи зможуть ці люди втілити нові закони, які вже ухвалені - наприклад, закон про оборонні закупівлі чи закон про національний спротив.
"Часто гальмування йде на рівні виконавців. Тому зміна поколінь тут якраз допоможе вийти з цього глухого кута і краще визначати потреби армії", - пояснює експерт.
Він додає, що задача головнокомандувача та Генштабу ЗСУ зараз полягатиме в тому, щоб правильно сформулювати для Міноборони і Міністерства стратегічних галузей промисловості свої потреби: "Яке озброєння потрібне - і не лише зараз, а у перспективі 10-20 років".
Водночас Михайло Самусь прогнозує, що зміни в армії та Міністерстві оборони мають позитивно оцінити і на Заході, хоча й невідомо, наскільки вони пов’язані з переговорами.
"Бойові генерали, які налаштовані на швидку роботу - у будь-якому разі це позитивно оцінять західні партнери. Крім того, зараз прибрали напругу між міністром оборони і головнокомандувачем, що взагалі було неприйнятною ситуацією під час війни", - резюмує Михайло Самусь.
’