Актуально
24218 переглядів
 |
Про це повідомляє оператор газосховищ – АТ «Укртрансгаз». Втім, частина експертів визнає, що Україна може отримати дефіцит блакитного палива в разі, якщо сильні морози поєднаються з припиненням імпорту.
Щоб з’ясувати, наскільки газова інфраструктура готова до зими, Радіо Свобода побувало на найбільших в Україні підземних газосховищах.
До початку опалювального сезону в Україні залишається не більше місяця. До цього часу, згідно з планами уряду, Україна мала накопичити енергетичний «запас міцності» – щонайменше 17 мільярдів кубічних метрів газу в підземних газосховищах (ПСГ). Оператор всіх українських ПСГ – АТ «Укртрансгаз» – вже перевищив цей показник і продовжує закачувати блакитне паливо до сховищ.
Це триватиме до самого початку опалювального сезону, очікують в компанії.
Керівник АТ «Укртрансгаз» Сергій Перелома у коментарі Радіо Свобода зауважив, що нинішній запас газу – достатній для опалювального сезону, і це доводить досвід декількох попередніх років.
«За рішенням уряду України, до підземних газосховищ мало бути закачано щонайменше 17 мільярдів кубометрів газу до початку опалювального сезону. Ми вже виконали це завдання, і, за нашими розрахунками, на початок опалювального сезону в українських газосховищах буде близько 19 мільярдів кубічних метрів природного газу, – зазначив Сергій Перелома під час розмови з Радіо Свобода на території найбільшого в Україні ПСГ – Більче-Волицького. – Впевнений, що цього обсягу вистачить для сталого проходження опалювального сезону. Це твердження ґрунтується на статистиці. Подивімося, з якими запасами природного газу в ПСГ Україна входила в опалювальний сезон, починаючи з 2014 року. Найменше значення було на початку опалювального сезону 2016-2017 років. Тоді в підземних газосховищах було 14,7 мільярда кубометрів газу».
До опалювального сезону🔥 залишилось зовсім мало часу. Наповнення українських підземних газосховищ вже перетнуло позначку...
Опубликовано Нафтогаз Зберігання газу Понедельник, 6 сентября 2021 г.
За його словами, Україна змогла накопичити достатньо газу, попри те, що Росія «користується нагодою маніпулювати обсягом постачання газу до країн Європи», і, як наслідок, ціни на блакитне паливо на європейських ринках рекордно зросли.
Якщо завтра «газова війна»: чи готова Україна?
За останні два десятиліття «газова війна» між Україною і Росією не припиняється і час від часу загострюється. У 2015 році її наслідком стала відмова України купувати в Росії газ.
Відтоді Україна споживає ресурс власного видобутку, а також купує його на ринку Євросоюзу, який наповнюється з різних джерел: газ російського походження на ньому становить від 30 до 40% в різні періоди. Відтоді, зазначають експерти, Кремль намагається зробити важелем тиску на Україну транзит блакитного палива українськими газогонами до ЄС. Подеколи, зауважують, найчастіше – у період сильних морозів, російський монополіст «Газпром» штучно зменшує транзит газу до ЄС територією України. Нині дії російської сторони спонукають підвищення вартості газу не так для України, як для європейського ринку в цілому, визнають і посадовці, й недержавні фахівці.
Чи готова українська газова інфраструктура до перебоїв з транзитом та до інших викликів, особливо коли вони поєднуватимуться з холодною погодою та піковим споживанням газу?
Українські підземні сховища газу, які накопичили запас блакитного палива та пройшли черговий етап реконструкції, готові до роботи в складних та екстремальних умовах. Зокрема – під час різких похолодань або у разі скорочення чи припинення російського газового транзиту. На цьому наголосив, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, головний інженер акціонерного товариства «Укртрансгаз» Володимир Рудко.
Українські сховища газу #ПСГ готові до роботи в складних умовах, зокрема під час різких похолодань або скорочення чи припинення газового транзиту з #РФ. Так відповів #РадіоСвобода, головний інженер АТ "Укртрансгаз" Володимир Рудко pic.twitter.com/sjUWkr3a9z
— Solonyna Yeugen (@SolonynaY) September 2, 2021
«Підземні сховища здатні відреагувати на всі ці виклики, які можуть бути. Відповідні технічні показники, передбачені для кожного сховища, на сьогодні є дієвими, ми можемо їх повністю виконувати», – відповів Рудко, знайомлячи Радіо Свобода з роботою центральної диспетчерської Оператора підземних сховищ газу.
За словами посадовця «Укртрансгазу», це повністю підтвердила ситуація взимку 2020-2021.
«Коли були сильні морози у січні – ми забезпечили максимальний відбір з ПСГ близько 140 мільйонів кубометрів на добу. При тому, що ми на 100% забезпечили потреби українських споживачів», – пригадує посадовець.
Головний інженер уточнює, що максимальна потужність відбору газу зі сховищ залежить від їхнього наповнення і може досягати 160 мільйонів кубометрів на добу. При цьому робота українських ПСГ має певну інерцію: для того, щоб наростити відбір газу від нуля до максимуму, потрібно близько доби.
Запаси на зиму: скільки є і скільки треба
Україна має 11 підземних газових сховищ, не рахуючи двох, які залишилися на окупованих територіях. Їхній корисний об’єм – 31 мільярд кубометрів: саме стільки газу можна закачати до ПСГ і потім повністю використати упродовж зими. Окрім цього обсягу, у сховищах залишається кілька мільярдів кубометрів так званого «буферного» газу, який не можна викачувати, щоб не порушилася нормальна робота сховищ.
За даними «Укртрансгазу», наразі українські ПСГ мають понад 18 мільярдів кубометрів газу, який може бути використаний взимку. В останні роки Україна витрачала зі своїх сховищ не весь наявний запас, а від 8 до 10,5 мільярдів кубометрів за холодний сезон.
Упродовж року Україна споживає близько 30 мільярдів кубічних метрів блакитного палива. Приблизно дві третини від нього видобувають на українських родовищах, решту імпортують. Із цих двох джерел наповнюються і підземні сховища газу. Взимку, коли газ використовується для роботи ТЕЦ та для індивідуального опалення, його витрати різко зростають. І тоді до гри вступають сховища: вони дають близько половини газу, потрібного Україні на добу.
І тут питання не лише в розмірі запасів, а в тому, як швидко можна їх «підняти» з-під землі.
Максимальний обсяг, який можуть «підняти» ПСГ України – до 160 мільйонів кубометрів на добу. Але це за умови, що газосховища заповнені майже до максимуму, пояснює головний інженер АТ «Укртрансгаз» Володимир Рудко.
В січні 2021 року, під час тривалих морозів, підземні сховища могли давати по 140 мільйонів кубометрів на добу. Ще близько 50 мільйонів на добу – забезпечує видобуток газу в Україні: він майже не змінюється залежно від сезону. Цей потенціал дає змогу стабільно проходити опалювальний сезон, навіть за умови сильних морозів або проблем з російським транзитом, наголошує Володимир Рудко.
Чи вистачить його, якщо морози будуть сильними, а Росія тим часом обмежуватиме транзит, що (опосередковано) може зменшити імпорт газу з ЄС до України?
Керівник «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко припускає, що в такому випадку Україні вистачить власного видобутку та «підйому» газу з підземних сховищ, але за умови «середньостатистичної або теплої зими». Якщо ж морози будуть сильними – то добове споживання країни істотно перевищить 190-200 мільйонів кубометрів газу на добу, і не обійтися без імпорту або без зупинки великих промислових підприємств, які використовують газ у виробництві, пояснює Дяченко.
Як працює система українських газосховищ та до яких сценаріїв вона готова? Щоб зрозуміти це, Радіо Свобода побувало на трьох найбільших підземних газосховищах України, які вміщують понад дві третини газових запасів для опалювального сезону 2021-2022.
Підземні сховища газу: як це працює
Після анбандлінгу (розділення «Нафтогазу» на спеціалізовані компанії) АТ «Укртрансгаз» вже не займається магістральними газогонами, а опікується лише 11 діючими українськими сховищами на заході, на півночі та на сході України. Всі вони працюють як єдина система і координуються з центральної диспетчерської, яку розташували у Львові – неподалік від кількох найбільших сховищ, які зберігають понад 80% зимового запасу газу для України.
Тут у приміщенні, що має кілька рівнів захисту, працюють комп’ютери, на яких в реальному часі можна відстежити, як накопичується (або витрачається) газ, які компанії та на який термін замовляють його зберігання в українських ПСГ. У центральній диспетчерській оператора газосховищ побувало і Радіо Свобода.
Українські підземні сховища у переважній більшості створені на базі колишніх газових родовищ. Свердловини декількох великих покладів, газ в яких майже повністю закінчився, з’єднали складною системою трубопроводів, компресорів, систем фільтрації, охолодження та осушення газу: їх спорудили на місцевості просто над колишніми газоносними пластами.
Завдяки цьому в теплу пору року блакитне паливо з магістральних газогонів України наповнює геологічні пласти колишніх родовищ. Більшість часу для цього не потрібно ніяких насосів: достатньо тиску, який є в газотранспортній системі.
Взимку газ, накопичений у колишніх родовищах, підіймається зі свердловин, проходить фільтрацію та осушення. Потужні компресори (частина з них працює на авіаційних реактивних двигунах) збільшують його тиск, і після цього він може повертатися до української газотранспортної системи.
Більче-Волицьке #ПСГ pic.twitter.com/99yK4qr1W9
— Solonyna Yeugen (@SolonynaY) September 2, 2021
Щоправда, під час роботи компресорних станцій газ нагрівається, і тому на кожному ПСГ є ще й система охолодження, пояснює головний інженер Більче-Волицького підземного газосховища Юрій Ільницький.
Він показав Радіо Свобода все обладнання і технологічні системи цього ПСГ.
Більче-Волицьке ПСГ
Розташоване поблизу міста Стрий на Львівщині. Є найбільшим ПСГ у Європі та п’ятим за розміром у світі. Може вмістити понад 17 мільярдів кубометрів газу: Україні такого обсягу вистачило б на всі потреби упродовж семи місяців. Основа газосховища – просочені газом порожнисті карпатські пісковики, які утворюють гігантську складку на глибині понад кілометр. Згори над ними – пласти газонепроникних глин. Первинно це ПСГ створювалося для більшої надійності транзиту газу до Західної Європи територією України.
Нині Більче-Волиця – основа українського газового резерву.
Взимку, коли зі сховища піднімають газ, потрібний Україні для обігріву домівок та гарячого водопостачання, потужні газокомпресорні агрегати ревуть, наче десятки реактивних літаків. На них і справді використовують авіаційні двигуни українського виробництва, розповідає головний інженер цього ПСГ Юрій Ільницький.
На початку вересня, коли тут побувало Радіо Свобода, на найбільшому українському газосховищі панувала тиша. Лише біля окремих трубопроводів можна було почути тихе гудіння: це блакитне паливо з українських газогонів продовжує самоплином заходити до підземних резервуарів.
Більче-Волицьке #ПСГ (газосховище), найбільше в #Україна. Тут накопичили десь половину газу, потрібного країні на зиму. Повна ємність 17 млрд м3. А всі ПСГ України - понад 30 млрд м3. Зараз в них 18 млрд м3 #газ у, на зиму вистачить 10, +видобуток. pic.twitter.com/K4ujlDImpe
— Solonyna Yeugen (@SolonynaY) September 2, 2021
Тим часом на Більче-Волицькому ПСГ триває поетапна реконструкція. Цього року переробили теплопостачання, а також вдосконалили систему охолодження газу, розповідають представники АТ «Укртрансгаз». Під час візиту Радіо Свобода працівники ПСГ крутили масивні вентилі та перевіряли обладнання охолоджувальних агрегатів: у жовтні їх мають запустити в роботу.
Крім того, упродовж 2021 року на газосховищі реконструювали близько 10% свердловин: це роблять щороку на кожному ПСГ для того, щоб вони зберігали свою продуктивність.
Наступним етапом буде реконструкція компресорного цеху №4: він має стати більш потужним і енергоощадним.
Богородчанське ПСГ
Створене на місці виснаженого газового родовища біля селища Богородчани на Івано-Франківщині. Це газосховище – друге за розміром в Україні, воно вміщує 2,3 мільярда кубометрів газу.
Як пояснюють його фахівці: Богородчанське ПСГ здатне дуже швидко покривати піки споживання газу в період різких похолодань або інших екстремальних ситуацій. Тому що воно спроможне деякий час видавати по 50 мільйонів кубометрів газу на добу: це третина дебіту всіх українських ПСГ разом взятих. Коли ми відвідували його – побачили мережу нових трубопроводів та свіжі сліди земляних робіт. Ідеться про перший етап реконструкції обладнання цього сховища, загальною вартістю понад 280 мільйонів гривень. Про це розповів начальник оперативно-виробничої служби Богородчанського ПСГ Олег Бойко, показуючи Радіо Свобода реконструйовані газоочисні та газорозподільні системи.
«На газозбірному пункті проведена заміна підземних та наземних комунікацій, запірної та регулювальної арматури. Нині відбулося під’єднання новозбудованих комунікацій до діючих. Роботи полягали саме в тому, щоб максимально автоматизувати роботу персоналу, полегшити її та завдяки цьому пришвидшити роботу установки. Ми встановили нові лічильники – ультразвукові, трипроменеві. Запірна арматура – італійського виробництва, там де є технологічна потреба – автоматизована», – розповідає фахівець.
До опалювального сезону готуємось, але й про майбутні плани та проекти не забуваємо 😎
Опубликовано Нафтогаз Зберігання газу Среда, 8 сентября 2021 г.
Оператор газосховищ починає...
Ця реконструкція дозволить газосховищу працювати на максимальній потужності та зменшити негативний вплив на довкілля. Серед змін – оновлення систем газоочищення та підготовки газу, автоматизація регулювання та перемикання його подачі та автоматизований облік. Всі збудовані та перебудовані системи, пояснюють, пройшли пусконалагоджувальні роботи перед опалювальним сезоном.
Наступним етапом буде заміна компресорних агрегатів: деякі з них виготовлені ще в радянський час і продовжують працювати більше сорока років.
Дашавське ПСГ
Розташоване на півдні Львівщини, воно є третім за розміром в Україні та може вмістити 2,15 мільярда кубометрів газу. Його збудували на місці найстарішого в Україні родовища, яке на початку 20-го століття забезпечувало газом Львів. Нині воно, як і Богородчанське ПСГ, використовується для покриття піків споживання.
В момент приїзду Радіо Свобода будівельні роботи були у розпалі: спецтехніка закопувала прокладені комунікації навколо новозбудованої установки осушення газу, а робітники монтували наземне обладнання. Коли блакитне паливо підіймають з підземних пластів – воно має підвищену вологість, яку знижують за допомогою спеціальної речовини – діетиленгліколю. І лише після цього газ може надходити в мережу.
Раніше, розповідають працівники газосховища, на цьому ПСГ оновили системи пожежогасіння і встановили автоматизовані системи управління компресорними агрегатами.
Дашавське #ПСГ (газосховище) просто зараз реконструюють. На насосах - вертолітні двигуни #МоторСіч (замість російських, автоматика #Siemens. Систему очищення і зволоження газу теж перебудували. pic.twitter.com/WnS1gEQF7i
— Solonyna Yeugen (@SolonynaY) September 2, 2021
Цього року «Укртрансгаз» виділив на регламентні роботи 0,8 мільярда гривень. Йдеться передовсім про підготовку сховищ газу та їхнього обладнання до опалювального сезону, який має початися орієнтовно 15 жовтня.
Газовий «запобіжник»: чи його достатньо?
Сьогодні дії Росії на газовому ринку Європи націлені на штучний дефіцит і підвищення ціни блакитного палива, і надалі вони є мало прогнозованими, визнають українські профільні експерти.
В цих умовах Україна здатна зберігати газ і для себе, і для європейських сусідів, маючи з цього фінансову вигоду. Наразі в українських сховищах тримають газ близько 100 іноземних компаній, загалом – понад 3,8 мільярда кубометрів, розповів керівник АТ «Укртрансгаз» Сергій Перелома:
«Це рекордний показник (кількість іноземних компаній, що зберігають газ в Україні – ред.). Але ми – на самому початку залучення компаній-нерезидентів для зберігання газу. На момент анбандлінгу (на початку 2020 року) в нас було лише 7 іноземних контрагентів та мізерні обсяги зберігання, а зараз їх – 107».
Зрештою, як показує досвід останніх двох років, іноземні компанії в підсумку продають більшість свого газу на території України, а отже, це додатково зменшує ризик дефіциту газу взимку, зауважує Сергій Перелома.
Минулої зими Україна мала рекордні запаси газу (28 мільярдів кубометрів), але стикнулася з дефіцитом вугілля на теплових електростанціях: про цю проблему писало Радіо Свобода.
До цього додався і дефіцит потужності атомних електростанцій: частина енергоблоків із затримкою вийшла з ремонту, тож Україна деякий час вимушено імпортувала електроенергію з Білорусі та з Росії.
Частина теплових електростанцій переходили на газ як на резервне паливо, але це підвищувало і собівартість виробництва електроенергії.
Цієї зими головними ризиками для проведення опалювального сезону є не ситуація з газом, а ймовірний дефіцит вугілля та зростання тарифів, попереджає Сергій Дяченко.
«Зараз газосховища заповнені на 60%. Бувало й заповнення на 50%, і Україна добре проходила ті зими, але вони були відносно теплими. Якщо ж буде аномально холодно – то може і не вистачити. Бо в таких ситуаціях починаються проблеми з вугіллям у ТЕС (штучні чи ні – не знаю), і одразу ж збільшується споживання газу як резервного палива», – пояснює Сергій Дяченко.
За його словами, Україні варто мати на початок опалювального сезону щонайменше 2 мільйони тонн вугілля на електростанціях, нині ж запаси є майже втричі меншими, констатує він.
Експерт згадує і про те, що ЄС не закачав достатньо блакитного палива до власних сховищ, через недружні дії російського «Газпрому», а відтак обсяги імпорту з ЄС взимку 2021-2022 – теж під питанням, попереджає Дяченко.
Українська газова інфраструктура загалом підготовлена до зими, визнає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Однак він вказує на можливі проблеми з тарифами.
«З точки зору стану газотранспортної системи – і лінійне обладнання, і компресорні станції готові до роботи. Запаси газу теж начебто достатні. Але треба зважати на те, що більшістю цих запасів володіють українські трейдери або ж іноземні компанії – їхній газ в Україні «на митному зберіганні». Газ дорогий, тож його важко буде закуповувати. І не до кінця зрозуміло, хто буде компенсувати різницю між ринковою ціною газу і тарифами. Але проблема з вугіллям буде значно більшою, ніж проблема з газом», – прогнозує експерт.
Тим часом український прем’єр Денис Шмигаль запевнив, що уряд готовий допомогти органам місцевого самоврядування пройти опалювальний сезон без підвищення тарифів на тепло. Водночас глава уряду не уточнив, які фінансові ресурси будуть потрібні для цього і як Кабмін зможе їх залучити.
Добудова Росією обхідного газогону «Північний потік-2», який веде до Німеччини дном Балтійського моря, викликає побоювання в частини експертів, що Кремль може обмежувати транзит газу територією України. Чинний контракт з російським «Газпромом» передбачає, що цей транзит збережеться до 2024 року.
У попередні роки, коли Росія намагалася обмежувати транзит газу, Україна частково компенсувала перепади тиску в магістральних газогонах за рахунок газу зі своїх підземних сховищ.
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
