Актуально
23703 перегляди
|
Президентка ЄБРР Оділь Рене-Бассо |
ЄБРР може ще більше розширити фінансування в Україні, якщо побачить поступ в антикорупційних реформах, розвиткові зелених технологій. Про це Президентка ЄБРР Оділь Рене-Бассо розповіла в інтерв’ю кореспонеднтці Української Служби "Голосу Америки" Оксані Бедратенко. Рене-Бассо застерігла - без зелених технологій Україна може втратити позиції експортера в Європі. А от на тлі посилення авторитаризму в Росі та Білорусі, ЄБРР не планує втілювати там нові проекти.
ЄБРР є найбільшим інституційним інвестором в Україні. Останнім часом міжнародні донори та "Група Семи" піднімають питання стандартів корпоративного управління на держпідприємствах в Україні, також однією із основних проблем, що хвилюють бізнес є корупція. На вашу думку, чи просуваються реформи в Україні у вільному напрямку?
Оділь Рене-Бассо: Я вважаю, що це нелегкий шлях - за прогресом йде крок назад, виникають складнощі. Однак, ми залишаємося відданими роботі з Україною. Важливо, що ми включаємо подолання корупції до конкретних проектів. Наприклад, минулого року у нас був великий проект з "Укравтодором". Нам було відомо про певні проблеми з корупцією в компанії. Ми надали значне фінансування – 450 мільйонів. Однак, умовою позики стало впровадження амбітного плану подолання корупції. Його затверджено і буде виконано.
Це важливий приклад того, як ми пов’язуємо інвестиції з подоланням корупції. Те саме було з фінансуванням для "Укрпошти", де також була подібна проблема.
Стандарти корпоративного управління є ключовими. Ми чітко про це говоримо владі.
Ми також приділяємо багато уваги банківському сектору, бо уряд хоче приватизувати банки. Хоча банківський сектор і відновився після кризи, важливо, щоб він перетворився на клієнтоорієнтовану галузь, де більше приділяється уваги цифровим технологіям.
Чи дослухається українська влада до ваших рекомендацій?
ОРБ: Так. Приймати рішення завжди складно: є різні партії, різні люди говорять різне, але ми ведемо конструктивний діалог. Інколи нам не подобаються певні рішення, зкрема щодо управління у "Нафтогазі" і ми відкрито реагуємо. Загалом же у нас відкрите обговорення і це суттєво, бо Україна є важливим партнером для банку.
Під час зборів Світового банку та МВФ, які днями завершились у Вашингтоні, багато говорили про так зване "зелене відновлення". В Україні економічне відновлення зазвичай означає ріст галузей із значним споживанням вуглецю. Що може переконати Україну втілювати декарбонізацію, навіть якщо це може уповільнити зростання?
ОРБ: Довгострокова конкурентоспроможність. Україна також потерпає від забруднення, особливо великі міста. Однак, інший елемент - це конкуренція, адже решта світу рухається до декарбонізації і має амбітні стратегічні цілі. Фінансові інвестори і банки, можливо, прагнутимуть інвестувати у декарбонізовані товари та галузі.
Якщо ви як країна не проводите декарбонізацію, то за кілька років не зможете продавати товар [до Європи]. Україна є важливим торговельним партнером ЄС, а там думають запровадити так званий "механізм врівноваження вмісту вуглецю", тобто додаткову націнку на товари з країн, що не виконують стратегію зменшення викидів. Це матиме великий вплив на конкурентність українських компаній, які хочуть експортувати до ЄС.
На моє переконання, Україна також має значний потенціал у відновлюваній енергетиці, вітряній та сонячній, а також збільшенні енергоефективності місцевої теплової системи
Тобто Україна може втратити експорт до ЄС, якщо не декорбанізується?
ОРБ: Вона може втратити конкурентоспроможність, не доступ до ринків. Хоча обговорення ще триває, ймовірно, країни, які роблять амбітні кроки з декарбонізації не захочуть, щоб були лазівки для товарів з високим рівнем викиду вуглецю.
Чи буде це питання обговорюватись під час світового кліматичного саміту в Глазго, що відбудеться наприкінці жовтня?
ОРБ: Думаю, в Глазго буде обговорюватись те, наскільки амбітні цілі поставлені учасниками Паризької угоди.
Ми раді, що Україна видала нові державні зобов’язання в сфері клімату. Ми багато співпрацювали з країною над розробкою стратегії. Важливо, що в Глазго Україна представить вищі цілі. Там здебільшого говоритимуть про амбітні цілі, фінансову підтримку бідних країн та моніторинг виконання зобов’язань.
А от щодо сусідніх країн - ми бачимо збільшення авторитарних тенденцій в Білорусі та Росії. Яку роль ЄБРР може відігравати для підтримки демократії в цих країнах?
ОРБ: Ми підтримуємо країни, які послідовно втілюють демократичні принципи. В Білорусі ми призупинили всі програми в державному секторі з серпня 2020 року. В Росії з 2014 року, після [незаконної анексії] Криму, ми призупинили все фінансування.
Щоб просувати демократію ми застосовуємо тут підхід "більше за більше і менше за менше" - більше фінансування за більше реформ і менше фінансування, якщо йде відкат в демократії.
В Білорусі ми наразі не плануємо жодних нових інвестицій в державний сектор, центральну чи місцеву владу. Ми все ще інвестуємо до приватного сектору - малих і середніх підприємств і дуже чітко оцінюємо те, хто є бенефіціарами, або нашими партнерами, чи мають вони зв’язки з режимом.
А як щодо України - чи плануєте ви збільшити інвестиційний портфель?
ОРБ: Наразі обсяг інвестицій великий. Фінансування залежить від реформ. Ми могли б робити більше. Для цього потрібно просувати реформи та втілення стандартів корпоративного управління а також зелені технології.
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
