Актуально
17057 переглядів
 |
Про це стало відомо з рішення районного суду Ростова-на-Дону, який засудив громадянина РФ В’ячеслава Забалуєва до п’яти років колонії за посередництво у хабарництві, яким супроводжувалося постачання.
Після того, як інформація про вирок розійшлася у ЗМІ, текст рішення пропав із сайту суду.
При цьому в інтернеті збереглися його архівні копії.
Представник України у тристоронній контактній групі Олексій Арестович сказав ВВС, що це рішення російського суду використовуватимуть українські юристи.
Арестович нагадав, що політична позиція України полягає в тому, що з боку Росії продовжується збройна агресія у Криму та на Донбасі.
У міжнародних судах Київ займає позицію, згідно з якою на сході України триває міжнародний військовий конфлікт, пов’язаний з агресією Росії. Але це наштовхувалося на заперечення Росією офіційної присутності своїх військ на Донбасі.
"Тепер, після рішення російського суду та шановного судді Шолохова, у нас є судовий прецедент, який дозволить спиратися на нього всім юристам у відстоюванні позиції про російські війська на Донбасі. Це рішення повністю перевертає юридичну площину ситуації", - сказав Арестович.
"Безумовно, ми будемо використовувати його у своїй роботі. МЗС та тристороння контактна група будуть давати оцінки цьому рішенню", - додав він.
ВВС направила запит до міністерства закордонних справ Росії та чекає на відповідь.
Що сказав суд
У листопаді 2021 року Кіровський районний суд Ростова-на-Дону засудив В’ячеслава Забалуєва до п’яти років позбавлення волі за посередництво у хабарництві.
Відповідно до вироку, суддя Леонард Шолохов зазначив, ґрунтуючись на словах учасників процесу, що у 2019 році Забалуєв поставив під загрозу постачання продовольства для російських військовослужбовців до самопроголошених ДНР та ЛНР.
З самого початку конфлікту на сході України в 2014 році російська влада не визнає свою причетність до протистояння та заперечує присутність на Донбасі російських військ. Однак тепер ця присутність фактично підтверджена у російському суді.
Розгляд справи розтягнувся у Кіровському суді на рік. Забалуєв, згідно з рішенням, працював заступником директора в ростовській філії компанії "Технологія", яка за контрактом з "Воєнторгом" займається харчуванням військовослужбовців.
У тексті вироку написано буквально таке: підсудний займався постачанням продовольства для російських військовослужбовців, які "перебувають на постійному чергуванні на території самопроголошених Донецької та Луганської народних республік".
У тексті документу наводять слова свідка про "складність та небезпеку маршруту, яка полягала в тому, що водії, ризикуючи власним життям на кордоні, знімають номери, віддають документи і під охороною сторони, яка є отримувачем, прямують до місця розвантаження".
За рік до Забалуєва, у листопаді 2020 року, до 3,5 років в’язниці вже засудили головного санітарного лікаря ростовського центру санепіднагляду міноборони Росії, підполковника медичної служби Георгія Гончарова.
Саме йому Забалуєв, як випливає з вироку, передавав із січня до листопада 2019 року щомісяця по 90 тисяч рублів (33 тис. гривень). Це були хабарі за лояльність Гончарова під час перевірки постачання.
У вироку, який ухвалив суддя Шолохов, самопроголошені ДНР та ЛНР згадуються чотири рази. Продовольство, постачання якого зривали підсудні, "призначалося для відправки до військових частин збройних сил РФ, що дислокуються на території ДНР та ЛНР".
Один із обвинувачених, як випливає з вироку, "займався перевіркою якості продовольства, що відправляється зі складу ТОВ "Технології" до ЛНР та ДНР".
У разі невиплати хабарів, зазначено в документі, один із фігурантів погрожував зривом "постачання продукції на користь РФ та військовослужбовців РФ, які перебувають на бойовому чергуванні в ДНР та ЛНР".
Слід зазначити, що суд спирався на слова учасників процесу та не перевіряв, чи справді продовольство постачалося російським військовим. У розмові з РБК на цьому наголосили представники суду - за їхніми словами, суддя просто навів у вироку свідчення підсудного.
Про яку кількість військових РФ може йтися
Вирок Кіровського районного суду дозволяє припустити масштаби можливої військової присутності Росії на території так званих ДНР та ЛНР.
Так, зазначає у вироку суддя, постачання здійснювалися з періодичністю один раз на два тижні: "Колонна формувалася більш ніж з 70 машин вантажопідйомністю близько 40 тонн і загальним об’ємом понад 1 300 тонн. До асортименту продовольства входили борошно, консерви, свіжі овочі. Сумарна вартість продовольства за одну поставку становила понад 130 млн рублів (48 млн гривень)".
За нормами загальновійськового пайка, солдату термінової служби на добу треба вживати 250 грамів м’яса, 120 грамів риби, 120 грамів крупи та бобових, 45 грамів вершкового масла, 150 грамів молока, 10 грамів сиру, 1 яйце, 900 грамів картоплі та інших овочів - капусти, моркви, цибулі, буряків, огірків та помідорів, повідомляло у 2019 році агентство ТАРС.
Виходить приблизно 1,6 кілограма продовольства на одного солдата на добу.
Якщо 1 300 тонн розділити на 14 днів, то вийде 92,9 тонни на день. Якщо розділити цей показник на 1,6 кілограма продовольства, які щодня повинен отримувати російський військовослужбовець, можна дійти висновку, що на території самопроголошених республік як мінімум у 2019 році теоретично міг перебувати контингент чисельністю до 58 тисяч людей.
Але це лише в тому випадку, якщо весь обсяг продовольства призначався для військових, виходячи з норм продовольчого забезпечення. Частина поставок могла йти на склади, передаватись якимось структурам самопроголошених республік або розподілятися як гуманітарна допомога. Отже, і кількість військовослужбовців могла бути зовсім іншою - зокрема, радіо "Свобода" оцінює кількість людей, для яких могла призначатися провізія, в 26 тисяч.
Так, російський військовий експерт Павло Фельгенгауер вважає, що міністерство оборони, забезпечуючи військовослужбовців продовольством, не робило різниці між місцевими військовими та кадровими військовими з Росії.
"Йдеться про два корпуси: у Донецьку та Луганську, в яких служать і місцеві жителі, і громадяни Росії, які приїхали добровольцями, але є і прикріплені (кадрові військові Ред.), - каже він. - Усі вони входять до складу Восьмої гвардійської армії зі штаб-квартирою в Новочеркаську. Корпуси на повному забезпеченні Восьмої армії, включаючи продовольство. Чисельність корпусів оцінювалася приблизно в 30 тисяч людей".
Тим часом головнокомандувач збройних сил України Руслан Хомчак наприкінці листопада 2020 року оцінював чисельність кадрових російських військовослужбовців та військових інструкторів на Донбасі у 3 тисячі осіб.
Як реагують на рішення суду у Росії
Починаючи з 2014 року, коли на сході України почалися бойові дії, російська влада наполягає, що там немає російських військовослужбовців.
"У мінських угодах не сказано, що Росія є стороною конфлікту, ми ніколи з цим не погоджувалися і не погодимося, ми такими не є", - заявив президент Росії Володимир Путін 13 листопада, коментуючи численні публікації у західних ЗМІ про можливе вторгнення, яке, на їхню думку, у Москві можуть планувати вже у січні 2022 року.
Водночас київська влада від самого початку конфлікту на Донбасі звинувачувала Росію у постачанні туди озброєнь та участі в цій війні регулярних частин російської армії.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи інформацію про відправлення провізії російським військам на Донбасі, що є у вироку, заявив, що цього не може бути.
"Напевно, йдеться про помилку тих, хто писав цей текст. Тому що це неможливо. Жодних збройних сил РФ на території самопроголошених республік немає. Не було і немає. ЗС РФ є на території Російської Федерації", - сказав він, уточнивши при цьому, що Росія справді спрямовує на Донбас гуманітарну допомогу.
Експерт центру Карнегі Костянтин Скоркін вважає, що публікація вироку ростовського суду - "це дуже кумедна історія".
"Це чергова суперечність між двома реальностями: в одній в Україні йде громадянський конфлікт, в якому Росія не бере участі, допомагаючи республікам лише гуманітарною допомогою. І є інша: в якій відбуваються якісь постачання якимось військам, які розташовані на тій території", - каже Скоркін.
"Україна використовуватиме цю історію в пропагандистському ключі, доводячи, що вона має рацію і там є російські війська, а Кремль продовжить усе заперечувати. Такий розклад стосується не лише цієї історій, але й інших речей. Аргументація України впирається в повне заперечення з боку Москви. Але чи можливі тут якісь юридичні наслідки, краще питати у юриста", - додає він.
Що відомо про постачальника харчування
Засуджений за хабарі В’ячеслав Забалуєв працював у ростовській філії компанії "Технологія". Компанія була створена у 2014 році в Петербурзі. Основний вид діяльності - підприємства громадського харчування.
У 2017 році компанія зареєструвала філії в Абхазії та Південній Осетії, непідконтрольні Грузії після російсько-грузинської війни 2008 року. Які визнає Росія і не визнають західні демократії.
Тоді ж, у 2017-му, компанія стала постачальником харчування для армії на замовлення "Воєнторгу". У 2018-2020 роках виторг компанії становив від 4,9 до 6,9 млрд руб на рік (1,8-2,6 млн гривень).
Договір уклали на організацію харчування потреб міністерства оборони Росії "у військових частинах та інших організаціях, підвідомчих міністерству оборони".
Про це йдеться у рішеннях арбітражних судів, які з 2018 року штрафували "Технологію" за позовами "Воєнторгу" на сотні тисяч рублів за порушення в організації харчування, кількості та якості порцій страв у військових їдальнях. Загалом до компанії подали 75 таких позовів.
"Технологія" має кілька непрямих зв’язків з Євгеном Пригожиним - петербурзьким підприємцем, якого медіа називають "кухарем Путіна", а американська влада розшукує за спроби втручання у вибори 2016 року. Згідно з декількома журналістськими розслідуваннями, структури Пригожина теоретично могли займатися постачанням харчування для російської армії.
На момент укладання контракту з "Воєнторгом" директором "Технології" був Нізамі Мірзаєв з Петербурга. Мірзаєв також займався охоронним бізнесом із Антоном Лоскутовим.
Лоскутов свого часу був власником та керівником петербурзької охоронної фірми "ОПК", яка має один телефон з компанією "Конкорд менеджмент і консалтинг" - однієї з головних структур Пригожина. А Самуїл Жаркий, який володів "ОПК" до Лоскутова, був навіть директором "Конкорду".
На цей час у ТОВ "Технологія" відкриті численні вакансії кухарів, офіціантів та працівників громадського харчування у військові їдальні Ростовської області.
До теми:
