Актуально
22914 переглядів
 |
Проте запаси вугілля і газу є меншими навіть порівняно з тим, що було восени, коли експерти вперше заговорили про можливість відключень електрики.
Тоді "червоною лінією" називали відновлення імпорту електрики з Білорусі та Росії. А уряд запевняв, що за жодних умов не планує цього робити.
Проте ось вже півтора місяця, як розпочалися і тривають поставки електрики з Білорусі.
Тепер прем’єр-міністр Денис Шмигаль запевняє, що ситуація в енергетиці є "абсолютно стабільною і контрольованою, хоч і напруженою", а на опалювальний сезон Україні вистачить і вугілля, і газу, і тарифи не змінюватимуться.
"Опалювальний сезон проходить стабільно, енергоресурсів достатньо, а тарифи для населення, як ми й обіцяли, не зростатимуть", - заявив прем’єр і назвав розмови про "віялові відключення" та кризу в енергетиці "черговим фейком".
Наприкінці тижня в офісі президента зібрався координаційний енергетичний штаб, по його завершенні прем’єр знову запевнив, що "Україна буде з теплом і світлом".
Оглядачі ж попереджають: ситуація є критичною, і припускають, що на якомусь етапі Україна може відновити імпорт і російської електрики. А дехто навіть не виключає можливості відновлення прямих поставок газу із Росії, яких не було від листопада 2015.
То якою є ситуація в енергетиці і з чим Україна входить у зимові холоди?
Що з вугіллям?
"Вугілля їде", - запевняв прем’єр місяць тому в ефірі програми "Право на владу". Довезти його - справа компаній, що виробляють електрику на ТЕС, казав він.
Нині прем’єр каже, що у грудні очікують близько 1,95 млн тонн поставок українського та імпортного вугілля при запланованому споживанні у 1,7 млн тонн.
"Наразі баланс позитивний: ми видобуваємо та імпортуємо в сумі 2 млн тонн в місяць при споживанні 1,7 млн тонн в місяць", - заявив пан Шмигаль у Верховній Раді.
Після засідання енергетичного штабу прем’єр повідомив, що так буде і у наступні зимові місяці.
Цього ж дня державна компанія "Центренерго" повідомила, що отримала 82,5 тис. тонн вугілля з Австралії.
А компанія ДТЕК, яка разом із державними ТЕС є головним гравцем на ринку теплової енергетики, за день до того повідомила про прихід чергових партій імпортного вугілля - 55 тис. тонн з Колумбії та 76 тис. тонн палива зі США.
Загалом за останні три місяці ДТЕК Енерго імпортувала майже пів мільйона тонн палива і законтрактувала ще мільйон тонн - "для стабільного проходження опалювального сезону".
Чи достатньо цього?
Раніше прем’єр заявляв, що за опалювальний сезон Україна споживає близько 10 млн тонн вугілля, вісім із яких видобувається в країні, а ще близько двох імпортується.
На 15 грудня запаси вугілля на складах ТЕС були меншими за пів мільйона тонн.
Це удвічі менше мінімально потрібних та уп’ятеро менше планових, каже Олексій Хобатюк, експерт з енергетики Центру економічної стратегії.
А "Дзеркало тижня" опублікувало копію звіту, який СБУ відправило урядові 8 грудня. У звіті йдеться про те, що ТЕС у деяких регіонах опинилися у кроці від зупинки, а ситуація із запасами вугілля на складах є критичною, що загрожує енергетичній безпеці, може спричинити техногенні катастрофи, соціальне напруження та дискредитацію влади. Цей документ видання отримало від свого джерела в уряді.
Про існування цього документу після засідання в ОП обмовився і прем’єр-міністр, наголосивши, що в ньому йдеться про проблеми на окремих ТЕС, над вирішенням яких уряд вже працює.
Про ситуацію із внутрішнім видобутком красномовно свідчить позачергове засідання Ради, на якому депутати хотіли терміново змінити бюджет за два тижні до кінця року і додати 2,4 млрд грн на "стабілізацію роботи державних вугледобувних підприємств".
Утім, законопроєкт був схвалений лише за основу.
Наступного дня депутати повернулися до питання шахтарських зарплат і схвалили постанову, якою просять уряд виділити 300 млн грн на зарплати працівникам державних копалень із резервного фонду бюджету.
У жовтні Рада вже виділяла з бюджету 1 млрд грн на погашення боргів із зарплат шахтарям.
Ще одним тривожним "дзвіночком" є рішення уряду передбачити для ТЕС і ТЕЦ, де головним видом палива є вугілля (а це практично усі), можливість закуповувати газ.
"Це не означає, що ми переводимо всі наші ТЕС і ТЕЦ на газ, - пояснюють у міністерстві енергетики, яке ініціювало цю пропозицію. - Механізм, який буде імплементовано, передбачає використання газу тільки для того обсягу генеруючих потужностей, якого може не вистачати у певний момент". Там уточнюють, що йдеться передусім про Луганську ТЕС.
"ТЕС працюють з коліс", - каже Людмила Буймістер, депутатка з економічного комітету Ради. Вона пройшла до парламенту від "Слуги народу", але нині не входить до жодної фракції. Із "Слуги народу" її виключили за відмову голосувати за закон про олігархів.
На конференції "Стійкість України перед кризами" депутатка назвала нинішню ситуацію в українській енергетиці найбільш кризовою за часи незалежності, - "щоб і фізична, і фінансова системи були настільки знекровленими".
На її погляд, запропонований урядом варіант із більшим навантаженням на атомні станції не є порятунком.
"Навантажуючи атомну генерацію по максимуму, ми також ставимо під ризик роботу усієї системи", - зауважує вона.
"Від віялових відключень нас рятує лише вбивання екології (коли ТЕС переходять на використання мазуту - Ред.) та глобальне потепління", - жартує Людмила Буймістер і пояснює: рясні дощі початку грудня дозволять поповнити повністю "спущені" восени ресурси українських гідроелектростанцій.
Саме ГЕС нині дозволяють балансувати енергосистему країни та роботу базових атомних блоків, коли теплові електростанції стоять через брак вугілля.
Далі, припускає Людмила Буймістер, може йтися про відновлення імпорту електрики не лише з Білорусі, але й з Росії, або ТЕС замість вугілля почнуть спалювати газ (власне, як і вирішив уряд).
"Коли ми говоримо про спалювання газу, це не просто дорого за сьогоднішніх умов - ми всі бачимо ціни. Але це ще й загроза того, що при низьких температурах ми не зможемо підняти газ зі сховищ, адже обсяги, закачані у цьому опалювальному сезоні, є рекордно низькими", - каже Людмила Буймістер.
"Інакше ми постанемо перед ризиком того, що, перепрошую, вже без аварійної допомоги Російської Федерації, а не лише Білорусі (по електриці - Ред.), цей опалювальний сезон не переживемо".
Ще один варіант, який не варто виключати, - відновлення прямого імпорту газу з Росії, і не виключено, що дехто вже веде переговори про це, каже депутатка.
У січні 2021 Юрій Вітренко (ще на посаді в.о. міністра енергетики) категорично відкидав таку можливість, особливо на рівні державного "Нафтогазу".
Розмови про відновлення прямого імпорту газу із Росії виникали й наприкінці 2019 року. І тоді голова енергетичного комітету парламенту Андрій Герус запевняв, що у цьому немає нічого крамольного, адже і з Європи Україна все одно купує російський за походженням газ.
То що з газом?
Після того, як Німеччина та інші країни ЄС заговорили про можливість запровадження жорсткіших санкцій проти Росії та відмову від запуску "Північного потоку-2", ціни на газ на європейському ринку знову почали швидко зростати і перевищили 1700 доларів за тисячу кубів.
Станом на 14 грудня запаси газу в українських сховищах становили 15 млрд кубів. За два місяці від початку опалювального сезону Україна використала понад 3,6 млрд кубів або майже 20% запасів - і це за умов, коли температура практично не опускалася нижче нуля.
З 15 млрд кубів газу у сховищах Україна вийшла із попереднього опалювального сезону навесні цього року. Цей газ закупили ще у 2020 році за зовсім іншими цінами.
Крім того, близько півтора мільярда кубів в українських ПГС не належать Україні - власники цього газу можуть у будь-який момент його забрати.
Ще в системі є технічний газ, що потрібен для належної роботи трубопроводів.
Як раніше пояснював прем’єр Шмигаль, за опалювальний сезон в середньому Україна використовує 8 млрд кубів газу, а "за найжорсткіший і холодний опалювальний сезон - 10 мільярдів кубів". Цього, за словами прем’єра, цілком достатньо, аби пережити зиму.
Але чи можна говорити, що газу достатньо?
"По краю леза"
Голова "Нафтогазу" Юрій Вітренко називає нинішні запаси газу у сховищах "нормальними".
"Це більше, ніж середній показник 2014-2018 років", - пояснив він на брифінгу після засідання енергетичного штабу в ОП.
Саме у ці роки запаси газу у сховищах не перевищували 17 млрд кубів. Але у 2019 у ПСГ було 22 млрд кубів, а у 2020 - 28 млрд кубів, про які пан Вітренко не згадав.
Експерти вважають такі цифри свідченням того, що енергетична криза цієї зими є цілком реальною. І припускають, що наприкінці газ доведеться докуповувати.
Закупити додатковий газ із Європи - навіть якщо на це будуть гроші - навряд чи вдасться, "бо його там немає" - європейські сховища так само майже порожні, каже Людмила Буймістер.
При цьому, як нагадує Олексій Хобатюк, вже зараз Україна отримає третину свого газу із Європи (весь імпорт), а та на 45% залежить від Росії.
"Ми йдемо по краю леза, - каже Андрій Коболєв, який очолював "Нафтогаз" від березня 2014 до квітня 2021 року. - І ця хода, можливо, прикольний емоційний елемент якогось телесеріалу, але з точки зору українських споживачів та реальних ризиків це є надто великою загрозою, бо можна впасти і боляче порізатися".
Що з тарифами?
Навіть якщо цю зиму вдасться пережити без катастроф в енергетиці (не кажучи вже про можливість збройного нападу Росії), навесні українцям доведеться розбиратися із ще одним дуже болючими питаннями.
Рекордні ціни на енергетичні ресурси, передусім газ, змусили український уряд повернутися до практики різних цін для різних покупців.
А це, як свідчить увесь попередній досвід, є джерелом для великої корупції (через можливість постачання газу за пільговими цінами для "своїх"), а також десятки мільярдів дефіциту в енергетичних компаніях, які покриваються з бюджету.
"Тарифи для населення, як ми й обіцяли, не зростатимуть", - твердить прем’єр Денис Шмигаль.
Але він же називає суми перших субвенцій із державного до місцевих бюджетів, аби компенсувати різницю між ринковими цінами і тарифами, за якими тепло отримує населення. Поки що це 20 млрд грн. Ще 100 млрд грн боргів за газ вже списали у липні цього року для того, щоб підприємства ТКЕ почали закуповувати газ для опалення.
Але до весни за умов, коли половина тарифів "не мають нічого спільного з ринком", коли населення отримає газ у 5 разів дешевше, ніж промисловість, розрив складе близько 300 млрд грн, вважає енергетичний експерт ЦЕС Олексій Хобатюк.
І все це має покрити бюджет. Саме тому одним із головних зобов’язань, які взяв на себе Київ, отримуючи черговий транш МВФ, є перегляд тарифів на газ і тепло і повернення до ринкових механізмів захисту неплатоспроможних через субсидії.
"Нафтогазу", який нині продає газ населенню за річними контрактами у 7,96 грн за куб при ринковій ціні у 45 грн, можливо, доведеться закуповувати додатковий газ цієї зими, і точно поповнювати сховища навесні-влітку наступного року. І це в умовах, коли коштів у компанії немає - "Нафтогаз" вже інформував уряд про "понадпланові витрати" (читай брак коштів) у більш як 120 млрд грн.
За розрахунками ЦЕС, виходячи із прогнозів, що ціни на газ на світових ринках навряд чи кардинально знизяться у першій половині наступного року, "Нафтогазу" бракуватиме близько 50-80 млрд грн для закупівлі додаткових 2-3 млрд кубів взимку і 100-110 млрд грн для закачування хоча б 7- 8 млрд кубів у сховища влітку.
Це понад половина від того, що у бюджеті на 2022 рік заплановано витратити на безпеку та оборону.
Те, що по завершенні опалювального сезону тарифи доведеться переглядати і підвищувати, вже визнав голова "Нафтогазу" Юрій Вітренко.
"Ми чесно кажемо, якщо збережуться такі ціни, то ми як національна компанія не зможемо покривати цю різницю, тому це буде серйозна розмова і в середині країни, і з депутатами, які голосують за бюджет і визначають джерела і використання коштів, зі споживачами, з українцями", - заявив пан Вітренко.
"Встановлені навесні цього року річні тарифи на газ цілком відповідали тодішнім ринковим рівням. Якщо повертатися до ринкових тарифів по завершенні річних контрактів та опалювального сезону, треба усвідомити, що вони мають зрости, бо зросли і ринкові ціни. І нині треба думати не як уникнути цього, а як це компенсувати", - каже ексголова "Нафтогазу" Андрій Коболєв.
У нинішньому поверненні до неринкових тарифів є ще одна небезпека, каже Людмила Буймістер:
"Давайте не обманювати себе: все, що не доплачує приватний споживач, воно ж потім все одно лягає на того самого споживача з іншого боку і під іншим соусом - в ціні товарів, в інфляції - починаючи від хліба, молока і масла".
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
