Водночас він висловив тверду рішучість запобігти розширенню НАТО.
«Без усяких хитрощів ми прямо порушили питання: ніякого руху на Схід бути не повинно, – сказав Путін. - М’яч на їхньому боці. Загалом поки що ми бачимо позитивну реакцію. Американська сторона готова до переговорів у Женеві, представники призначені. Сподіваємося, що процес піде цим шляхом».
Росія зосередила близько 100 тисяч військовослужбовців на кордоні з Україною, що викликало побоювання у західних лідерів, що вона може вторгнутися до сусідньої країни.
Росія досі заперечувала, що планує вторгнення, і наполягає, що її сили перебувають там у відповідь на військові дії НАТО, які, на її думку, загрожують.
На пресконференції президент РФ уникнув прямої відповіді на запитання, чи може він беззастережно гарантувати ненапад на Україну.
«Наші дії залежатимуть не від переговорів, а від безумовного забезпечення безпеки Росії, – сказав він. – Ми ясно дали зрозуміти, що рух НАТО на Схід є неприйнятним. США стоять із ракетами на порозі нашого будинку. Хіба це надмірна вимога – не ставити ударних систем біля нашого будинку? Як би американці поставилися, якби взяли на кордоні з Канадою чи Мексикою і поставили ракети?»
При цьому президент дав зрозуміти, що не довіряє країнам Заходу.
Виправдовуючи свою позицію щодо розширення НАТО, президент послався на корінні інтереси Росії у сфері безпеки.
«Але ж ми маємо думати про перспективи своєї безпеки найближчим часом. Чекати, коли "долбанут"? Це серйозне питання», – додав Путін.
Сьогодні міжнародні оглядачі коментують вчергове заявлену позицію Москви щодо НАТО та України.
"Коментарі Путіна щодо війни з Україною та переговорів з НАТО були дещо менш яструбиними ніж сказане ним у попередні тижні. Але, мені здається, він ніколи ще так прямо не заявляв, що вважає Донбас історично російським – а це демонструє, наскільки далеко він готовий зайти", - пише голова московського бюро Financial Times Макс Седдон.
"Путін звинувачує Захід за буцімто порушення минулих домовленостей щодо безпеки, але вимагає нових угод щодо безпеки від Заходу. Мене це непокоїть. Наводить на думку, що сам він насправді не зацікавлений у "нічого не вартих" угодах і має інше на думці", - пише колишній посол США у Росії Майкл Макфол. Колишній американський дипломат також заявив, що його лякає "рівень параної" Путіна через заяви останнього про буцімто спроби розвалити Росію зсередини.
Раніше президент Росії заявляв, що Москву було ошукано, а Захід не дотримався буцімто даних обіцянок щодо не розширення. Путін також заявляв про дестабілізуючи дії США, вказуючи на військові кампанії Вашингтона.
"На тлі биття Путіним себе у груди про НАТО та Україну, варто не пам’ятати, що початкова криза 2013-14 була викликана прагненням України тісніших відносин із ЄС, а не НАТО. Йдеться не про безпеку Росії; йдеться про небажання Путіна дозволити Україні орієнтуватися на Захід", - говорить Гідеон Рахман міжнародний оглядач видання Financial Times.
"Спроба розділити [прагнення України до ЄС від її прагнення до НАТО] попахує суперечками про те, скільки янголів можуть поміститись на голівці голки. З огляду на те, що процес щодо НАТО розглядався у 2013-14 було цілком логічно вважати, що наближення до ЄС означає і наближення до членства у НАТО", - відповів Рахману американський історик Ендрю Готорп.
Між тим радник Кремля Федір Лук’янов у коментарі опублікованому виданням The Washington Post висловив думку, що вимоги Росії щодо НАТО можуть бути вихідних пунктом глибших переговорів.
“Очевидно, деякі із пунктів цієї композиції практично не можуть бути втілені”, - наводить слова Лук’янова видання, - “Але якщо ми віримо, що це нова версія класичної дипломаті, коли радикальні позиції представляються на самому початку і починається сворєрідний торг - що би зараз не казали сторони - тоді можливо ми можемо очікувати якоїсь спроби принаймні мати діалог”.