Актуально
25140 переглядів
|
Члени делегації Сенату США під час візиту до України. Зліва направо: Кріс Мерфі, Річард Блюменталь, Емі Клобучар, Джин Шахін, Роб Портман, Роджер Вікер та Кевін Крамер беруть участь у брифінгу після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Київ, 17 січня 2022 року |
На порядку денному нові санкції, якщо дійде до нового загострення, і подальша підтримка України. Російська влада заперечує можливість вторгнення і заявляє, що переміщення військових усередині країни – це «суверенне право» Росії.
Радіо Свобода поспілкувалося зі співголовою Групи підтримки України в американському Сенаті Робертом Портманом (республіканець, штат Огайо) та сенатором Крісом Мерфі (демократ, Коннектикут).
– Яким чином Сенат готовий у майбутньому підтримувати Україну з огляду на надзвичайну ситуацію?
Роб Портман: Я приїхав сюди в складі двопартійної делегації: республіканців та демократів. Ми всі були тут вже багато разів, але ніколи в такий критичний момент. Нас дуже хвилює те, що ми бачимо, тобто скупчення великої кількості російських військ біля кордонів. А також гібридна війна, результатом якої стали кібератаки цими днями.
Тож США реагують, надаючи навіть більше підтримки Україні. Ми вже забезпечуємо Україну допомогою: близько 450 мільйонів доларів минулого року. Щодо військової допомоги, то частина є летальною. Зараз ми збільшуємо її кількість. Також ми обговорюємо додаткові санкції.
Як ви знаєте, у нас нещодавно відбулося голосування щодо санкцій по «Північному потоку-2». Більшість проголосувала за, але не достатньо щоб законопроєкт пройшов. Проте це демонструє, що є консенсус. Є дебати щодо того, чи потрібно запроваджувати санкції зараз, чи у відповідь на можливе вторгнення.
Між республіканцями та демократами тепер є консенсус, що, якщо щось трапиться, якщо росіяни зроблять жахливу помилку, використовуючи свої війська, то на них чекатимуть нищівні санкції. Такі, яких вони ще не бачили. Ці санкції вплинуть на економіку Росії та конкретних осіб, які стоять за рішенням дестабілізувати суверенну, незалежну і вільну країну. Тож, ми сьогодні тут, щоб обговорити це.
– Коли очікується призначення нового посла США в Україні? У червні ви ставили це запитання Держдепартаменту. Можливо ви знаєте, чому це займає стільки часу?
Роб Портман: Це хороше запитання і я дуже розчарований в адміністрації Байдена, через те, що вони швидше не призначили людину на цю посаду. Я знову обговорював із Держдепартаментом це питання минулого тижня і вони запевнили мене, що найближчим часом буде призначено досвідченого, кар’єрного дипломата. І я радий це чути, це потрібно зробити.
– Головна новина дня в Україні – це суд над експрезидентом і законодавцем Петром Порошенком. Як ви вважаєте, ця справа є політичним переслідуванням чи прикладом верховенства права в дії?
Роб Портман: Я не знаю деталей справи, тому не можу цього коментувати. Але я скажу дві речі.
По-перше, в цій справі, як і в будь-якій іншій, ми маємо бути впевнені, що все відбувається відповідно до закону. Що розгляд справи та судовий процес будуть справедливими.
По-друге, уряди України і США та їхні союзники мають бути єдині. Я сподіваюся, що сигнал до єднання й надалі буде найсильнішим сигналом. Україна – незалежна, суверенна, демократична країна. Вона зробила величезний поступ із 2014 року: покращила добробут свого народу і забезпечила свободу преси, дала можливість людям реалізувати свої мрії. Країна об’єдналася у відповідь на агресію Росії.
– Питання безпеки є номером один для світу і ви зараз не прочитаєте цього в заголовках західних медіа, проте в Криму зараз гостра гуманітарна криза. Громадські активісти, журналісти, представники меншин отримують серйозні вироки. Наприклад, завершується суд над автором Радіо Свобода Владиславом Єсипенком. Останнє слухання має відбутися цього тижня і йому загрожує 18 років ув’язнення. Чи є готовність Сенату впливати на гуманітарні проблеми Криму?
Роб Портман: Так. Гуманітарні проблеми в Криму добре задокументовані. Про це знають не лише США. Відповідні організації проаналізували дані: провели інтерв’ю, поговорили з людьми в Криму.
Крим було незаконно анексовано. У цьому сенсі Росія вже вторглася в Україну, забравши Крим. Ставлення до кримськотатарського населення, журналістів, людей, які не подобаються Росії – це проблема прав людини і її треба вирішувати. Саме тому зараз запроваджені санкції. Нам треба дотримуватися цих санкцій та шукати способи, щоб зробити їх ефективнішими.
– Президент Росії нещодавно попередив Україну про «червоні лінії». Як Сенат США планує відповісти на цю заяву? Яке нове озброєння може отримати Україна? Та чи Україна отримує відповідні види озброєння? Адже є проблема з протиповітряною обороною. Та чи отримає Україна таке обладнання від США?
Кріс Мерфі: Володимир Путін із нічого вигадує загрози для своєї країни. Володимир Путін вторгнувся в Крим. Володимир Путін вторгнувся на схід України. Володимир Путін вторгнувся в Грузію.
Україна, США, НАТО – ми не загроза для Росії. І Володимир Путін повинен це знати. США збільшили свою військову присутність в Україні та в Східній Європі саме через агресію Росії на сході України та в Криму. Якщо Росія захоче обговорити виведення своїх військ зі сходу України та Криму та забезпечення суверенітету України, тоді США не доведеться витрачати стільки грошей на загальну безпеку НАТО чи допомогу Україні.
Тому це все просто претензії, які існують лише в голові у Володимира Путіна. США вважає, що лише Україна має вирішувати, як їй структурувати свої політичні та безпекові альянси. Це має залежати не від нас і не від Росії. Ми надамо необхідну допомогу та ресурси, потрібні для самовизначення України.
– А як щодо оборонного озброєння? Чи Україна отримує те, що справді зараз їй необхідно?
Кріс Мерфі: Ми хочемо підтримати оборону України. Це означає надання озброєння необхідного для захисту території країни. Ми не збираємося надсилати Україні зброю, яка може бути застосована для нападу.
Проте, ми хочемо бути впевненими, що Україна зможе захистити свою територію. Саме це й означає надання допомоги у вигляді «Джавелінів», допомога із тренуванням військ. Але це все озброєння для захисту. Ми лише хочемо, щоб Росія поважала суверенітет України, поважала кордони України. Ми ніколи не будемо надавати Україні озброєння, яке може бути застосовано з метою нападу. Ми впевнені, що Україна не планує нападати на країни-сусіди. Вони просто хочуть захистити себе.
– Нещодавно Сенат проголосував проти санкцій проти «Північного потоку-2». Який сигнал, на вашу думку, надсилає таке рішення Україні? І чи плануються якісь нові кроки щодо газогону?
Кріс Мерфі: Ми зробили не так. Санкції стосувалися німецької компанії та певних осіб із Німеччини. Президент Байден запровадив серйозні санкції щодо «Північного потоку-2». Він успішно переконав німецький уряд тимчасово призупинити сертифікацію. Це серйозне дипломатичне досягнення.
Ми хочемо продовжити працювати з німцями, щоб призупинити запуск «Північного потоку-2». Тому зараз багато хто з нас вважає, що запровадження санкцій проти Німеччини не піде на користь Україні. Ви побачите, що Сенат США об’єднається з приводу санкцій проти Росії. Проте є суперечки, чи варто накладати санкції на такого союзника, як Німеччина, в цей критичний момент, коли США, Німеччина та Україна повинні діяти одним фронтом.
Публiкацiї за темою «Політика»:
