Актуально
25305 переглядів
 |
Такі жорсткі заяви пролунали з вуст дипломата ЄС, з яким я неофіційно обговорила нинішню напругу у відносинах з Москвою через нарощування військової сили на кордоні з Україною.
Настрій у Брюсселі - нервовий. Є реальні побоювання, що Європа може зіткнутися з найгіршою безпековою кризою за останні десятиліття.
Але тривога стосується не лише перспектив тривалої наземної війни з Росією через Україну.
Тут мало хто вірить, що Москва має для цього військову міць, не кажучи вже про гроші чи підтримку з боку самих росіян.
ЄС попереджає Кремль про "надзвичайні наслідки" у разі військових дій в Україні. Про це заявила у понеділок новий міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
Минулими вихідними Швеція перекинула сотні своїх військових на стратегічно важливий острів Готланд, розташований у Балтійському морі. Ще раніше Данія також посилила свою присутність у регіоні.
Зростання напруги знову розпалило дебати у Фінляндії й Швеції про те, чи потрібно їм вступати до НАТО.
Але головне занепокоєння Заходу - Вашингтона, НАТО, Великої Британії та ЄС - стосується не так можливої війни через Україну, як того, що Москва прагне розділити й дестабілізувати Європу, розхитуючи баланс сил на континенті на користь Кремля.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький сказав мені наприкінці минулого року, що Заходу необхідно "прокинутися від свого геополітичного сну" щодо намірів Москви.
Але, як це часто буває, коли справа доходить до зовнішньої політики, лідери ЄС далекі від єдності у виборі курсу.
Попри масове нарощування військ на кордоні з Україною, Москва заперечує будь-які плани вторгнення. Однак висунула НАТО список вимог.
Гучно звинувативши альянс у "підриві регіональної безпеки", Володимир Путін, з-поміж іншого, наполягає на забороні розширення НАТО на територію колишнього Радянського Союзу.
Однак і США, і НАТО послідовно заявляють, що не можуть вирішувати долю інших країн без їхньої участі і не можуть забороняти країнам вступати в альянс.
На цьому тлі марафон перемовин між Заходом і Росією стосовно України, що відбувся минулого тижня, завершився безрезультатно.
Що Володимир Путін планує робити далі, наразі незрозуміло. Але Захід вважає, що Кремль забагато вклав у свої публічні маневри навколо України, щоб зараз просто взяти і відступити.
Адміністрація Байдена чекає на жорстку позицію ЄС залежно від того, який курс обере Москва: військове вторгнення в Україну, кібератаки, кампанії з дезінформації або, що вважають найбільш імовірним, суміш гібридних атак.
Оптимісти прогнозують, що ЄС погодить можливі санкції до 24 січня, на наступній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС. Але жодних гарантій цього немає.
Деякі країни ЄС хвилює питання - скільки коштуватимуть можливі санкції їхній економіці, тому результат цих переговорів може сподобатися не всім.
Крім того, ЄС непокоїть постачання газу з Росії. Особливо враховуючи, що цієї зими ціни для європейських домогосподарств і без того були високі.
Вашингтон каже, що шукає способи пом’якшити удар по енергопостачанню.
Однак США хоче, щоб Євросоюз якнайшвидше узгодив тверду позицію щодо санкцій, дуже добре знаючи, що держави-члени мають бути єдині у схваленні зовнішньої політики.
Якби відносини між Британією і ЄС не ускладнив брекзит, зараз дипломати Лондона, Берліна і Парижа значно активніше вели б діалог і, можливо, узгоджували загальний курс дій.
Брюссельські дипломати дещо уїдливо описують британський уряд, який, на їхню думку, "надто занурився у внутрішні політичні скандали, щоб поставити геополітику на перше місце", але вони відкрито визнають, що Британія повністю залучена у російсько-українське питання в рамках НАТО.
У понеділок британський міністр оборони Бен Воллес заявив, що Британія надасть Україні протитанкові ракети малої дальності для самооборони. Він також пообіцяв, що невелика група британських військовослужбовців проведе навчання.
Раніше Воллес вже попереджав Москву, що будь-яка російська агресія щодо України матиме "наслідки".
Вашингтон, своєю чергою, наполягає на тому, що не можна гаяти часу.
За даними Пентагона, Москва підготувала групу диверсантів для проведення операції "під чужим прапором" на сході України, щоб звинуватити її у підготовці нападу та створити привід для вторгнення.
У Кремлі назвали ці повідомлення необґрунтованими та "нічим не підтвердженими".
Але США заявляють, що такий самий сценарій Росія використала під час анексії Криму у 2014 році.
Тож Захід готується до того, що може статися зараз.
Публiкацiї за темою «Політика»:
