Аратта - На головну

29 травня 2024, середа

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- найдовший духовий музичний інструмент в світі - це трембіта, — конічна дерев’яна труба без бокових отворів. ЇЇ довжина може досягати чотирьох метрів. Діапазон трембіти — дві з половиною октави. Її звуки чутно більш ніж за десять кілометрів. Цей традиційний для жителів українських Карпат інструмент і досі використовується. Трембітарі сповіщають горян про важливі події. Якщо Ви включите до програми своєї подорожі один з фестивалів краю, то обов’язково познайомитеся з незвичайним інструментом.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Чи панікують українці перед загрозою війни? Пояснюють психологи

Інший погляд 6900 переглядів

Опубліковано - 25.01.2022 | Всі публікації | Версія для друку

Чи панікують українці перед загрозою війни? Пояснюють психологи
Українці мають протистояти нагнітанню страху загрози війни з боку Росії. На цьому у «Суботньому інтерв’ю» наголосив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Він також закликав співвітчизників не впадати у паніку, оскільки це грає на руку Кремля.

Чи присутні панічні настрої в українському суспільстві? Який градус негативних емоцій серед людей, і наскільки адекватними в цій ситуації є висловлювання і дії влади? Ці запитання ми поставили нашим експертам.

Які настрої домінують?

Згідно з даними опитування дослідницької компаній Gradus Research за 19 січня 2022 року:

- 44% українців переконані, що загроза повномасштабного вторгнення Росії є реальною,
- 53% респондентів вважають, що влада докладає недостатньо зусиль для попередження цього.


У грудні минулого року кількість занепокоєних українців була майже вдвічі меншою – 26%.

Проте, на думку соціальних психологів, про паніку в українському суспільстві говорити не доводиться, оскільки відсутні маркери панічних настроїв, що відображається у поведінці людей:

- люди масово не скуповують продукти;
- відсутній явний дефіцит продуктів тривалого зберігання чи товарів стратегічного призначення;
- немає черг на автозаправках, пального вдосталь і воно є у вільному доступі;
- люди спокійно займаються повсякденними справами.


За словами віце-президентки Асоціації політичних психологів Світлани Чуніхіної, якщо люди кардинально не змінюють свою щоденну поведінку і продовжують жити у звичній рутині, це свідчить про їхній біль-менш стабільний емоційний стан.

«Дослідження скоріше за все зафіксували б певні зміни в емоційних станах різних людей, збільшення тривожних настроїв або агресії. Закономірно, що напруження в інформаційному просторі у зв’язку із загостренням військової ситуації залишає слід.

І байдужість як форма заперечення загрози, і глузування як певний спосіб опанувати тривогу – всі ці реакції є закономірними», – зауважила психологиня у коментарі Радіо Свобода.

Коли сильніші негативні емоції: у 2014 чи нині?

Наразі можна говорити про певну стабілізацію негативних настроїв серед українців, принаймні їхніх градус суттєво нижчий, ніж був у 2014 році, в період окупації Криму і Донбасу, сказав соціальний та політичний психолог Вадим Васютинський у інтерв’ю Радіо Свобода.

«Люди переважно реагують мляво. Тоді на фоні неочікуваності, раптовості емоції зашкалювали. Гостро виникла потреба психологічної перебудови у частині соціуму. Тоді було більше паніки і намагань чимось зарадити.

Наразі немає активного джерела інформації для більшості громадян. А ті, хто вже давно визначився з медійним джерелом, такі люди є найбільш емоційно стабільними», – вважає він.

Більшість українців вже готові визнати, що стосунки з Росією не є братніми лише тому, що люди звикли так вважати і сприймати цю країну «найбільшим другом України», додає Світлана Чуніхіна.

Частині суспільства довелося визнати реальність конфлікту, якій існує між країнами і який має в основі не лише суб’єктивні причини.

«Я не впевнена, що це визнання стало уроком. В ідеалі ця ситуація мала б навчити нас брати більше відповідальності за своє життя – і в громадянському сенсі, і в психологічному. А також зустрічати загрозу згуртовано і солідарно, більше довіряти тим, хто живе поруч», – наголосила Світлана Чуніхіна.

Оцінка дій влади

Обидва психологи солідарні в думці, що найбільшими промахами з боку влади було б:

- робити контроверсійні заяви;
- заколихувати тривожні настрої хибними запевненнями, що все буде добре.


Але, каже Світлана Чуніхіна, президент і його команда припустилися обидвох помилок.

«Суспільство потребує чітких відповідей – там, де їх можливо дати. Чи буде війна, наразі не знає ніхто. Я схиляюся до думки експертів, які вважають, що і для Путіна повномасштабне вторгнення в Україну є лише однією з опцій, яку він розглядає. Остаточного рішення не має.

Тому немає сенсу питати, чи буде війна. А є сенс питати, що кожен з нас має робити у разі, якщо вторгнення все ж таки почнеться – як діяти, з ким кооперуватися, як швидко реорганізувати життя громади тощо.

Думаю, відчуття, що ми як суспільство є готовими діяти в екстремальних умовах, вплине на моральний дух українців краще, ніж псевдозаспокійливі навіювання», – зазначила вона.

Вадим Васютинський переконаний, що звернення президента Зеленського для більшості людей залишилось непоміченим, відтак, безрезультатним.

«На його заяви звернули увагу політичні опоненти, які критикували його. Натомість суспільство, до якого апелював президент, пропустило його висловлювання.

Лідери громадських думок мляво висловлюються на цю тему, вони мало присутні в інформаційному просторі», – говорить експерт.


 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Інший погляд»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Там, де закінчується здоров'я, там, де закінчуються гроші, там, де закінчується здоровий людський розум, - там всюди починається християнство ”
Генріх Гейне

 
 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.