Актуально
42442 перегляди
 |
До сенсаційної гіпотези прийшли російські учені: теоретично можливо зняти з людини повну інформацію про її "устрій", переміщувати її радіохвилями на будь-які відстані і на місці знову "зібрати" у вигляді повної живої копії. Втім, така телепортація - лише один із можливих результатів на дуже далеку перспективу досліджень, що проводяться нині. У найближчій перспективі ж - принципово новий метод лікування найстрашніших хвороб.
Команда до життя - хвилями
З 1962 року, з присудження Уотсону, Крику й Уїлкинсу Нобелівської премії за відкриття подвійної спіралі ДНК, непорушно вважалося: з моменту злиття жіночої й чоловічої статевих клітин розвиток будь-якої живої істоти, зокрема, природно, і людини, визначається інформацією, записаною в хромосомах цих клітин. Більше, начебто, ніде зберігатися "кресленням", за якими будується організм. І залишалося лише дивуватися, як така величезна кількість інформації поміщається в такій крихітній грудочці хромосом, яку і в мікроскоп-то ледве розгледиш. Адже для того, щоб "побудувати" людину, треба поступово, в певному чіткому порядку синтезувати білки як будівельний матеріал для того або іншого органу, потім "зібрати" цей орган, а попутно - другий, третій, четвертий і так далі, і при цьому не переплутати місце кожного в загальній конструкції. Будь-яка аналогія лише дуже приблизно може відобразити неймовірну складність цього процесу. Скажімо, створення автомобіля неймовірно простіше, хоч і тут треба зібрати кожен вузол окремо, а потім з'єднати все разом на головному конвеєрі. Для цього потрібні тисячі креслень і технологічних карт. Навіть уявити неможливо, скільки їх потрібно для створення людини. І вся ця інформація зберігається в крихітній грудочці з двох клітин, що злилися? Доводилося вірити, розводивши руками в здивуванні, і віддаючи дань Матінці-Природі, здатній на такі чудеса. Утім, розводили руками не всі.
З десяток років назад біологи проводили унікальний за своєю дотепністю й результатам експеримент. У камері з пермалоя - матеріалу, через який не проникають ні радіо-, ні електромагнітні хвилі, були створені всі умови, необхідні для появи з жаб'ячої ікри пуголовків, - температура, вологість, зміна дня і ночі, склад води й атмосфери. Такі ж умови були створені і в іншій камері - із звичайного матеріалу без жодного екранування. В обидві камери була поміщена запліднена жаб'яча ікра, яка почала розвиватися. Але якщо в звичайній камері розвиток проходив нормально і врешті-решт пуголовки перетворилися на маленьких жаб, то в пермалоєвій жоден із пуголовків до жаб недотягнув. З ікри вилупилися потвори, які врешті-решт загинули.
- Звідси висновок один, - говорив тоді доктор біологічних наук Петро Гаряєв, коментуючи експеримент. - В заплідненій статевій клітці зберігається далеко не вся інформація, необхідна для побудови організму. Якщо узяти вашу аналогію з автомобілебудуванням, то в клітинах, очевидно, записана технологія синтезу різних білків-"цеглинок", із яких будується тіло живої істоти. Подібно до різних вузлів автомобіля. А вже інформація про те, як ці вузли сполучати між собою, приходить двома хвильовими каналами – за допомогою електромагнітних і акустичних хвиль, які генерує структура ДНК у процесі розвитку ембріона, а другий канал - просто ззовні. І не питайте мене - звідки. Не знаю. На сьогоднішній день відповідь може бути будь-якою. Хочете - Вищий Розум, хочете - загадка Природи, хочете - реліктове міліметрове радіовипромінювання, яке пронизує Космос.
Користь самочитання: прочитав - себе побудував
Таке пояснення, зроблене десятиліття тому, уявляється спрощеним сьогодні. Працюючи над явищем, що отримало назву хвильового генома, дослідники відкрили складні процеси при створенні організму.
- Ми маємо походження від наших власних хромосом, - говорить Петро Гаряєв. - Але звідки вони узялися? Як там записана інформація про наше тіло? Зрозумівши це, ми зможемо управляти всіма життєвими процесами, виправляючи помилки природи, позбавляючи людство від усіх страшних хвороб. І ось вже багато років ми намагаємося довести: так, у хромосомах статевих клітин, що злилися, є певна кількість інформації. Але вона відповідає тільки за "будівництво" білків, але не пояснює, як з них побудувати організм у просторі і в часі. А ця інформація приходить хвилями і накопичується генетичним апаратом у вигляді голограм і текстових структур. Можна сказати, що, приймаючи хвилеву інформацію, геном сам себе читає й видає в тому вигляді, який необхідний для подальшої побудови. У вигляді якоїсь подібності людської мови і голографічних образів, за допомогою яких клітини "спілкуються" і "бачать" один одного, передаючи відомості, необхідні для їх життя. Більш того, наші клітини володіють квазімисленням, здатні читати на дуже елементарному рівні. У кори головного мозку це найрозвиненіше. Вона теж "мислить хромосомами" у формі мови й у вигляді образів - голограм, що записують тривимірні зображення. Без цього ніяке "будівництво" організму й мислення неможливі. Спочатку йде інформація, що і як потрібно зробити, а потім - дія.
Отже, ідея Гаряєва і його однодумців полягає в тому, що генетичний апарат будує організм за допомогою певних хвиль - акустичних і електромагнітних різних діапазонів, - від видимої області до радіохвиль. Причому не тільки приймає їх ззовні, але і генерує сам. Експериментально доведено, що ДНК генерує радіовипромінювання і лазерні промені, які і будують інформаційні голограми. Якщо ж спрощено висловлюватися, отримавши хвилеву інформацію, група клітин ембріона створює якийсь фотонний або акустичний образ. Фізичною мовою це називається хвилевий фронт - своєрідне креслення, яке й указує, куди і як рости нозі, оку, вуху і так далі. І це повністю відповідає закону збереження інформації, сформульованому кілька років назад. А закон свідчить, що ніяке явище не може відбутися, поки про нього не з'явиться інформація. Або ж у даному випадку - спочатку створи креслення, а вже потім виготовлюй за ним деталь.
Двійник - із швидкістю світла
- У своїй роботі, - говорить Петро Петрович, - ми вийшли на одну властивість, яка ще в 1935 році була передбачена Альбертом Ейнштейном і його учнями - Борисом Подольським і Натаном Розеном. Вони передбачили, що якщо два фотони, що знаходяться в пов'язаному стані, розлітаються, і при цьому один з них змінює параметри поляризації, скажімо, урізавшись у що-небудь, то він при цьому колапсує, зникає. А його інформація миттєво переноситься на інший фотон. Один фотон стає іншим. Пізніше ця властивість квантових явищ була названа "ЕПР-ефект", або "телепортація". Але тільки в 1997 році Баумейстер і його співавтори з австрійського університету довели, що фотон - квант світла можна переміщувати. Миттєво переносити з одного місця на інше, причому із збереженням його станів, тобто інформації. І за цією інформацією можна миттєво отримати такий самий фотон на будь-якій відстані. Потім цей експеримент повторили в Італії, а зараз і в інших лабораторіях переміщують вже й інші частинки. Але це все поки, так би мовити, чисто фізичні фокуси.
Ми ж намагаємося довести, і дещо виходить, що фотони, проходячи через ДНК, перетворюються врешті-решт на радіохвилі, які можна уловити і потім передати на будь-які відстані. Але перед цим фотони "прочитують" інформацію, що міститься в ДНК, генетичні тексти й голограми, "намотують" її на себе, але не просто так, а за допомогою поляризації - міняючи обертання електромагнітних векторів. Навіщо це потрібно? А щоб організувати власне розмічальні голографічні поля, за якими будується ембріон. Обернулася площина поляризації на один кут - одне розмічальне поле (голограма, текст), на інший кут - інше поле. І так стільки, скільки потрібно, щоб побудувати ембріон.
- Але повернемося до Ейнштейна і його учнів, - продовжує Петро Гаряєв. - Те, що вони передбачали, відбувається в біосистемі, коли мільярди фотонів утворили якесь інформаційне поле, прочитавши його з ДНК, а потім розлетілися. І ця інформація виникає десь осторонь. Іде перенесення інформації, причому, що найважливіше, за нуль часу.
Це для біосистеми найпринциповіший момент. У нашому організмі кілька сотень мільярдів клітин, кожна з яких обмінюється із сусідніми інформацією про свій стан. Але щоб ця клітинна держава нормально функціонувала, хромосомний "мозок" повинен знати про все, що відбувається у всіх клітинах. А нервові процеси розповсюджуються з дуже малою швидкістю - 8 - 10 метрів у секунду. Цього недостатньо, щоб управляти всіма процесами. Інакше наша еволюція зупинилася б на рівні бактерії, де не потрібно передавати інформацію між багатьма клітинами, оскільки у бактерій вона всього одна. У нас же інформація від клітин, підкреслюю, - від усіх клітин, про власний стан повинна бути розподілена між ними миттєво. Вона і передається за допомогою телепортації, виникає якийсь інформаційний пул, який знає сам про себе все відразу, а потім вже вся ця інформація інтегрується в нервових процесах, "перетравлюється" із невеликою швидкістю.
Ось приклад миттєвої передачі інформації, в якому природа демонструє наші можливості. Час від часу на естрадних сценах виступають люди-обчислювачі. За своїм інтелектом вони часто не перевершують дядька Васю з бакалії, більш того, деякі просто мають слабкий розум, зате здатні на будь-які математичні дії, скажімо, за три секунди витягнути корінь трьохтисячного ступеня з чотирьох мільярдів. Причому три секунди йому потрібні, щоб продиктувати відповідь, яка в його мозку виникає миттєво. Доручіть це комп'ютеру, і він пихкатиме кілька діб. Тут же, як вважає Гаряєв, працює хвилевий ДНК-біокомп'ютер. Лекцію на цю тему Петро Петрович прочитав кілька років назад у Лондоні, де був прийнятий "на ура".
Дао біології
До теми:
