Дайте снігу! |
За вікном же — доволі комфортна осінь. Більше того, за словами начальника відділу прогнозів Гідрометцентру Людмили Савченко, теперішня теплінь протримається до 5—10 грудня.
«Якщо в попередні роки зима приходила вчасно, то цього року вона затримується, — каже співробітник Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Маргарита Барабаш. — Зима ще не настала, і таке довге передзим'я віщує, що вона буде теплою».
Прийдешня зима буде «позитивною аномалією»: це не означає, що морозів не буде взагалі, але «плюсова» температура перевищуватиме норму. Весна настане, кажуть науковці, у березні, але буде прохолодною і затяжною й навіть може «відсунути» настання літа.
На француза Боплана, який у XVII сторіччі мандрував Україною, чи не найбільше враження справили українські морози. Від них розніженого європейця не рятували навіть кілька соболиних шуб. Старші люди пам'ятають, як ще у повоєнний час кучугури снігу сягали стріх. Такої справжньої зими молодше покоління практично не бачило. Маргарита Барабаш каже, що ймовірність настання по-справжньому холодної зими, з середньомісячними температурами — 9—10 градусів Цельсія, складає зараз усього два відсотки, тобто раз на п'ятдесят років.
Причину цього зараз вивчають навіть діти в школі — це глобальне потепління. Перші його ознаки, розповідає пані Барабаш, з'явилися ще у XIX столітті. З того часу процес то прискорювався, то сповільнювався, поступово охоплюючи всі сезони року. Ще 30 років тому українські гідрометеорологи передбачили, що приблизно з 2000 року потепління значно активізується, і не помилилися.
«В Україні потепління відбувається темпами швидшими від світових, оскільки глобальні кліматичні особливості накладаються на місцеві, — розповідає Маргарита Барабаш, — тому для нас це насущне питання. Поки що це нам на користь, адже взимку економиться електроенергія. До того ж за теперішньої безгосподарності лише потепління і підвищена вологість дозволяють збирати такі врожаї, які ми маємо зараз».
Глобальне потепління — процес незворотний, і в середньостроковій перспективі все частіше даватиме про себе знати, зокрема, і стихійними лихами. До 2030 року їхня частота зросте на один—два випадки, а після — ніхто ще не готовий прогнозувати.
ДО РЕЧІ