А розселення носіїв цих мов почалося не пізніше XV тисячоліття до н. е. Археологія засвідчує наявність пізніших археологічних культур у П-подібній видузі середньої течії Хуанхе.
Початок приручення й розведення дрібної рогатої худоби, овець і кіз, примусив компактні племена подрібнюватися й розселятися на різні боки, шукаючи пасовиська для ростучих отар.
Нові види господарства змушували придумувати назви новим предметам і діям, передовсім, назвам одомашнених тварин, що поповнювало словник ностратичної людини. До того ж ці назви вже відрізнялися від назв, які було придумано для тих же об’єктів іншими племенами – родичами, які мали ту ж базисну лексику. Мабуть, тому ностратичний Словник В. М. Ілліч-Світича майже не містить скотарської лексики. Словник містить дві праформи, які, можливо, стосуються приручення тварин. Це kOr’I – ‘ягня, вівця’ і pokwe – ‘худоба’. Причому друга праформа має подібність до східнокавказької форми, що означає ‘худоба, скотина’.
Факт відмінності лексики скотарства навіть в окремих індоєвропейських мовах свідчить, що праіндоевропейці вельми рано відокремилися одні від одних. Наприклад, слово “баран” в латині – vervex, aries, в італійській – montone, в румунській – berbec, в німецькій – Hammel, в англійській – ram, в слов’янських (польській, російській, українській, чеській) – baran, beran, у сербо-хорватській – ovan, у литовській – avins, tekis, у перській – gusfand, juc, в осетинській – fis. Тільки слова “пасовисько”, “пасти”, “пастух” схожі в усіх індоєвропейських мовах.
Поява ностратиків у Великому Степу, тобто вихід із Центральної Азії, відбувся дуже рано. Розселяючись на захід, вони частинами перейшли через Волгу приблизно в IX-VIII тисячоліттях до н.е.
Племена культури Трипілля-Кукутені запозичили у носіїв східнокавказьких мов одну з назв зернових. Це назва ячменю – bar, яка, на нашу думку, потрапила тільки до деяких слов’янських мов, передовсім, до украінської:
слово ‘барило’, ‘борошно’ і стара назва пива – ‘бро’. Слово ‘барило’ можна пояснити як місце зберігання ячменю – бара, ‘борошно’ – на нашу думку, означало порушений ячмінь. У мові шумерів теж було слово bar –‘зерно’.
В українській мові найліпше збереглася лексика, близька до ностратичної. А трипільці почали розселятися після того, як тут, у центрі культури Трипілля-Кукутені, почався демографічний вибух. Головні напрямки розселення трипільців були північно-східній і південно-західній. Останній обходив Карпати з півдня низинними місцями сучасної Румунії. Це пересування на захід було повільним розселенням хліборобів, які тоді вже застосовували плуг (рало) і волів як тяглову силу. Так було заселено землі, людність яких значно пізніше стала сербами, хорватами, словенцями.
Ті, що пішли на північ від Сербії, як чехи, стали носіями лужицьких, полабських, кашубських та інших західно-слов’янських мов. Пізніше вони заселили Польщу, де вже були прибульці з Трипілля. Такая модель появи слов’ян із заходу збігається з моделлю, яку пропонують археологи.
Наприкінці III тисячоліття трипільська культура реґресує. Певно, були причини. Видається, цьому сприяло запровадження технологічнішого матеріялу для знарядь праці та зброї – бронзи, яка надходила зі сходу, точніше з Кавказу. Є. Н. Черних стверджує, що 86% усіх виробів із бронзи, знайдених на території України, виготовлено з кавказької сировини, яка характеризується наявністю мишака.
Підтримуючи думку В. М. Даниленка (“Апенніни було заселено з території культур північних Балкан”), ми стверджуємо, що перші рільники-хлібороби на Апеннінах були саме трипільці.
Нами виявлено невідому досі подібність рільничої лексики трипільців і лексики вирощування хліба в італічних мовах. Цікаво, що порівнювана італійська лексика найближча саме до української, позаяк деякі терміни найчастіше наявні тільки в українській та італійській лексиці.
Для прикладу, ‘барило’ (тільки в українській, польській, італійській та англійській мовах), ‘борошно’ (в українській, болгарській, сербсько-хорватській, ця основа споріднена з італійським і латинським farina). ‘Сапа’ (в українській, румунській та італійській), ‘пересівати’ (в українській у формі точити, а в італійській у формі stacciare), ‘цибуля’ (в українській, польській і чеській). І ще декілька слів: ‘овес’, ‘ріпа’, ‘каша’, ‘орати’, ‘місити’, ‘терти’, ‘сьорбати’ та інші слова є в слов’янських та італічних мовах.
У таблиці наведено ще й німецьку лексику, яка не має нічого спільного зі слов’янською (окрім слів ‘зерно’, ‘олія’, ‘молоти’, ‘сім’я’, ‘ріпа’ (можливо, останні два слова – ностратичні).
Отже може видатися несподіваним, але перші рільники Апенінського півострова (не кажучи про країни, що згодом стали Чехією, Сербією, Словенією, Хорватією та ін.) спілкувалися мовою, лексика якої найближча до лексики саме української мови.
Українська |
Італійська |
Латина |
Грецька |
Німецька |
Литовська |
Російська |
барило |
barile |
dolium |
πιθος |
Faβ |
statináite |
боченок |
борошно |
farina |
farīna |
σιτοσ |
Mehl |
miltai |
мука |
жати |
segare |
seco |
|
ernten |
piáuti |
жать |
жито |
segala |
secale |
σιτοσ |
Roggen |
rugỹs |
рожь |
зерно |
grano |
granum |
καρπος |
Korn |
|
зерно |
каша |
сascia |
puls |
ζωμος |
Grűtze |
kõše |
каша |
місити |
mestare |
miscere |
μιγνυμι |
kneten |
mẽsti |
месить |
молоти |
pestare |
maleus |
μιλλω |
mahlen |
málti |
молоть |
молотити |
trebiare |
terere |
αλοαν |
dreschen |
kùlti |
молотить |
овес |
avena |
avēna |
βρομος |
Hafer |
aviža |
овёс |
орати |
arare |
arare |
αρατρον |
pflugen |
árti |
пахать |
пшениця |
frumento |
triticum |
σιτος, συρος |
Weizen |
kviečiai |
пшеница |
сапа |
zappa |
ligo |
σατιρι |
|
kople |
мотыга |
терти |
tritare |
tritus |
τριβειν |
reiben |
trinti |
тереть |
хліб |
pane |
panis |
πυρος |
Brot |
duona |
хлеб |
цибуля |
cipolla |
caepa |
τοξον |
Zwiebel |
svogunas |
лук |
Окрім того, наведемо мовні факти, які арґументують появу трипільських племен в Італії:
Українська |
Латина |
Італійська |
Німецька |
Чеська |
Польська |
барвінок |
pervinca |
pervinca |
Barwinkel |
barvinek |
barwinek |
булава |
clava |
clava |
Beule |
bulava |
bulawa |
бро (пиво) |
cerevisia |
zytum, birra |
Bier |
pivo |
piwo |
голуб |
columba |
colombo |
Taube |
holub |
golab |
каша |
puls |
cascia |
Grütze |
kase |
kasza |
комин |
caminus |
camino |
Rauchfang |
komin |
kominek |
комора |
cella, canaba |
deposito |
Lager |
komora |
komora |
льон |
linum |
lino |
Flachs |
len |
len |
мур |
murus |
muro |
Mauer |
stena |
mur |
олія |
oleum |
olio |
Ol |
olej |
oliwa |
оцет |
acetum |
aceto |
Essig |
ocet |
ocet |
пасти |
pascere |
pasturare |
weiden |
past |
pasc |
пiка, спис |
lancea, hasta |
pica |
Lanze, Speer |
kopi |
kopia |
піна, шум |
spuma |
schiuma |
Schaum |
pena |
piana |
решта |
reliquus |
resto |
Rest |
zbytek |
reszta |
рiпа |
rapum |
rapa |
Rube |
repa |
ržepa |
свинина |
suilla |
carne suina |
Schweine-fleisch |
veprove maso |
wieprowina |
сироватка |
serum |
siero |
Molke |
syrovatka |
serwatka |
скриня |
scrinium |
scrigno |
Truhe |
truhla |
skrzynia |
стригти |
tagliare |
striga * |
scheren |
strihat |
strzyc |
сьорбати |
sorbeo |
sorbire |
loffeln |
chlemtat |
siorbac |
тато |
tata |
tata |
Papa, Vati |
tatinek |
tata |
теплий |
tepide |
tiepido |
warm |
teply |
cieply |
тремтіти |
tremo |
tremare |
schutteln |
trast se |
trazasc |
картоплина |
tubero |
bulbo |
Bolle |
hliza |
bulba |
чуб |
ciuffo |
ciuffo |
schopf ** |
cuprina |
czub |
черга, череда |
series |
schiera |
Reihe, Zug |
řada |
szereg |
шкіра |
scortum |
pelle |
Fell, Haut |
kuže |
skóra |
юрба, юрма |
turba, turma |
turba, turma |
Menge |
zastup |
tlum |
* покос, ** середньо-верхньо-німецька форма.