При цьому фракція БЮТ виступає за скасування політреформи і повернення Президентові повноважень, передбачених Конституцією 1996 року, а перевибори вважає найменшим злом.
- Ваші часті заяви про політичну кризу в країні є підготовкою до перевиборів?
- Насправді мене дивує, що про кризу, котра очевидна для всіх, каже тільки наша політична сила. Мені здається, що і партія влади, і коаліція, і Президент зі своєю командою просто бояться казати про це вголос. У країні, по суті, йде повномасштабна війна між гілками влади, беруть "полонених і заручників" у ранзі міністрів, але ця сама влада щось белькоче про "взаєморозуміння і стабільність". Таке "взаєморозуміння" незабаром каменя на камені не залишить...
- Однак ви не відповіли на запитання.
- Є кілька варіантів виходу з кризи. По-перше, враховуючи те, що центрами генерування й супроводу криз є секретаріат Президента й Кабінет Міністрів на чолі з Віктором Януковичем, то, у принципі, ці люди давно мали сісти за стіл і про все домовитися. Але вони чомусь воліють перебувати під столом і відтіля вести бойові дії. І проблема все ж не в тім, що вони не можуть домовитися, а в тім, що у кожного з них є свої причини не боротися з кризою. Віктор Ющенко підсвідомо не змирився з обмеженням своїх повноважень. Він вважає, що його глибоко обдурило оточення, коли у свій час переконало голосувати за конституційну реформу - реформу, яка, взагалі-то, політично каструє повноваження Президента. З іншого боку, те ж оточення обіцяло йому негайне скасування цієї реформи відразу після перемоги. Віктор Ющенко вважає себе глибоко обманутим і несправедливо відкинутим убік. І, можливо, навіть сам не усвідомлюючи того, створює умови для повернення своїх колишніх повноважень.
- Чому прем'єр-міністр не береться врегулювати політичну кризу?
- У Віктора Януковича інші причини не долати кризу. Він розуміє, що, поки вся країна перебуває в пошуку винуватих, поки країна живе тим, хто кого викинув з кабінету й хто кому які дав політичні ляпаси, народ відволікається від головних проблем. Спрацьовує старий римський принцип: видовище замінює хліб. Друга мотивація у прем'єра має неукраїнську природу - це вірне служіння політичній еліті Росії в обмін на політичну підтримку. Саме тому йому постійно потрібно демонструвати, що в нього є все, що має бути у мачо: наприклад, характер, щоб боротися з Ющенко, метал у голосі до діла й не до діла, жести, інтонації й так далі. Він зобов'язаний виконати якийсь джентльменський набір - усунути Бориса Тарасюка, прибрати Анатолія Гриценка, кажучи їхнім сленгом, "опустити" Ющенка і стати справжнім "крутим" у владі. Все вищесказане свідчить про те, що результативний переговорний процес між Ющенком і Януковичем не може відбутися в принципі.
- Але в цій ситуації ви виступаєте як каталізатор кризи.
- Це той випадок, коли ми, як і вся країна, виступаємо як очманілі спостерігачі! Тому що насправді в центрі конфлікту має бути саме опозиція!
- Хіба заклик до розпуску парламенту не загострює конфлікт?
- Ні, у ситуації, яка склалася, ми пропонуємо певну схему дій. Недавно ми пропонували не накладати вето на бюджет, тому що це призведе до чергового витка протистояння. Ми пропонували Президентові не створювати кризу, а дати можливість цій коаліції взяти відповідальність за бюджет. Через п'ятнадцять днів бюджет мав підписати Мороз.
- Тобто ви хотіли покласти відповідальність за наслідки ухвалення бюджету на Олександра Мороза?
- Та ні! Просто в тій ситуації не було б ескалації кризи. А більшість сама ухвалила б той бюджет, на який хоче "присадити" країну.
- І все-таки, що з достроковими виборами?
- Сьогодні дострокові вибори - це найменше із зол. Краще відразу різко й рішуче видерти хворий, гнилий зуб, ніж щодня по кілька годин безрезультатно кришити його бормашиною. Але для ухвалення такого рішення потрібна деяка мужність, тому що у випадку перевиборів деякі політичні сили ризикують потрапити до парламенту в іншому статусі або взагалі не потрапити. Хоча й дострокові вибори проблему, власне кажучи, не вирішують. Сьогодні очевидна конституціональна криза. Тому, розпускаючи парламент, ми повинні відразу ж запропонувати країні нову Конституцію. Але для того щоб нормально й гладко провести процес створення й ухвалення нової Конституції, як це не парадоксально, потрібно скасувати політреформу!
- Але ви ж розумієте, що саме словосполучення "скасування політреформи" є червоною ганчіркою для прихильників Олександра Мороза й Віктора Януковича. Ви не боїтеся громадянської війни?
- Нічого, як показує історичний досвід, Олександр Мороз із червоними кольорами відмінно уживається й не буде стрімголов кидатися на матадорів з Конституційного Суду. Ви знаєте, іноді для того, щоб видалити ракову пухлину, треба зробити дуже складну хірургічну операцію. Отож - ні Мороз, ні Янукович, ні Симоненко ніколи не візьмуться за створення нової редакції збалансованої Конституції, яка б не носила лобістського характеру стосовно якоїсь політичної партії або гілки влади! Але не візьмуться вони лише доти, поки не буде скасована ця потворна політреформа. Вона настільки потворна, що навіть епітет підібрати складно. Щось подібне до панельної п’ятиповерхівки на курячих ніжках з картонним склопакетом. Її скасування - це своєрідна мотивація для цих політичних сил. Тому що, коли ми вийдемо на її скасування, у збереженні старої Конституції буде зацікавлений лише діючий Президент, а всі ці політичні сили будуть змушені сісти й розробити новий варіант основного закону. Тут деякі кажуть, що у скасуванні конституційної реформи нібито зацікавлений Віктор Янукович, у якого з'являться перспективи вже через три роки стати Президентом. Так от я можу посперечатися! Це не так, тому що, якщо він покерує так країною ще роки три, він буде зацікавлений у президентських виборах менше за всіх. Навіть нинішній рейтинг Віктора Ющенка здасться йому захмарним.
- Чому ви проти вдосконалення Конституції, за яке виступає Віктор Ющенко?
- Удосконалювати цю реформу – те саме що проводити пластичну операцію на бородавці. Зараз об'єднувати свої зусилля з Віктором Ющенком в цьому напрямку безглуздо: у нас все рівно не вистачить сил - нам потрібно триста голосів, яких у нас немає. Тому єдиний вихід - скасування реформи.
- Однак у будь-якому разі для цього необхідно позбавити правлячу коаліцію влади, вас такий розвиток подій не лякає?
- (Пауза.) Коли гончар ліпить якийсь виріб на колі й ненавмисно смикає рукою, це називається "запоров виріб", і він вже не підлягає відновленню й ремонту. Потрібно все знову зім'яти в якусь грудку глини й виліпити нову вазу, але без браку. Так от, це наш випадок - політики виріб запороли, причому безнадійно.
- Ви кажете про розпуск парламенту, але хіба для цього є правові механізми?
- Правові механізми є для всього й завжди. Я можу сказати, що сьогодні ми направили до Конституційного Суду певне подання, і якщо суд ухвалить правове рішення, то буде більш ніж достатньо підстав для дострокових виборів.
- А ви б могли уточнити, що це за подання?
- Поки що ні. Це стосується стрункої й зрозумілої правової послідовності відсторонення цієї команди від влади. Я глибоко переконана в тім, що зараз політики не можуть смикати народ на якісь повстання. Народ свою справу вже зробив, а політики, м'яко кажучи,- ні. Зараз усе треба вирішувати тільки доступними правовими методами.
- Тобто ви проти революцій і до них не закликаєте?
- Політики настільки завинили перед народом, що не мають права звертатися до нього за повстаннями. І я цього робити не буду! Я вважаю, що тепер як політик повинна виконувати свою роль всіма можливими правовими методами. Тому що наступного разу народ може піднятися тільки на війну проти всіх політиків одночасно й просто змести все раз і назавжди. Історія повна прикладів. Буває шляхетний демарш декабристів, а буває й бунт Омеляна Пугачова, той самий, який "безглуздий і нещадний".
- Вас не лякає, що у боротьбі за розпуск Ради ви можете стати інструментом в руках Віктора Ющенка?
- Я на триста відсотків упевнена, що мене хочуть використати. Але я знаю точно, що я не фантом у руках Президента. Він не може ні призначити мене прем'єром, ні відправити у відставку.
- БЮТ був би разом з "Нашою Україною" у випадку дострокових виборів?
- Зараз ми покладаємося тільки на свої сили й стратегії. На жаль, усе, що було пов'язане з "Нашою Україною", було програшним і руйнівним. Виявилося, що партнери, які були з нами, тільки послаблювали нашу боротьбу проти цього утворення на чолі з Януковичем. Ми не хочемо більше мати зв'язків і відносин ні з якими руйнівними політичними силами. З "Нашою Україною" домовитися неможливо ні про що. Всі їхні пропозиції зводяться до геніальної пропозиції Чебурашки: Гена, давай, я буду нести валізи, а ти будеш нести мене.
- Виходить, об'єднання списків не буде?
- Ні, не буде. Я проти того, щоб ставити на фальшиві фішки.
- А якої ідеології зараз дотримується БЮТ? Правої чи лівої?
- Оскільки БЮТ досить молоде політичне утворення, у нас зараз іде дискусія щодо ухилу. Я можу сказати, що є ліберальне крило. Але партія "Батьківщина" і я як її лідер все-таки маємо лівоцентристську ідеологію.
- Це те саме ліберальне крило, яке часто голосує не так, як вся фракція,- як, наприклад, у випадку відставки Луценка?
- Якби в нас була можливість голосувати, виходячи не з політичної доцільності, а зі здорового глузду й логіки, то за відставку Луценка голосувала б вся фракція... Просто багатьох депутатів стримати не вдалося.
- Зараз багато хто каже про те, що в БЮТ є так званий фінансовий блок, що складається з олігархів, які не завжди дотримуються фракційної дисципліни. Це правда?
- У нашій фракції є бізнесмени, а не олігархи. Для мене олігархи - це люди, котрі мають капітал кримінального походження, захоплені ЗМІ й утримують кишенькових чиновників. У нас є бізнесмени. Але вони перебувають у загальних політичних регламентних нормах і не мають можливості впливати на ухвалення нелогічних рішень. Вони, можливо, вибиваються при самостійному голосуванні, але це максимум, на що вони здатні. Та й то іноді.
- Ви не боїтеся, що під тиском влади вони можуть перестати дотримуватися партійної дисципліни?
- Я не виключаю цього. У цих людей у житті є шанс: або будувати країну, або дерибанити її з "Регіонами".
- У вас була особиста розмова із цими депутатами?
- Так. І після цього всі голосування, які б виходили за рамки рішення фракції, припинилися. І я ще раз повторюю: вони не володіють політичною силою БЮТ.
- Як ви ставитеся до ідеї створення нового об'єднання демократичних сил, про яке говорять і представники секретаріату Президента, і колишній глава МВС Юрій Луценко.
- Чесно кажучи, я взагалі не бачу сенсу в тому, щоб після того, як такий великий, потужний проект, як "Наша Україна", збанкрутував, тепер перейменовувати його в "фіалку" там, "ромашку" або "зірочку". А тим більше робити інший проект на тій же основі. Я більше вірю в тривалі традиції. А робити на кожних виборах експеримент над країною й народом безглуздо. У підсумку вибори в нас перетворюються в політичну рулетку - вгадаю нову політичну силу чи знову вляпаюся!
- А як ви ставитеся до того, що в парламенті залишаться тільки дві політичні сили - БЮТ і Партія регіонів? Багато хто каже, що на виборах це може стати цілком реальним сценарієм?
- Я погано ставлюся до двопартійної системи. Я вважаю, що не штучний, а природний приплив нових лідерів повинен бути. Якщо буде народжуватися сильний, не ангажований певним капіталом лідер. Не як технологічний проект якоїсь корпорації, а дійсно як людина з ідеологічними переконаннями й своєю командою.
- Луценко не такий лідер?
- Думаю, ні.
- Скажіть, це правда, що зустріч із Юрієм Луценком відбулася з вашої ініціативи?
- От чого точно я б не хотіла робити - це вступати в полеміку з Луценком.
- Це якось пов'язане з вашим договором про ненапад?
- От саме тому я б і не хотіла ні на кого нападати. Я взагалі не хочу обговорювати питання про Луценка. Нехай цей політик сам прокладає собі шлях і домагається результату. Я думаю, що він у стані сам собі допомогти.
- Останнього разу, коли ми з вами розмовляли, ви стверджували, що Президент ніколи не позбудеться свого оточення. Зараз ситуація змінилася?
- Але я ж не сказала, що Ющенко не в змозі поміняти оточення. Я сказала, що він не зможе його позбутися, і він дійсно його не позбувся. Поміняти не значить позбутися.
- Але багато в чому ця зміна відбулася завдяки вам і стала результатом вашого протистояння, наприклад, з Порошенком. Ви задоволені?
- По-перше, у нас ніколи не було особистого протистояння з Порошенком. Було просто непереборне бажання Порошенка зайняти місце прем'єр-міністра за всяку ціну. А по-друге, на жаль, взагалі все, що відбувається біля Президента, в його оточенні, у його адміністрації, із самим Президентом,- це дуже складний, політично клінічний випадок. (Сміється.) І я тут уже не лікар і навіть не санітар. Про якесь посилення позицій Ющенка говорить тільки його нове оточення! А насправді помилок не менше, ніж раніше. Їхні дії логікою вже не пояснюються - що в ситуації із МВС, що в ситуації з СБУ, що з бюджетом! Цей анамнез я пояснювати просто відмовляюся!
Інтерв’ю Юлії Тимошенко газеті "Коммерсант-Украина"